В цьому матеріалі мова піде про Королівство Норвегія, склад її збройних сил, особливості проходження служби для жінок та чоловіків, відбір та тренування сил спеціальних операцій. Ви також дізнаєтесь багато цікавих фактів про Норвегію.

 

Норвегія розташована на півночі Скандинавського півострова. Її населення майже дорівнює кількості мешканців Києва і складає приблизно 5,330,000 жителів. Норвегія відносно нещодавно, лише у 1915 році стала незалежною державою, а до того часу перебувала в складі Данії та Швеції. Норвегія надає суттєву грошову, гуманітарну, військову і політичну підтримку Україні, оскільки виступає проти загарбницької війни Росії проти України. Норвегія разом з Британією, Данією, Румунією та США є активним гравцем в створеній авіаційній коаліції країн НАТО, вона передає нам свої літаки F-16 Fighting Falcon, бере активну участь у підготовці наших військових спеціалістів різних напрямків, включаючи сили Спеціальних операцій. Норвегія також увійшла до, так званої, морської коаліції по забезпеченню безпеки мореплавства в Чорному морі і розмінуванні його акваторії. Новегія передала Україні 2 кораблі для розмінування українських портів та прибережних водних шляхів, але, на жаль, в силу доктрини Монтрьо 1936 року Туреччина в Чорне море їх не пропустила.

 

В Норвегії жінкам дозволено служити в лавах Збройних сил. Але нарівні з чоловіками. Без виключень. Це стосується як освоєння різноманітних видів зброї, так і побутових умов. Жінки охоче йдуть до лав Збройних сил Норвегії і дуже непогано себе показують пілотами винищувачів, моряками, в десантних військах, командирами танків, а також в силах спеціальних операцій та гірського спецназу.

Живуть вони разом з чоловіками в одній казармі, харчуються в одній їдальні і переодягаються в одній роздягальні і чудово почуваються в таких умовах. За їх словами це дає їм відчуття ліктя, однієї команди і впевненості в тому, що вони є складовою частиною чогось важливого цілого і потужного.

Невелике незадоволення є, правда, у чоловіків, – їм некомфортно підкорятись і виконувати команди молодих вродливих дівчат старших за званням в амплуа їхніх командирів. Військовослужбовці-чоловіки уважніше стежать за своїми висловами, уникають масних недоречних анекдотів і порівнянь, випадкових образ і пильнують за своїм зовнішнім виглядом. Поменшало випадків образ та домагань на статевому ґрунті, – адже в спільній казармі всі на виду і найменша несправедлива образа буде одразу зупинена оточенням співслужбовців, колег і побратимів. Як жінкам, так і чоловікам дозволено носити довге волосся без вимог до зачіски. Єдина вимога, – волосся повинно бути зав’язане, заплетене або зачесане.

Потрапити до лав Збройних сил Норвегії не так легко. Для цього треба пройти певні фізичні випробування, подолати смугу перешкод, нормативи до яких досить жорстокі і без виключень для жінок. Відбір до підрозділів гірського арктичного спецназу, десантних військ, підводних пловців, сил швидкого реагування, тощо, – ще жорсткіший і потребує неабиякої попередньої підготовки.

 

Збройні сили Норвегії складаються з сухопутних, повітряних, бронетанкових, прикордонних сил, військ протидії кібератакам, потужного флоту та флоту спеціальних суден для аварійних, будівельних та підводних робіт. Норвегія має високопрофесійних військових водолазів, підрозділи надводного, підводного, гірського спецназу та сили спеціальних операцій в зимових умовах арктичного клімату.

Коледж Норвезького оборонного університету (Nordic Defense University Colledge) надає вищу освіту та проводить фундаментальні дослідження з питань лідерства, військових наук, командування, розвідки, планування і проведення військових операцій в горах, на суходолі, на морі, а також інших військових тем і сфер оборони та політики безпеки. Він також надає освіту на рівні бакалавра та магістра для кадрових військових професіоналів усіх родів і видів збройних сил Норвегії, її країн-партнерів та для цивільних осіб.

