Англійська мова є засобом міжнародного спілкування і, за прогнозами вчених, буде утримувати свої позиції ще принаймні півстоліття. Це мова провідних засобів масової інформації: великих теле- і радіокомпаній, світової мережі Інтернет, багатьох газет і журналів. Нині англійська мова стала світовою. Нею володіє близько півтора мільярда осіб. Вісімдесят відсотків наукових досліджень у світі вперше публікується англійською, нею друкується близько п’ятдесяти відсотків з 10 000 щоденних газет. Її словниковий запас налічує півмільйона слів. Англійська мова має міцні зв’язки з іншими мовами індоєвропейської сім’ї, якими розмовляє третина людства. Англомовні держави є передовими у науково-технічному та культурному розвитку, саме тому найбільше слів на позначення нових понять, що швидко з’являються в сучасному світі, запозичується у різні мови саме з англійської. Не стоїть осторонь цих процесів і українська мова.
Англіцизми починають заволодівати нашим мовним простором, але не завжди помітно, як саме, коли і звідки вони з’являються. Часто мовець може констатувати факт функціонування мовного знаку, а момент його появи залишається непоміченим. Молодіжна преса – це той шлях, через який потрапляють у мову нові слова на позначення актуальних понять, предметів, явищ, не відомих раніше. Молодіжна преса як друкований орган найбільш прогресивної частини суспільства використовує неологізми частіше, ніж будь-які інші засоби масової інформації.
Саме тому матеріал молодіжних газет та журналів є надзвичайно цікавим для дослідження таких пластів лексики, як запозичення та неологізми, а ще більше англіцизмів як конгломерату ознак двох вище зазначених груп. Розвідка спрямована те, щоб зафіксувати момент входження у мову нових слів (англіцизмів) через молодіжну пресу. У цьому полягає актуальність роботи. Новизна розвідки полягає здійсненні її на абсолютно новому матеріалі, а також у відсутності подібних досліджень на матеріалах молодіжної преси.
Об’єктом дослідження є молодіжна преса, предметом – особливості вживання англіцизмів у мові молодіжної преси. Матеріалами дослідження служать номери молодіжних видань “Поліграф”, “Студент плюс”, “5 балів”, “Я студент”, “Молодий час” різних місяців 2008 року, які ілюструють предмет дослідження.
Практична цінність роботи полягає у з’ясуванні проблем існування англіцизмів у мові та пошук шляхів вирішення цих проблем, а також ґрунтовному аналізі прикладів функціонування англіцизмів у досліджуваних виданнях, які можуть бути використані при створенні практичних посібників та методичних вказівок для студентів та практиків.
Наукову цінність становлять ще не достатньо досліджені іншими мовознавцями явища та процеси мови, що стосуються англіцизмів у молодіжній пресі, результати вивчення яких можуть якісно доповнити існуючу мовознавчу теорію.
У процесі дослідження використовувалися такі методи: компонентний аналіз, контекстуальний аналіз, порівняльний аналіз, синтез, елементи абстрагування, індукції та дедукції.
Англіцизми як шар лексики раніше досліджували Пономарів О. Д., Лопушанський В. М., Дружин Г. В., Стишов О. А. Козачук Г. О., Ющук І. П., Радчук В. ?. Бондар О. І., Карпенко Ю. О., Кочерган М. П., Пілецький В. І. та інші. У їхніх дослідженнях розглянуто проблемні аспекти функціонування англіцизмів переважно в терміновмісних та публіцистичних текстах. Однак для того, щоб досконало розібратися в особливостях використання запозичених з англійської мови слів (особливо у молодіжній пресі), слід проаналізувати їх мовознавчу базу: ознаки цієї групи слів, способи та причини запозичень, класифікації, проблеми, що виникають у мові у зв’язку з існуванням англіцизмів. Через це метою дослідження є вивчення особливостей функціонування англіцизмів у молодіжній пресі, аналіз аспектів їхнього існування з метою вивчення тенденцій для успішної правки матеріалів з англіцизмами в друкованих ЗМІ.
Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:
1) дати визначення поняттям;
2) розглянути наявні класифікації явища;
3) визначити ознаки англіцизмів;
4) з’ясувати способи та причини запозичення слів з англійської мови;
5) встановити роль англіцизмів у мові (їх вплив на мову);
6) визначити проблеми функціонування англіцизмів у мові;
7) запропонувати шляхи вирішення проблем, пов’язаних з існуванням в українській мові англіцизмів.
Англіцизми молодіжної преси було розглянуто у системі різних класифікацій, що дало змогу детально вивчити всі їхні теоретичні аспекти та дослідити особливості вживання різних типів запозичених з англійської мови слів у матеріалах розвідки. У кожній класифікації було визначено ознаки англіцизмів, розглянуто причини та способи запозичення слів, визначено рівень і засоби їхньої адаптації, з’ясовано роль у мові таких слів та констатовано проблеми, що виникають у зв’язку з існуванням англіцизмів у мові загалом текстах молодіжної преси зокрема.
В рамках роботи були дані визначення поняттям, розглянуті класифікації явища, визначені ознаки англіцизмів, з’ясовані способи та причини запозичення слів з англійської мови, встановлена роль англіцизмів у мові, визначено проблеми функціонування англіцизмів та запропоновано шляхи вирішення цих проблем.
Для підтвердження теоретичних засад функціонування англіцизмів розглянуто найяскравіші приклади з молодіжної преси.
Подаємо нижче приклад (із журналу «Студент PLUS+») надмірного вживання англіцизмів із коментарями.

