Що стосується дій ворога та його союзників.

Третій день поспіль в інформаційному середовищі продовжуються масові дефініції навколо питання “постачання або непостачання” танків для Збройних Сил України від Німеччини.

Отже критичних змін в цьому питанні не відбулось. Більш того, це питання вже починає перекривати інші чинники, які варті більшої уваги, як-то заява Секретаря РНБО України, що “росія” імовірно готується до нового наступу, де першою такою ознакою Данилов називає різке підвищення активності інформаційних атак проти України та її центральної влади зокрема.

Разом з тим, ми зафіксували певну відмінність, яка виразилася в черговому інформаційному напливі “кремлівських лібералів”, які витлумачили “питання танків”, як елемент ідеологічної заангажованості українського суспільства, яке невдовзі буде мати далекобійні ракети, щоб гатити по “москві” (в контексті ППО на дахах ), але й не проти нажитись за рахунок західної допомоги (наратив: Лозинський –хабарник).

Довідково. Комунікація щодо “танків”. 1. “Spiegel”: Міноборони Німеччини має список танків “Leopard”, які можуть бути передані Україні. 2. Берлін не заважатиме Польщі поставити танки “Leopard” Києву, – МЗС ФРН. 3. “Bild am Sonntag”: Міністр оборони Німеччини анонсував свою поїздку до України.

В цьому ключі слід відмітити дуже важливий момент: уся ця так звана “група Іларіонова” про яку ми не раз вже зазначали, і сьогодні про неї нагадав Секретар РНБО України, доволі високо підняла свої медіа-рейтинги саме на російсько-українській війні.

Чого тільки вартий канал Фейгіна до війни – трохи більше 100 тисяч, сьогодні це майже 3 млн. Таких персон, як Піонтковський, Гудков, Понамарьов, Арестович українське суспільство знать не знало, вони йшли на “рівні нижнього інтернету”, їх “YouTube” – канали були мертві з кількома сотнями переглядів.

Але сьогодні ці персони на рівні “пророків” (як приклад: останній випад Арестовича) розповідають про війну одного “путіна”, маніпулюють українським інформаційним середовищем та більш того: вони допомагають “кремлю” у проведенні мобілізації, використовуючи тему “танкиракети”, щоб ще більше підштовхнути російський електорат в бік війни.

Заява МВС Латвії: “Якщо в “росії” почнеться друга хвиля мобілізації, Латвія не пустить в країну жодного росіянина, що біжить від мобілізації”.

Одночасно з цим, ця група сьогодні активно підживляється темою навколо затримання Лозинського та інформаційного скандалу пов’язаного із закупівлею продуктів харчування для військових у Міністерстві оборони України, переводячи акцент на “опозиційні сили”, щоб посіяти в центральній владі України розкол подібний до кремлівського.

Щодо останнього слід окремо зазначити, що Міністр оборони України вже заявив про свою готовність прозвітувати з цього питання РНБО, НАБУ та ДБР. Але найголовніше, що ці скандали не стосуються головних посадовців, тобто це не про Президента України, як про Верховного Головнокомандуючого і це не про генерала Валерія Залужного як Головнокомандувача Збройними

Силами України. Це дуже важливо, тому що вони є авторитетом, вони є престижем для Заходу.

Повертаючись до заяви Секретаря РНБО України щодо ймовірного нового наступу “росії”, ми знайшли її певне відображення у заявах західних розвідок.

Ключова мета – це захоплення Донецька та Луганська у межах областей. І “герасимову” “путін” поставив завдання взяти ці території вже до весни.

Довідково. Північний напрямок (з боку Білорусі – на Київ) – найменш ймовірний, адже продовжує викликати питання лояльності “лукашенка”.

Тобто . “герасимова” знову “підвісили” над явно нездійсненним завданням, провокуючи його на спроби створення видимості військових успіхів зокрема терористичними методами.

Звісно ж, спроба захоплення Луганська та Донецька у межах областей виразно провалиться до нової хвилі мобілізації та ймовірно провалиться навіть за мобілізації півмільйона російських громадян.

Сьогодні вже можна говорити впевнено, що проблема “росії” зараз не у відсутності людської маси, адже, мобілізація заповнює лише людський ресурс, якого в принципі достатньо. Проблема: в інфраструктурі, професіоналізмі та військовому плануванні.

І зараз почала виникати проблема у технічному аспекті.  Причому причиною цього стало те, що “росія” всі свої сучасні кошти витратила на удари по цивільних об’єктах, що мало нульовий ефект для фронту.

Висновок.

1. Висока медіа популярність “групи Іларіонова” серед українського суспільства – є нічим іншим, як елементом “режиму внутрішньої окупації”, яка має ще радянські коріння і остаточно сформувалась під час другого президентського строку Леоніда Кучми – олігархічна система управління.
2. Одночасно з цим, українське суспільство переживає “стокгольмський синдром”, коли українець, чий будинок був знищений російською ракетою, дивиться Фейгіна і йому подібних потрапляючи в канву порядку денного кремлівської пропаганди.