 

Коледж Норвезького оборонного університету розташований в Осло, Бергені, Тронхеймі, Ліллехаммері та Улленсакері. До його складу, як відокремлені навчальні заклади входять:

 

• Норвезька школа сержантського складу (Сесвольмоен, Улленсакер)
• Королівська норвезька академія повітряних сил (Кугауген, Тронхейм)
• Норвезька королівська військово-морська академія (Лаксевог, Берген)
• Норвезька військова академія (Ліндеруд, Осло)
• Норвезька кіберакадемія оборони (Йорстадмоен, Ліллехаммер)
• Норвезький інститут оборонних досліджень (фортеця Акерсхус, Осло)
• Норвезький командно-штабний коледж (фортеця Акерсхус, Осло)
• Норвезька академія мов та розвідки (Тростеруд, Осло)

 

Коледж Норвезького оборонного університету пропонує кілька програм навчання на рівні бакалавра, а також одну програму навчання на рівні магістра.

Програма бакалавра є поєднанням спільного викладання в галузях оборони, а також через спеціалізацію в галузі оборони та типі військ.

Магістерська програма дається спільно для всіх офіцерів Збройних Сил. Програма базується на попередній освіті та професійному досвіді студентів. Ступінь магістра з військових досліджень також доступний для цивільних службовців у Збройних силах та поліції.

Коледж Норвезького оборонного університету має однорічну програму додаткової підготовки офіцерів для кандидатів, які пройшли певні типи цивільних програм бакалавра. Коледж Норвезького оборонного університету також пропонує курс для старших воєначальників.

 

Навчання базується на попередньому військовому досвіді від обов’язкової строкової служби, будь-якого досвіду новобранців в школі молодого бійця до різноманітних курсів у військових підрозділах. Після Школи сержантського складу офіцери можуть продовжувати навчання в різних галузях, відвідуючи курси протягом своєї професійної кар’єри.

На додаток до затверджених програм і підготовки сержантів, Коледж Норвезького оборонного університету розробляє та впроваджує курси підвищення кваліфікації для ключових керівних кадрів у військовому та цивільному секторах, які дають знання про норвезьку оборону, зовнішню політику та політику безпеки, а також національний цивільний захист і боєготовність.

 

Норвезький піший марш (Norway Foot March)

Норвезький піший марш – це випробування на витривалість військових. Учасники пішки (кором або підтюпцем) повинні подолати відстань в 30 км, несучи рюкзак.

У 1915 році після початку Першої світової війни в Норвегії був вперше проведений такий марш, як випробування маршової витривалості для солдатів норвезької армії. Стратегічна мета полягала в тому, щоб мати можливість швидко перекидати великі підрозділи військ на велику відстань та в такий спосіб, щоб вони могли бути підготовленими вступити в бій – навіть після маршу. На сьогодні його ціль полягає в тому, щоб стимулювати загальний інтерес до маршу на великі відстані серед військового, а також цивільного персоналу.

До маршу є певні вимоги, а саме: рюкзак з навантаженням повинен важити не менше 11 кг як на старті, так і на фініші. Проводиться його зважування. Він має бути затвердженого військового зразка. Зброя може бути включена як додаткова вага в чохлі, але тепер вимоги нести на марші зброю немає. Цивільні учасники можуть використовувати інший тип рюкзака.

 

Маршрут повинен проходити по помітній стежці або по ґрунтовій дорозі. Маркери відстані встановлені через кожні 5 км. Маршрут має бути одним відтинком від пункту А до пункту Б, але якщо це неможливо, він може складатися з кількох відрізків, але не більше трьох. Старт і фініш повинні бути на одній висоті над рівнем моря. Контроль спорядження та зважування рюкзака проводиться до та після маршу, щоб переконатися, що вага та вимоги дотримані.

Звісно, – це не прогулянка, а випробовування. Для вікових груп від 18 до 65 років є відповідні часові нормативи.

Для курсантів-іноземців Норвезький коледж оборонного університету пропонує курс бакалавра військових наук за фахом складних операцій.

