Наталя ЯЦКО
(зі словника “PR та маніпуляції”)

АСИМЕТРИЧНА ВІЙНА – asymmetric warfare — вид війни, що характеризується істотною різницею у військовій силі або можливостях використання стратегій і тактик сторонами-учасниками; конфлікт, у якому ресурси двох сторін суттєво розрізняються, і під час боротьби суперники намагаються використовувати характерні недоліки один одного; особливості: (1) слабка сторона намагається використовувати таку стратегію, щоб компенсувати власну різницю і в кількісному, і в якісному відношенні; (2) такі стратегії не обов’язково є мілітаризованими / цей термін часто використовується для описання того, що називають «партизанською війною», «повстанням», «тероризмом», «каральними акціями» та «контр-терористичними операціями», по суті, насильницький конфлікт між офіційними військовими та неофіційним, слабо екіпірованим, але гнучким супротивником / основні пояснення можливості перемоги слабшого: (1) оперативна взаємодія; (2) готовність слабої сторони до більших страждань, або готовність заплатити більшу ціну; (3) зовнішня підтримка слабих сторін; (4) небажання ескалації насильства з боку сильної сторони; (5) внутрішня динаміка групи (6) завищені військові цілі сильної сторони / асиметричні конфлікти містять в собі як міждержавні, так і громадянські війни, та за останні два століття вигравались переважно сильними сторонами, однак, з 1950 року, слабі сторони виграли більшість усіх асиметричних конфліктів / асиметричну війну також розглядають як частину війн шостого покоління, в яких: (1) відсутня чітко виділена лінія фронту; (2) наземні армійські частини виконують переважно «пасивні» функції – охоронні та блокувальні; (3) активні дії на території ворога, починаючи з нищення ключових військових об’єктів та закінчуючи усуненням політичних та військових лідерів покладається / тактичний успіх в асиметричних війнах залежить як мінімум від деяких з наступних припущень: (1) одна сторона має технологічну перевагу, яка перевищує кількісну перевагу ворога; (2) технологічне відставання зазвичай нівелюється уразливішою інфраструктурою, напад на яку може спричинити страшні спустошення; руйнування багато чисельних електроліній, доріг або систем постачання води в сильно забруднених районах може мати спустошливий вплив на економіку та мораль, в той час як слабкіша сторона може взагалі не мати такої інфраструктури; (3) головним завданням слабкішої сторони (зазвичай повстанців) є не повна перемога над сильнішим противником, а за допомогою тактики наскоків-відходів тримати противника в постійній напрузі, знекровити його та заставити полишити окуповану територію / тренування та тактика, так як і технологія, можуть надати рішучості та дозволити меншій силі перемогти значно більшу / в асиметричній війні дуже важливу роль набувають диверсійні групи, які нищать склади боєприпасів противника, перерізають шляхи постачання припасів: мости, залізничні шляхи тощо, руйнують інфраструктуру противника: засоби виробництва, електростанції, електромережі, газо– та нафтопроводи / якщо слабша сторона є агресором та вживає тактики, заборонені законами війни, її успіх залежить від відмови сильнішої сторони від використання подібних тактик; наприклад: положення про ведення бойових дій забороняють ворогуючим сторонам використовувати цивільні поселення, населення або об’єкти в якості військових баз, але коли слабка сторона використовує таку тактику, це залежить від умов, що сильна сторона буде дотримуватись положень про ведення бойових дій, які порушує інша сторона, і не буде атакувати цивільну ціль, або, якщо вона це зробить, ефект пропаганди переважить матеріальні втрати.