1 квітня 2021

1 квітня у всьому світі відзначається як “День першого квітня” або «День дурня». Редакції намагаються обдурити читачів фальшивими та епатажними історіями – іноді досить успішно. На кшталт найбільш відомих –  «Урожаю рекордних спагеті» в 1957 році чи «Вторгнення прибульців» в Йорданії в 2010 році. Читаючи новини у день дурня читачі по всій Землі запитують себе: «Чи справді це правда?». Але тільки не в Росії!

У Кремлівському всесвіті дезінформації 1 квітня – кожен день. Більше року тиждень за тижнем готуючи огляди російської дезінформації, вивчаючи фактчекінгові платформи Європейського Союзу («Стратком»),  базу EUvsDisinfo відкрив для себе безпрецедентну екосистему, створену та фінансовану  режимом Путіна. З огляду на можливості, які надали новітні технології поширення інформації через Інтернет кремлівський агітпром залишив далеко позаду  навіть «машину пропаганди» Йозефа Геббельса, попри те що остання досягла у ХХ столітті невиданих до того успіхів зомбування нації.

Бачучи загрози інформаційних атак з боку Росії наша країна інституційно залучилася до боротьби з дезінформацією. Нині вже функціонує Міжнародний центр протидії дезінформації при РНБО, а незабаром фактчекінгову платформу запустить Міністерство культури та інформаційної політики України. До останнього завершується набір фахівців. Сподіваємось, що ці інституції будуть ефективними.

Тим часом навіть попри День дурня кремлівські виробники дезінформації, невтомно продовжують дурити читачів. Ось тільки їх брехня є старою і повторюваною. А окрім того 1 квітня – професійне свято дезінформаторів (на жаль, до цього часу незаслужено неофіційно невизнане) примушує до своєрідного узагальнення їх діяльності, підведення підсумків.  Отож пропоную  п’ять основних наративів прокремлівської дезінформації – таких собі родимих плям, за якими упізнати їх зовсім не важко.

Загрозливі західні цінності

Прокремлівські ЗМІ на цьому тижні поширювали повідомлення, що «ЄС ось-ось заборонить Біблію!» і «ЄС забороняє слова «мати» і «батько»!» Цей тип фейку – цілком традиційний для РФ,  у жанрі «хліб і масло». Ще б пак! Усім давно відомо, що ЄС постійно забороняє певні людські речі та що ЄС та Захід занепадають! Європа згнила до глибини душі і ось-ось розсиплеться. Твердження російських ЗМІ, звичайно, нічого спільного з реальністю не мають, зрештою, як і критика Заходу, який намагається знищити російські традиції…

Втрачений суверенітет

Повторення старого жарту не робить його веселим, а повторення старої брехні не робить її правдою. Повторювана кремлівськими пропагандистами заява, яка озвучувалась й цього тижня, про Молдову, Литву та Україну, які насправді вже не незалежні країни, зафіксована у базі даних дезінформації EUvsDisinfo близько 200 разів!  Що тут додаси? Російські «творці» – сумлінні учні головного пропагандиста Гітлера, який навчав, що брехня, яку повторили багато разів стає правдою. Вочевидь, у Москві притримуються саме цієї тактики.

Всесвітні правителі проти народу

Наратив про глибинну державу, прихований уряд, тіньових правителів – один з центрових у російській дезінформації. Це один з безвідмовних інструментів маніпуляції, адже всесвітньою змовою можна пояснити практично всі нагаразди, які переживають росіяни. Отож, не дивуйтеся – протягом останніх днів підконтрольні Кремлю ЗМІ розродились новенькими фейками на цю тему: «Сполучені Штати мають два паралельних уряди»; «Готується кампанія з дискредитації вакцини “Супутник V” із заявою про масові летальні випадки»; і як відгомін розчаруванню  виборами у США: «Істеблішмент вкрав перемогу Трампа».

І ще декілька спеціалізованих фейків про Україну: «Захід підтримує Україну аби мати рабів» і в цей же час (вочевидь, аби створити об’ємну симетрію): «Заходу не потрібні раби з України». Окрім цього дезінформаційна машина Москви продовжує вигадувати перманентні нацистські претензії до України. Серед останніх: «Революція Гідності в лютому 2014 року була нацистським переворотом, підтриманим Німеччиною»; «Туреччина та США готують українських нацистів до нападу на Донбас»…

«Побєдобєсіє»,  зведене Кремлем до національної ідеї, отож путінський режим  з усіх сил втлумачує в голови росіянам, що українці погрузли в нацистській ідеології, яку викорінювали та з якою воювали діди.  Дарма, що Україна офіційно засудила нацизм та радянський режим, які обидва призвели до знищення мільйонів людей. Чи розкається Росія як правонаступниця колишнього Союзу у злочинах тоталітарної влади – ще питання.

Як їй протидіяти суцільній конспірології? Майкл Баттер, професор Тюбінгенського університету, автор книги “Природа конспірологічних теорій” та співредактор «Довідника Теорій змови», відповідаючи на це питання, пояснив: «Теорії змови навряд чи колись зникають – вони просто стають менш важливими. Ми знаємо, що єдине, що допомагає проти них, – це освіта. … Слід навчити людей, що теорії змови мають в корені невірне розуміння світу, оскільки вони перебільшують людські наміри та недооцінюють непередбачувані наслідки. Якщо нам це вдасться, то, на мою думку, теорій змови стане менше».

Неминучий крах

Однією з виразних рис кремлівської пропаганди є наратив «як старшно жити», який постійно підживлюється дезінформацією про неминучий крах. Насправді за цими повідомлення завжди стирчать геополітичні амбіції режиму Путіна. Останні з них не виключення: «Діяльність НАТО може дестабілізувати весь Чорноморський регіон»; «Глобальні амбіції США можуть навіть спровокувати ядерну війну з Росією».

Хахаганда

Хахаганда – це гумор, насмішки та сарказм, озброєні дезінформацією. Це чи не найбвльш ефективний засіб російського агітпрому, адже протидіяти йому дуже важко. Вказувати на фактичні помилки в жарті, як правило, марна справа: «Помідори не можуть ходити!»

Будь-який жартівник хоче, щоб його жарт сприймали серйозно. Цього тижня невелика газета на півночі Росії сприйняла жарт із сайту сатири як справжню новину: «Швеція віддає п’ятирічного підлітка в прийомну сім’ю після того, як батьки показали йому заборонений російський мультфільм «Маша та ведмідь». Можна обговорити якість та смак жарту, але російський агітпроп сприйняв це… серйозно. Дарма, що «Маша та Ведмідь» у Швеції не заборонені, навіть у День 1 квітня.

Отож прокремлівська система дезінформації діє так, ніби кожен день є  Днем дурня. Ми, читачі, повинні зробити те саме, що робимо на 1 квітня: запитати себе: чи це насправді правда?

Руслан Ткачук