 

Курс має на меті дати курсантам глибоке розуміння природи і суті міжнародних збройних конфліктів, на відміну від міждержавних воєн високої інтенсивності. Курс вивчає низько-інтенсивні та складні операції, яка стратегічна динаміка формує такі конфлікти та як використовується військова сила для впливу і участі в них. Послідовно розглядається як військові засоби співвідносяться з цивільними ініціативами. Важливою темою є зміна ролі миротворчої діяльності ООН.

 

Головнокомандувач королівської гвардії Норвегії – шотландський пінгвін.

Незважаючи на те, що Норвегія, як країна-член НАТО, приділяє не аби-яку увагу до підготовки власних Збройних Сил, командування Королівської гвардії очолює єдиний військово-посадовець з погонами бригадного генерала, який ніколи не намагався вступити до військового ВИШу і немає, навіть, ні початкової, – ні середної шкільної освіти…!?

Бригадний генерал сер Нільс Олав носить це звання з 2005 року, за ним ця посада закріплена аж з 1972 року, коли полк усиновив королівського пінгвіна (не плутати з імператорськими, які живуть тільки в Антарктиці!) з Единбурзького зоопарку. Ця історія сягає в далекий 1913 рік, коли Норвегія подарувала йому свого першого королівського пінгвіна зоопарку Единбурга на його відкриття. Під час перебування на параді військових оркестрів в 1972 році оркестр Королівської гвардії «усиновив» одного з нащадків того самого королівського пінгвіна, подарованого в 1913 році.

Ім’я «Нільс Олав» і звання передавалися трьом королівським пінгвінам з 1972 року. Нині його власником є Нільс Олав III. Коли він помре, – то його нащадок стане «Нільсом Олавом IV» і збереже військове звання попередника в ранзі Головнокомандувача Королівської гвардії.

Це не так унікально, як може здаватися, – використання тварин має давню історію з часів римлян для гладіаторських боїв. Олександр Македонський використовував бойових слонів, як важку кавалерію, козел Вільям «Біллі» Віндзор служив у британській армії, а сирійський бурий ведмідь Войтек був зарахований до польської армії рядовим і згодом підвищений до капрала. А наш пес-Патрон прикрасив і марку Укрпошти і здобув заслужену славу і любов всіх українців.

 

Норвегія подарувавала Японії суші з лососем.

Хоча суші є суто японським винаходом, японці ніколи не використовували лосося у цій страві, поки у 1980-х роках це не запропонувала якась норвезька делегація.

Незважаючи на відстань між країнами, Японія стала великим ринком для норвезьких морепродуктів. Рибні запаси Японії тоді страждали від надмірного вилову, а попит з боку споживачів був високим.

В Японії норвезькі суші з лососем є однією з найпопулярніших страв, особливо серед молоді. Експорт лосося і морепродуків зараз є однією з найбільш розвинених галузей промисловості Норвегії.

 

Найдовший у світі автомобільний тунель знаходиться в Норвегії.

Лердальський тунель — найдовший у світі завдовжки 15 миль (24,5 км). Будівництво тунелю коштувало понад 1 мільярд норвезьких крон (це приблизно 110 мільйонів доларів США), він з’єднує невеликі місцеві громади Лердал і Аурланд.

Його дизайном захоплюються в усьому світі, оскільки він має всі зручності, які допомагають водіям-далекобійникам позбутись психічного навантаження. Через кожні 6 км є печера, яка розділяє ділянки дороги. Освітлення в тунелі та цих печерах різне, щоб уникнути монотонної рутини та забезпечити різноманітність виду. Освітлення робить величезну різницю. На кожному кінці тунелю камери підраховують кількість автомобілів, які в’їжджають і виїжджають. Це допомагає забезпечити швидке реагування в разі аварії або поламки.

 

В Осло вручають Нобелівську премію миру.

Столиця Норвегії є місцем вручення Нобелівської премії миру щороку (за деякими винятками) з 1901 року. Інші Нобелівські премії з хімії, літератури, фізики та фізіології чи медицини вручаються в Стокгольмі в Швеції. Це пов’язано з бажанням Альфреда Нобеля, і ніхто досі не знає, чому він обрав Норвегію саме для премії миру.

