ЗМІСТ

Вступ

1. Стрес: сутність
2. Ознаки стресового стану
3. Основні причини стресу у військовослужбовців

4.Труднощі в професійній діяльності військовослужбовців,  що сприяють виникненню стресу

4. Наслідки стресу
5. Ресурси стійкості до стресу
6. Позитивне мислення – важливий чинник у запобіганню стресам (основні положення)
7. Загальний алгоритм протидії стресу.
8. Практичні поради військовослужбовцю щодо зменшення впливу стресу у різних сферах життя та професійній діяльності

Висновок

 

Рекомендована література

Алексеев А.В. Как защитить себя от стресса. – Ростов-н/Д: Феникс, 2004. – 160 с.
Вильямс К. Тренинг по управлению стрссом. – М.: Эксмо, 2002.
– 270 с.
Калошин В.Ф. Ресурси стійкості до стресу /Управління школою. – 2008. – №12. – С.30-31
Павлютенков Є.М., Крижко В.В., Калошин В.Ф. Конфлікти: сутність і подолання /Павлютенков Є.М., Крижко В.В.. /Калошин В.Ф. Стрес у педагогічній діяльності, – Х.: Вид. група «Основа»,  – 224 с.

 

 

Передмова

Людина багато років тому жила у згоді зі своєю природою, і, наприклад, індивід флегматичного темпераменту повільно, але добре робив свою справу. Людині загрожували стихія, голод, холод, ікло тварини і ворог, але протягом тисячоліть були відпрацьовані механізми захисту від цих напастей. І людина зазвичай переборювала труднощі і відбивала погрози. За останні тисячоліття спосіб життя людини змінився суттєво, проте основні фізіологічні реакції організму залишилися на старому рівні. Тому в наш час людина хворіє і вмирає, в основному, від хвороб, в основі яких лежить неправильний спосіб життя, важкі переживання, глибоке і невідступне почуття незадоволеності, страхи, психічна травматизація.

У природних умовах усе вирішується, відносно просто: потрапляючи в складну критичну ситуацію, індивід удається до тактики, властивої всім ссавцям: до втечі або агресії. В обох випадках фізіологічний настрій один: як утеча, так і акт агресії потребує значної фізичної активності і припускає звільнення енергоресурсів. Наше тіло “вміє” добре це робити. І ось уже сотні років старі фізіологічні механізми працюють вхолосту й адреналін ледь не виплескується з нас назовні. Проте, дуже часто людина немає можливості (бажання) допомогти собі реалізувати його за допомогою активного фізичного навантаження. Тому виникає хронічне м’язове напруження, яке для мозку означає: ми в стані оборони або нападу, хоча нам нічого не загрожує.  І як результат  – ми відчуваємо тривогу, загрозу тощо, погіршення стану здоров’я.

Тисячоліттями пристосування людини до реальності відбувалося природно й усе в її житті було відносно ясним. Високе положення закономірно займав сильніший, а слабкий не претендував на нього. Людина знала своє місце в суспільстві та не прагнула до того, що вважала неможливим. Це вносило стабільність у її життя. Землероб орав, воїн воював, керманич – керував.

З кінця XIX століття життя людини принципово змінилося. Темп життя став позамежним. Зникли погрози, до яких людина пристосовувалася тривалий час; виникли загрози, стосовно яких вона не мала генетичної програми захисту. Науково-технічна революція в короткі терміни різко змінила спосіб та умови життя. Відповідно драматично змінилася й адаптація (пристосування) людини до реального життя. Вона перестала залежати від зросту, фізичної сили і міцності кісток. Слабшали родові зв’язки, зникла прив’язаність до проживання на одному місці. Машина, що з’явилася, пред’явила людині вимоги, що, принаймні, для однієї третини людей виявилися непосильними. Тисячу років найвищою швидкістю була швидкість коня. На зміну їй прийшли автомашини, літаки і космічні кораблі. Незмірно зросла ціна помилки людини, і приклад тому – Чорнобиль.