Сайт із плаваючою ір-адресою починає трансляцію реаліті-шоу, де всі кривляння учасників, направлені на здобуття глядацьких симпатій, спокутуються під час вибування з гри: за мить до пострілу в голову лузера, аудиторія встигає розгледіти справжні його емоції.

Це речення дуже насичене англіцизмами, що несприятливо впливає на його розуміння пересічним читачем. Звичайно, слово „трансляція” (з англ. „переклад”) відоме через те, що запозичене раніше зі зміною значення. Однак комп’ютерна термінологія „сайт” (з англ. „місце”), „плаваюча ір-адреса” (змінна адреса протоколу міжмережевої взаємодії), лексика сфери розваг „реаліті-шоу” (від слів „дійсність” та „видовище”) та побуту „лузер” („невдаха”) значно завуальовує зміст речення. Більшість цих слів запозичені способом транскрипції і вживаються як позначення явищ та предметів, що не існували раніше. Сфера їхнього існування – це специфічні групи лексики та окремі користувачі мови. Однак деякі з цих слів могли б бути замінені українськими відповідниками (як-от, лузер–невдаха), бо англіцизми перейняті на їхнє місце безпідставно через бажання автора статей похизуватися над читачами та не вилучені з тексту через редакторські недогляди.
Одним із кращих зразків використання англіцизмів у молодіжні пресі є наступне речення (подаємо з коментарями).

Запатентовані ноу-хау, відмінні фізико-хімічні показники, надійність – ось як зарекомендувала себе продукція компанії…

У цьому реченні функціонують два англіцизми, запозичені досить давно, через що пройшли певний шлях адаптації. Слово „ноу-хау” перекладається „знаю як”, а в українську мову запозичене зі значенням „новинка”. Причиною перенесення цього слова стала потреба експресивно називати нові поняття, явища, процеси. Запозичене воно способом транскрипції та очевидно, усним шляхом. Незважаючи на довгий час функціонування цього англіцизма в мові (з кінця ХХ ст.), він зберіг виразні ознаки іншомовності: поєднання голосних звуків, важких для вимови та невластивих українській мові. Це слово досі не відмінюється, не має роду та числа (ознак українських іменників), є непродуктивним та непохідним. У мові воно виконує синонімотворчу функцію, збагачує мовлення, тому має повне право на широке використання.
Так само й наступний англіцизм „компанія”, що з англійської перекладається як товариство, екіпаж, компанія. Воно запозичене давно, скоріше за все письмовим шляхом. Можливо навіть, англійська стала мовою-посередником у процесі запозичування цього слова. Англіцизм уже втратив ознаки іншомовності та функціонує на рівні з іншими словами. Він має мовотворчу роль, урізноманітнює висловлювання та на нинішньому етапі функціонування не викликає ніяких проблем.
Узагальнюючи аналіз, можна зробити висновок, що найбільше у молодіжній пресі англіцизмів на музичну тематику, найменше – на позначення специфічних понять. Це пояснюється великою популярністю музичної сфери серед молоді, а відтак широкою читацькою аудиторією (на яку й орієнтуються молодіжні видання). Майже повна відсутність термінологічної та освітньо-наукової лексики спричинена специфічністю тематики (вона спрямована на невелике коло читачів, а не на весь спектр молоді, як наприклад, музика чи спорт).
Що стосується часової приналежності запозичень, то їх співвідношення „кількість–час запозичення” залежить переважно від тематики: матеріали на теми, близькі до сучасності (про комп’ютери, інтернет, музику, інші нові явища), обслуговують переважно неологізми, а всі інакші – слова, перейняті раніше. Безперечно, тексти на новітню тематику зовсім не позбавлені добре адаптованих англіцизмів.
Дослідження дозволило зрозуміти, що англіцизми все більше заволодівають українським мовним простором, а молодіжна преса цьому дуже сприяє, є воротами входу таких запозичень до нашої мови. У разі відсутності організованого контролю за англіцизмами можемо очікувати їх засилля в нашій мові. Тому ми повинні зробити все можливе, щоб не допустити перетворення української мови на жаргон, суміш русизмів та англіцизмів, плекати самобутність та чистоту нашої мови.

Список використаної літератури
1. 5 балів. Журнал для молоді. Журнал для студентів / гол. ред. В. Ярижко. – Засн. і вид. ТОВ «Інфотера». – Київ, 2003. – Вересень 2008. – № 9 (67). – 84 с.
2. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації): Монографія. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2003. – 388 с. – Бібліограф. С. 289-331. – ISBN 966-638-124-9
3. Студент PLUS+ / ред. К. Саваріна. – Вид. ТОВ «Ніш Медіа Груп». – Київ, 2007. – 31 берез. 2008. – № 34 (26). – 32 с.
4. Шевченко Людмила Юріївна, Різун Володимир Володимирович, Лисенко Юрій Васильович. Сучасна українська мова: Довідник / О.Д. Пономарів (ред.). – 2. вид., випр. і доп. – К. : Либідь, 1996. – 320с. – ISBN 5-325-00757-2
5. Ющук І. П. Українська мова. – К. : Либідь, 2004. – 40 с. – ISBN 966-06-0284-7