 

Сучасні та стародавні лижі були винайдені в Норвегії.

Сондре Норхайм вважається батьком сучасного лижного спорту. Наприкінці 19-го століття він почав використовувати жорсткі лижні кріплення, щоб можна було розгойдуватися та стрибати з меншим ризиком падіння. Його новий дизайн лиж – лижі Telemark – стали прототипом сучасних лиж.

Але саме катання на лижах поринає в сиву давнину. Стародавнє наскальне зображення в Рьодьо на півночі Норвегії показує, що люди використовували форму лиж, щоб пересуватися в норвезьких горах ще 4000 років тому.

Місцевість Фіннмарк є домом для найстаріших лиж, які коли-небудь були знайдені і яким понад 2300 років. Крім того, багато норвезьких слів, включаючи лижі та слалом, виникли саме тут, у Норвегії.

 

Норвегія являється рідною домівкою і Батьківщиною пекла.

Це так і без жартів! Трохи більше тисячі норвежців можуть сказати, що живуть у пеклі. Невелике норвезьке село «Пекло» (норвезькою, як і англійською Hell) знаходиться в кількох хвилинах ходьби від міжнародного аеропорту Тронхейм і навіть має власну залізничну «пекельну» станцію. А ця залізнична станція сама по собі є чимось на кшталт туристичного дивосвіту. Туристи охоче фотографуються на фоні цієї вокзальної вивіски на сільській станції. Але в лісах «Пекла» є ще одна цікавинка, – це кілька грубих наскельних зображень північних оленів, яким, як вважають, більше 5000 років..!

 

Першим Генеральним секретарем ООН був норвежець.

Насправді Норвегія була одним із засновників Організації Об’єднаних Націй у 1945 році, коли 850 делегатів із 50 країн зустрілися в Сан-Франциско. Прагматичний і рішучий Трюгве Лі, який тоді був Міністром закордонних справ Норвегії під час Другої світової війни, обійняв пост Генерального секретаря ООН у післявоєнні роки з 1946 по 1952 рік.

 

Чинним Генеральним секретарем НАТО вдруге поспіль є норвежець Йенс Столтенберг.

 

Найвіддаленіший острів у світі є територією Норвегії.

Це острів Буве на іншому кінці світу в південній частині Атлантичного океану. Острів знаходиться під контролем Норвегії з 1929 року і є найвіддаленішим островом планети. Він розташований приблизно за 1700 км на північ від узбережжя Антарктиди та за 2600 км від узбережжя Південної Африки. Найближчою заселеною територією є британська заморська територія Трістан-да-Кунья, що знаходиться на відстані понад 2000 км. Трістан також є надзвичайно віддаленим місцем і там теж немає аеропорту. У 1970-х роках Норвегія оголосила острів Буве площею 49 км² і його територіальні води природним заповідником. Хоча на острові ніхто не живе, норвезька влада дистанційно підтримує метеостанцію. Це означає, що там легко перевірити погоду з Норвегії чи з будь-якої іншої точки світу.

Через віддаленість Буве та відсутність аеропорту відвідувати острів заборонено. Це, мабуть, один-єдиний острів, який ніхто, швидше за все, і ніколи не відвідає.

 

Норвегія подарувала світу сирорізку

Ніж для різки сиру або «сирорізка» був винайдений саме в Норвегії в далекому 1925 році теслею-меблярем Тором Бйорклундом і став важливим аксесуаром усіх скандинавських кухонь і багатьох інших домогосподарств по всьому світу. Хоча багато сиру продається вже нарізаним в Норвегії і в Голандії багато людей все ще купують цілі голови сиру, а для його нарізання досі використовують цей винахід, який майже не змінився за сотню років.

 

В Норвегії живе найбільше в Європі стадо диких північних оленів.