Зараз людину ранить не ікло хижака і не спис ворога, а слово, думка, емоції. Стреси, подібно дев’ятому валу, накрили людину з головою. Виринувши, вона вдихає повітря і знову надовго зникає під водою. Кількість інформації, що надходить, неозора. Людина дезорієнтована. Інформація, яку вона не в силах переробляти, викликає в неї подразнення і може нести загрозу. У стимулах, що викликають стрес, психічне рішуче превалює над тілесним.

У той же час психічні перевантаження перетворилися в повсякденну реальність і стрес накладається на стрес, не даючи часу на відновлення.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я кількість хвороб через негативні дії стресів за останні 60 років зросла в 25 разів.

Наслідки стресів настільки великі та масштабні, що від них почала “страждати” і економіка. Так, наприклад, американські спеціалісти підрахували, що стреси в цілому обходяться економіці США в 150 мільярдів доларів на рік. І коли на карту поставлені мільярди, компанії і фірми починають приймати відповідні заходи. Десятки з них впровадили для своїх співробітників курси для боротьби зі стресами, надаючи робітникам найрізноманітнішу допомогу.

Щоденна діяльність військовослужбовця є досить великим навантаженням на психіку, тому що весь час  перед ним стоять нові і складні задачі, без часу на обмірковування або розрахунку найбільш вдалого рішення. Усе це негативно впливає на діяльність військовослужбоця,  призводить до апатії, депресії, песимізму, хвороб, його „професійного вигорання”.

Проте стресам можна протидіяти. Стрес можна послабити або взагалі усунути з нашого життя за допомогою зміни свого відношення до реальності, управляючи своїми думками. Ваш розум має надзвичайну силу, яку потрібно направити на ослаблення стресу, а не на його посилення.

1. Стрес: сутність

Наймогутнішим джерелом стресу є негативні емоції і почуття.

Г. Сел’є.

Модне слово, що стало в останній час, „стрес”, прийшло до нас з англійської мови, і в перекладі означає «натиск, тиск, напруга». Енциклопедичний словник дає таке тлумачення стресу: „Сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі тварин і людини у відповідь на вплив різних несприятливих факторів /стресорів/”.

Проте, стрес це ваша індивідуальна реакція, яка може відрізнятися  від реакції будь-якої іншої людини. В її основі лежить ваше відношення до даної ситуації, а також ваші думки й почуття. Змінюючи свої думки й реакцію, ви отримуєте можливість цілком змінити своє відчуття й понизити рівень стресу. Отже, ваша реакція на ситуацію залежить від вас, від ваших думок, якими можна керувати.

Як людський організм реагує на стрес?

Певні фактори викликають у людині реакцію стресу, при якій вона свідомо або підсвідомо намагається пристосуватися до нової ситуації. Потім настає вирівнювання або адаптація. Людина або знаходить рівновагу в ситуації, що склалася, і стрес не дає ніяких наслідків, або не адаптується до неї. Як наслідок цього можуть виникнути різні психічні або фізичні відхилення.

Часті стреси можуть призвести до виснаження адаптаційної захисної системи організму, що у свою чергу, може стати причиною захворювань.

Ми переживаємо різні стресові стани. Стрес може сприяти мобілізації людини, підвищити її адаптаційні можливості в умовах дискомфорту й небезпеки (конструктивний, корисний стрес – евстрес). Але він може й зруйнувати людину, різко знизити ефективність її роботи і якість життя (деструктивний, шкідливий стрес – дистрес).

Кожна людина має свій «поріг чутливості до стресу» (який може змінювати, яким може керувати) – той індивідуальний рівень напруженості, до досягнення якого ефективність діяльності підвищується.

Але якщо вплив стресору продовжується тривалий час, підсилюється й перевищує поріг чутливості, у людини істотно знижуються успішність роботи і якість життя.

Жити і працювати взагалі без стресу неможливо, та й шкідливо: без необхідності боротися і переборювати труднощі людина старіє, стає слабкою й безпомічною. Однак, переступивши індивідуальний «поріг» по силі й тривалості впливу, стрес стає згубним, у людини з’являється втома від стресу, виснаження, вона може навіть занедужати. Установлено, що за 10 – 15 років роботи в екстремальних умовах організм людини зношується так, немов би вона пережила найтяжчий інфаркт. І, навпаки, короткочасний сильний стрес може мобілізувати й активізувати людину,  підвищити її життєвий тонус.

