18 березня 2021

Прокремлівські ЗМІ концептуально працюють як «трибуна». Їх характеристики: спілкування зверху вниз, лояльність до ієрархії та лише два типи висловлювання – похвала чи осуд. Замість крапки в кінці – знак оклику.

Візьмемо приклад цього тижня. Якщо журналісти-розслідувачі, такі як Bellingcat, озвучують незручні теми (йдеться про зйомку ними фільму Вагнергейт), кремлівський агітпроп аж ніяк не зосереджуватиметься на самому дослідженні, а на випередження нападає на сам колектив, зображуючи його як фабрику фальшивок: «Автори підробки (Bellingcat) про збиття «Боїнга» на Донбасі, хімічну атаку в Сирійській Гуті, отруєння Скрипалів і Навального ніколи не заважали наблизитися до істини. Не можна серйозно говорити про ці вигадки, оскільки вони компрометують сферу журналістських розслідувань». Як відомо, Росія давно і масштабно використовує власну фабрику ботів, і, вочевидь, кремлівські пропагандисти не встигли зціпити зубами язика і вчергове сконфузилися: «якщо ми виробляємо фейки, то цим займаються… усі».

Насправді Bellingcat – незалежний міжнародний колектив дослідників, слідчих та громадських журналістів, створений у 2014 році за допомогою приватних пожертв, отриманих через платформу краудфандингу Kickstarter. Половина фінансування Bellingcat надходить за рахунок грантів та пожертв, а інша – від проведення семінарів, що навчають людей мистецтву розслідувань з використанням відкритих даних. Таким чином,  модель фінансування Bellingcat звільняє цю платформу від клієнтів, яким потрібно догоджати, чого аж ніяк не скажеш про російські ЗМІ, які щедро субсидуються режимом Путіна.

Кремль не терпить жодних заяв, які не відповідають його політичному курсу. Тому нещодавно оприлюднену владою України стратегію з відновлення законного контролю над Кримом офіційна Москва назвала не інакше як провокацією шляхом «підбурювання західних кураторів». Кремлівський агітпроп в унісон Кремлю сотнями голосів заспівав про… небезпеку для українців: «Для того, щоб оцінити рівень небезпеки, в якому опиниться народ України у ході реалізації цього шаленого курсу, вам просто потрібно прочитати російську Конституцію, нашу військову доктрину та заяви керівництва нашої країни про долю української державності в результаті посягань на територіальну цілісність Росії та життя наших співвітчизників».

Ницість російських пропагандистів неперевершена: Москва не двозначно загрожує Україні втратою державності «внаслідок посягань на територіальну цілісність Росії», попри те, що сама Росія порушила територіальну цілісність нашої країни… Режиму Путіна так само байдуже до того, що жоден міжнародний орган не визнає так званий референдум у Криму. Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію під назвою «Територіальна цілісність України», зазначивши, що російський референдум у Криму не є дійсним і не може служити основою для будь-якої зміни статусу півострова.

Власне, сам президент Росії Володимир Путін 17 квітня 2015 року визнав, що «наші солдати були розміщені в Криму, щоб допомогти жителям висловити свою думку». Він (з гордістю) визнав, що план анексії Криму був задіяний за кілька тижнів до так званого референдуму.

Європейський союз не визнає і продовжує рішуче засуджувати вчинене РФ порушення міжнародного права, яке залишається викликом для міжнародного порядку в сфері безпеки. У відповідь на незаконну анексію Криму ЄС ввів обмежувальні заходи проти Російської Федерації. У червні 2020 року Європейська рада ухвалила рішення про поновлення санкцій, запроваджених у відповідь на незаконну анексію Криму та Севастополя РФ до 23 червня 2021 року.

Водночас в самій Росії не вщухає дезінформаційна кампанія щодо  опозиційного політика Олексія Навального. Навіть попри те, що його запроторили за грати, режим продовжує бачити у ньому екзистенціальну загрозу. Попри все він залишається серйозним претендентом на зміну керівництва країною. Саме у цьому причина океану постійно поновлювальних дез проти Навального, що спрямовані на підрив факту отруєння владою Росії опозиційного лідера.

Страх Кремля перед змінами керує також багатьма дезінформаційними кампаніями щодо виборів, що націлені на сусідні країни. Це зрозуміло, адже прокремлівські ЗМІ побоюються, що успішні вибори можуть надихнути російський народ. Цього тижня, зокрема, відбулася інформаційна атака з метою підриву виборів Нікола Пашиняна у Вірменії. Кремлівські пропагандисти заявили, що його обрання було результатом… кольорової революції, підтриманої Заходом у 2018 році. Дивуватися годі, адже схожий російський сценарій ми спостерігали щодо України, Молдови та Білорусі.

Руслан Ткачук