Стадо мандрує просторами Хардангервідда, найбільше гірське плато Європи. Національний парк включає величезні плато, пишні долини, високі гори, далекі льодовики, водоспади та приголомшливі фіорди. Чисельність диких північних оленів взимку становить близько 25 000 тварин, з них до 7 000 водиться на Хардангервідді. Століттями дикі північні олені вільно кочували Норвегією, але в результаті масового полювання вони були вигнані в гірські райони південно-центральної Норвегії наприкінці дев’ятнадцятого століття.

 

Норвегію не називають Норвегією.

Принаймні, не норвезькою. Норвегія – це назва країни англійською мовою. Норвезькою мовою ця країна називається Norge. У менш вживаному варіанті норвезької мови нюнорск пишеться як Noreg.

Насправді повна назва країни – Королівство Норвегія. Норвезькою мовою це пишеться як Kongeriket Norge, або Kongeriket Noreg на нюнорську.

 

Ніхто не знає, яка довжина берегової лінії Норвегії.

Норвегія відома своїми горними хребтами та приголомшливими фіордами, але ніхто точно не знає, яка довжина всього величного узбережжя Норвегії.

Дещо спірне твердження, що берегова лінія суходолу не має чітко визначеної довжини, відоме як «парадокс берегової лінії». Через фрактальну природу берегової лінії ви можете визначити її довжину лише за допомогою одиниць певної довжини. Якщо одинична довжина різниться, загальна довжина різниться теж – і ця різниця може бути величезною.

Простягнувшись від Осло-фіорду вниз до сонячного півдня, до багатьох західних фіордів і поза ними, а потім простягнувшись на багато миль на північ, перш ніж обігнути вершину Скандинавського півострова ближче до Росіії, – єдине, що можна про це сказати напевно, – що це дуже довго!

Можливо, найкращий спосіб насолодитися норвезьким узбережжям – якщо у вас немає власного човна – це здійснити повну прибережну подорож Hurtigruten від Бергена до Кіркенеса та назад. Під час 12-денної подорожі ви познайомитеся з одними з найвідоміших краєвидів країни.

 

Норвегія щороку постачає Лондону ялинку.

І це не будь-яке дерево. Щоб подякувати за допомогу під час Другої світової війни, місто Осло надсилає Великобританії ялинку кожного Різдва. Висока норвезька ялина з лісу край Осло стоїть на чільному місці в Лондоні на Трафальгарській площі.

 

Норвегія має сухопутний кордон з Росією.

І це їй дуже дошкуляє. Адже неподалік знаходяться потужні бази атомних підводних човнів і надводних кораблів, а також аеродроми стратегічної авіації і бази російського Північного флоту:

Відяєво,

Гаджиєво,

Лінахамарі,

Західна Ліца,

Сєвєроморськ,

Біломорська військово-морська база;

Греміха;

Пункт базування Полярний;

Кольська флотилія різнородних сил а також військові бази морської авіації Північного флоту Росії:

Сєвєроморськ – 1;

Сєвєроморськ – 2;

Сєвєроморськ – 3;

Авіабаза Олень’я;

Лахта;

Федотово;

Луостарі та інші.

 

Незважаючи на те, що тут є лише одна дорога, довжина сухопутного кордону між Норвегією та Росією становить 120 миль.

Пункт пропуску Стурскуг на шосе E105 є найпівнічнішим дорожнім пунктом пропуску в Європі. У вересні 2017 року на норвезькому боці кордону відкрили новий тунель і міст. Перетинає кордон багато людей. Норвежці переїжджають кордон, щоб купити дешевше паливо для своїх бензинових автомобілів, тоді як росіяни переїжджають, щоб купити всілякі товари в Кіркенесі.

Значна частина кордону визначена річкою та більшу частину маршруту проходить через густий ліс. З боку Норвегії кордон позначений яскраво-жовтими стовпчиками.

 

Місто Кіркенес знаходиться найближче до агресивної Росії.

Маленьке арктичне містечко розташоване набагато усього за 15 км від російського кордону. Кіркенес є одним із найцікавіших місць Норвегії. Оскільки це так близько до кордону тут відчувається великий вплив Росії.

