І. Щодо воєнно-політичних відносин.

Бен Ходжес, американський генерал, який жодного разу не допустив помилки у своїх прогнозах щодо російсько-української війни сьогодні попереджає увесь світ: підготуватись до розпаду “росії”. Оскільки розпад цього утворення стане черговим викликом для демократій на тлі агресивних планів комуністичного “китаю”, який вже після свого партійного жовтневого перезавантаження перейде до більш активної фази своєї агресії проти демократій та Тайваню зокрема.

Підтвердженням зазначеного, є журналістський сигнал представника Японії в Тайвані та керівника тайбейського бюро Яїта Акіо про те, що після поразки “росії” в Україні “китай” стане “ворогом номер один для усіх народів світу”.

Про те, що “китай” стане нашим ворогом ми вже неодноразово зазначали починаючи з березня, водночас тоді ми ще до кінця не розуміли те, як “китай” буде використовувати труп “росії” в своїх цілях. Адже, навіть не враховуючи наявність ядерного потенціалу, енергетичної, транспортної та іншої інфраструктури, чого варта тільки велика маса деградованого російського населення, яке як “ракові метастази” розповзуться по всьому світу в пошуках тієї ж їжі.

Отже, для “китаю” труп “росії” це могутня зброя для того щоб далі чинити хаос на планеті Земля. Саме в цьому і заключається сьогоднішнє попередження американського генерала та Японії, яка в наступному році буде головувати в G7 і саме на її плечі ляже весь тягар розпаду “росії”.

В той же час, на питання: “з якого часу це почнеться”, дає відповідь вже маршал ВПС Британії Едвард Стрінгер. Так, за прогнозами Стрінгера вже до січня 2023 року в російській армії з долею вірогідності в 40% станеться непоправний коллапс. Враховуючи, що 40% – це все-таки висока вірогідність, а також включаючи сюди анахронізм кремлівської вертикалі влади у всіх сферах та ще більшого погіршення соціально-економічного фону на тлі жорстких санкцій, до прогнозованої точки відліку можна додати не більше півроку, як почнеться те про, що сьогодні каже Бен Ходжес.

Тим часом, на тлі ініціативи Президента Франції щодо створення 6 жовтня “Європейського політичного співтовариства”, яке за його задумом має протистояти розквіту ультраправих сил в Європі (Італія та Швеція), парламент Франції анонсував про проведення 3 жовтня закритих дебатів про війну в Україні, де планує заслухати Главу Уряду Франції Елізабет Борн.

Враховуючи те, що на сьогодні Президент Франції не має своєї більшості в парламенті, а ультраправі сили в ньому домінують, стає очевидним той факт, що зазначені дебати це ніщо інше, як російсько-китайське політичне замовлення, яке направлене виключно проти ініціативи Еманнуеля Макрона щодо створення вищевказаного співтовариства.

Разом з тим, єдиним союзником Президента Франції в цій внутрішній битві буде сама Глава Уряду Елізабет Борн, яка представляє соціал-лібералів з “Асоціації за оновлення політичного життя” вихідцем якої є сам Еманнуель Макрон.

Зазначена внутрішня французька політична битва цілком однозначно буде мати свій відголос в майбутньому, оскільки за її проходженням уважно зараз слідкують не тільки неофашисти в Італії та Швеції але й в “москві” та “пекіні”.

Підтвердженням зазначеного є опубліковані дані Білого Домі (через “Reuters”), що “росія” на тлі свого занурення в прірву, для того щоб хоч якось ще протриматись в міжнародних відносинах, все частіше вдаватиметься до таємного політичного фінансування, щоб зберегти вплив “москви” за кордоном.

Довідково. Американський чиновник при цьому підкреслив Францію, як країну на яку зараз спрямовані російські зусилля впливу.

Таким чином, ми фіксуємо факт того, що ініціатива французького лідера щодо створення нового “Європейського політичного співтовариства” доволі серйозно налякала автократів, які зараз почали вживати свої цілеспрямовані контрзаходи.

ІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

Тим часом, аналіз повідомлень російської пропаганди свідчить про те, що “кремль” вперше визнав поразку “росії” в Україні. При цьому, важливо зазначити, що ані після відступу з Київської області, ані після втечі зі Зміїного, ані після затоплення крейсера “москва”, “кремль” не визнавав поразок, постійно шукаючи виправдання діям своїх військових. Таким чином, визнання поразки під Харковом показує, що “путін” таки здатний визнавати свої поразки, принаймні за деяких обставин.