Двомовні дорожні вивіски та безліч магазинів, які пропонують і рекламують товари переважно для російських відвідувачів. Через велику кількість немісцевих, які проводять час у місті, англійська є третьою мовою в цьому маленькому містечку.

Більшість іноземних відвідувачів чули про цю назву, тому що Кіркенес є точкою, де прибережний пором Hurtigruten «розвертається», щоб продовжити свою 12-денну подорож назад до Бергена. Іноземці, які подорожують на борту порому, мають близько трьох годин на огляд міста, включаючи бункери часів Другої світової війни.

 

Доходи та статки всіх мешканців Норвегії є публічними

Кожен, хто живе в Норвегії публікує три показника з своєї річної декларації: річний дохід, сплачений прибутковий податок і загальний статок. Це норма для всіх.

Ці дані повністю відкриті та доступні для пошуку будь-кому. Тепер людина також може бачити, хто шукав її власні дані.

Ця концепція відкритого доступу полягає в тому, що уникнути сплати податків стає набагато важче. Якщо ви маєте низький дохід або статки, але при цьому їздите на новенькій Tesla, влада одразу поставиться до цього з підозрою і буде розбиратись.

Відкритий характер таких даних також є однією з причин, чому норвезьким ЗМІ так легко складати щорічні списки найбагатших людей Норвегії та найбільших платників податків країни.

 

В Норвегії є дві норвезькі мови.

А точніше два письмових варіанти норвезької: «букмол» і «нюнорск». Букмол використовується переважною більшістю населення країни, тоді як нюнорск більш популярний у сільській місцевості, зокрема в регіоні західних фіордів. Усі школярі вивчають обидва варіанти мови, національне мовлення публікує новини обома версіями мови, а всі державні органи зобов’язані пропонувати форми та іншу документацію в обох варіантах.

Норвежці говорять норвезькою мовою та пишуть однією або обома з двох основних її письмових форм. Є також деякі мови меншин, включаючи саамську та квенську, якими розмовляють окремі групи населення.

 

До об’єднання з Данією, версія данської мови була загальноприйнятою, старонорвезькою мовою і була дуже поширеною. Це був різновид давньо-скандинавської мови, подібний до давньо-ісландської, але з сильними місцевими діалектами по всій Норвегії. Після спалаху чуми ця мова зазнала багатьох змін, зокрема спрощення граматики та скорочення голосних. Мова того періоду тепер називається середньо-норвезькою.

 

Коли більшість людей говорять про сучасну норвезьку мову, вони насправді говорять про букмол, або книжкову мову. Писемна мова, якою користуються 80-90% населення Норвегії та переважна більшість муніципалітетів, букмол походить від данської мови.

Букмол було офіційно прийнято понад 100 років тому як адаптацію письмової данської мови, яка широко використовувалася під час і після тривалого політичного союзу з Данією. Попередник Riksmål дуже схожий (різницю часто порівнюють з американською та британською англійською) і досі використовується в деяких регіонах як стандарт орфографії.

 

Це письмова мова, тому що розмовного стандарту норвезької мови немає, а сильні регіональні діалекти Норвегії (такі як nordnorsk) можуть суттєво змінити те, що ви чуєте, коли хтось розмовляє.

Тим не менш, більшість іноземців вчать розмовляти діалектом Осло, який багато хто вважає неофіційним стандартом. Його також іноді називають східно-норвезькою або стандартною норвезькою.

 

Саамі

Саамською мовою – або, точніше, групою мов – рідною мовою розмовляє менше 50 000 жителів Норвегії, але вона має статус офіційної мови меншини.

Після прийняття Закону про саамів і створення саамського парламенту в 1989 році ця мова отримала нову увагу завдяки урядовій підтримці та грантам, доступним для письменників та інших творчих діячів, які активно використовують мову. Однією з проблем є те, що існує десять варіантів саамської мови, деякі з яких помітно відрізняються. Але всі вони мають одну спільну рису. Вони дуже відрізняються від норвезьких! Саамі сягають корінням у уральську мовну сім’ю (з яких угорська та фінська є найвідомішими), тому носіям скандинавської мови їх неможливо зрозуміти.

 

Квен

Мовою квенів розмовляє народ квенів, меншина на півночі Норвегії з сильною фінською спадщиною. Кажуть, що цією мовою розмовляють лише 10 000 людей, більшість з яких – пенсіонери, тому існує великий ризик її вимирання в найближчі роки. Мова, по суті, є сильним діалектом фінської. Двома помітними особливостями є велика кількість норвезьких запозичених слів і використання фінських слів, які більше не використовуються у Фінляндії. Це нагадує мені деяких норвезьких американців, які використовують фрази та терміни, які більше не використовуються в сучасній Норвегії

 

Норвегія приймає зимові Олімпійські ігри.

Норвегія є найуспішнішою нацією у світі в зимових Олімпійських іграх. Незважаючи на те, що Норвегія має трохи більше 5 мільйонів жителів, вона виграла більше медалей, ніж будь-яка інша країна в історії Олімпійських ігор (!).

Після Ігор 2018 року в Південній Кореї загальна кількість медалей Норвегії становила 368 медалей, у тому числі 132 золоті у 23 змаганнях. Їхніми найближчими конкурентами в таблиці є США (305/105) і Німеччина (238/92).

Країна приймала Олімпійські Ігри двічі: в 1952 році в Осло і в 1994 році в Ліллехаммері. Спадщина останніх змагань досі нагадує про себе, а Норвезький олімпійський музей у Ліллехаммері є одним із найцікавіших музеїв країни.

Ще один цікавий факт про Норвегію, пов’язаний з Олімпіадою: король Олав V виграв золоту олімпійську медаль у вітрильному спорті в 1928 році. Він був активним моряком-мореходом протягом усього свого життя та свого правління.

 

У Норвегії є свій вулкан!

Єдиний діючий вулкан Норвегії знаходиться на острові Ян-Маєн в Північній Атлантиці. Це приблизно на півдорозі між Норвегією та Гренландією, на північ від Ісландії, і розглядається урядом Норвегії разом зі Шпіцбергеном та островом Буве як адміністративні території Королівства Норвегія.

Незважаючи на те, що поблизу вулкана Беренберг висотою 7306 футів (2227 м) немає постійних мешканців, науковці регулярно відвідують острів і навіть деякі круїзні кораблі там зупиняються.

 

Норвегія була нейтральною під час Першої світової війни.

Після початку Першої світової війни Норвегія оголосила про свій нейтралітет. Незважаючи на це, Норвегія все ж уклала торгові угоди з Великою Британією і в 1917 році дозволила їм взяти під контроль норвезькі морські судна.

Неупереджена позиція Норвегії залишалася до квітня 1940 року, лише через два місяці після початку Другої світової війни, коли німці вторглися. Норвегія була привабливим місцем для Адольфа Гітлера, якого цікавили численні доступні морські порти та видобуток залізної руди в сусідній Швеції.

Норвезька королівська родина та уряд були спішно перевезені до Лондона, де їм вдалося сформувати уряд у вигнанні та організувати норвезьку військову операцію з-за кордону.

 

Столиця Норвегії не завжди називалась Осло.

Заснований у 1040 році, його назва спочатку писалася як Ânslo або Áslo. У 1624 році після того, як велика пожежа знищила значні частини міста, було прийнято рішення перенести та відбудувати його ближче до фортеці Акерсхус. Цей крок також передбачав зміну назви на Крістіанія на честь правлячого монарха, короля Крістіана IV.

Між 1814 і 1905 роками місто існувало як напівофіційна столиця союзу між Норвегією та Швецією. У 1877 році після реформи правопису назву міста було змінено на Крістіанія. Так тривало до 1925 року, коли місто повернуло свою початкову назву, Осло.

Місто також має прізвисько Tigerstaden (місто тигрів). Назване так у 1870 році норвезьким письменником Бйорнстьєрне Бйорнсоном, який назвав місто негостинним, холодним і непривітним. На честь цієї згадки біля центрального вокзалу Осло є статуя тигра.