Цілком однозначно, що однією з таких обставин є сам факт того, що навіть така країна як Грузія допустила можливість проведення референдуму про відкриття другого фронту проти “росії”. Черговою такою обставиною являється те, що Азербайджан завдав вже відкритого військового удару по пункту дислокації прикордонних сил “росії” у Гегаркуніці.

На тлі того, що Вірменія вже відкритим текстом благає “ОДКБ” про військову допомогу, в “кремлі” реакції на ініціативу Грузії та агресивних дій Азербайджану досі не зафіксовано.

Довідково. В ОДКБ утрималися від військового втручання у збройний конфлікт між Азербайджаном та Вірменією.

Зазначене свідчить про те, що “росія” зараз стрімко втрачає свій вплив на Південному Кавказі. А враховуючи поведінку “кадирова” можна зробити попередній висновок про початок втрати кремлівського впливу і на країни Північного Кавказу (Чечня, Північна Осетія, Карачаєво–Черкесія, КабардіноБалкарія, Калмикія, Інгушетія, Дагестан, Адигея).

Підтвердженням всього вище зазначеного, включаючи попередні висновки щодо використання “китаєм” в майбутньому трупа “росії”, є заява китайського диктатора, який зараз перебуває в Казахстані про те, що “росія” не має ніякого права зазіхати на суверенітет цієї країни.

Отже, “сі” самим прямим текстом заявляє, що Казахстан зовсім не те місце, де “кремль” зможе відігратися після своїх військових поразок в Україні та військово-політичних поразок на Близькому Сході, Балканах та Кавказі.

На додачу до цього, Казахстан заявив, що з січня 2023 року (увага, за прогнозами Стрінгера саме ця дата – дата колапсу) припиняє членство в “ОДКБ” і що це рішення було ухвалено після зустрічі з головою “КНР”.

C аме тому, з цього випливає наступний висновок: цілком ймовірно китайський диктатор зрозумів, що від трупа “росії” йому вже буде більше користі, але померти вона таки має після жовтневого китайського перезавантаження.

ІІІ. Що стосується дій країн -союзників.

Тим часом, на тлі проведення у Франції закритих парламентських дебатів щодо ситуації в Україні, в Конгресі США теж анонсували проведення, але вже секретного засідання усіх Комітетів Палати представників Конгресу.

Припускаємо, що зазначене засідання усіх Комітетів Конгресу у такому форматі є певним військового-політичним маркером, який вказує на певне або загострення ситуації на Європейському континенті, або дійсно на початок майбутніх континентальних трансформацій.

Більш того, зараз представники американської дипломатії, через CNN відкрито розповідають про те, що після поразки “путіна” під Харковом, США відправили до “москви” свою уповноважену делегацію під керівництвом Білла Річардсона для проведення перемовин з “кремлем”.

Все вищезазначене, так чи інакше, вказує на завершення якогось важливого етапу та початку нового, і з високою ймовірністю, саме того етапу, про що попереджає зараз нас американський генерал Бен Ходжес та британський маршал Едвард Стрінгер.

І V. Внутрішні суспільно-політичні події.

На тлі цього, звертаємо свою увагу на всіх так званих російських “лібералів”, які зараз проштовхують ідеї того, що Збройні Сили України без допомоги чи НАТО, чи за “договірником” — не змогли б мати успіху в контрнаступі під Харковом. Це очевидний кремлівський темник, який має “розмити” поразку від сусіда, якого “кремль” вважав слабким.

На додачу до цього в Україні готується законопроект, щоб позбавити звання “народних” артистів та артисток”, які підтримали агресора, або вирішили відмовчатися.

В исновок:

1. В світовому просторі, фіксуються перші ознаки завершення першого, та початку нового етапу війни, в системі протистояння автократій проти демократій. До цього, ми лише фіксували тільки етапи російсько-української війни.
2. Всі факти вказують на те, що наступний етап світового протистояння між автократіями та демократіями розпочнеться з Центральної Європи, де зараз ультраправі сили за підтримки автократій розпочали заходи щодо фундаментації своїх позицій.
3. Визнання ж“кремлем” своєї поразки в Україні вже розпочало процес з поховання сучасної “російської державності”.