Щоб певним чином запобігти виникненню стресу кожному потрібно знати його ознаки.

З ознаками стресової напруги ви вже ознайомилися. Наступний крок – визначення причин стресу.

3. Основні причини стресу у військовослужбовців

До розповсюджених причин стресу відносяться:

• Вплив навколишнього середовища (шум, забруднення, жара, холод , тощо).
• Навантаження (підвищеної інтенсивності):
• фізичні (м’язові);
• фізіологічні навантаження (хвороба, розлад, травма…);
• інформаційні (надмірний обсяг інформації, яку потрібно запам’ятати, переробити…);
• емоційні;
• виробничі (значні зміни на роботі, труднощах і конфлікти…);
• специфічні навантаження у педагогічній діяльності.
• Монотонія в трудовій діяльності, в емоційних контактах.
• Повсякденні подразники: відсутність необхідних зручностей, дрібні сварки з навколишніми, напружена психологічна атмосфера, чекання, запізнення.
• Відсутність звичних, бажаних соціальних зв’язків, соціальна ізоляція, порушення емоційно значимих міжособистісних відносин.
• Важкі життєві ситуації: хвороба, смерть близьких людей, труднощі, пережиті близькими, утрата роботи або погроза втрати роботи, стрімкі зміни умов життя.
• Переломні етапи життя: розлучення, народження дітей, початок і закінчення навчання, перехід на нову роботу, вихід на пенсію…
• Особистісна дисгармонія: внутріособистісні конфлікти, кризи невідповідності реального і бажаного Я, кризи розвитку особистості.
• Незадовільність матеріальним забезпеченням.
• Невизначеність або конкретна загроза.
• Соціальні і соціально-психологічні фактори (безробіття, соціальна незахищеність).

Повсякденний стрес складається з дій безлічі стресорів малої сили, звичайних неприємностей у трудовому, навчальному, побутовому і сімейному житті. Наслідки цього впливу люди часто недооцінюють.

Однак усе більше поширення одержує уявлення про те, що маса дрібних неприємностей шкідливіше для здоров’я, ніж рідкі сильні струси.

Крім того підвищенню кількості стресів сприяють зміни в житті людини.

4.Труднощі в професійній діяльності військовослужбовців, що сприяють виникненню стресу.

 

У військовій психології прийнято виділяти дві основні групи психогенних факторів ситуацій, що створюють труднощі в діяльності військових фахівців:

Група А – фактори, які безпосередньо емоційний вплив на особистість військовослужбовця;

Група Б – фактори, що опосередковане емоційний вплив, залежне від його професійних можливостей.

До групи «А» можна віднести:

А1-небезпека: життя своєї власної, підлеглих або взаємодіючих в діяльності людей, бойової техніки та озброєння, без яких неможливе виконання бойового завдання, а також життя рідних і близьких воїна.

Небезпека сприймається як об’єктивно існуюче збіг обставин чи предметів, які загрожують життю та здоров’ю людей. При цьому вона може бути реальної чи уявної.

Воприятия небезпеки іноді залежить від індивідуальних особливостей воїнів: одні схильні перебільшувати ступінь небезпеки, інші-недооцінювати. І те й інше шкідливо в бойовій діяльності, тому що в бою небезпека майже завжди реальна. Безпосереднє сприйняття небезпеки має бути адекватним. Для цього, вона не повинна застати воїна зненацька або викликати в нього почуття страху. Це можливо при розвиненій стійкості в оцінці реальної небезпеки та обачності при зовні простій ситуації.

Неадекватне сприйняття небезпеки веде до помилок, до перенапруження, до зриву діяльності. При цьому зростає загроза поразки від противника. Воїну необхідно холоднокровність перед лицем смертельної небезпеки, хоробрість, витримка, самовладання.

А2-раптовість (несподіванка). Як правило, її ефективний вплив на психіку людей досягається за трьома основними параметрами: за часом, за місцем і за рішенням. Наприклад, ініціатива у виборі часу, місця удару, здійснення маневру належать повітряному противнику, що діє в зоні відповідальності зрп. Війська ППО – війська у відповідь удару. Тому повітряний противник завжди прагне до створення нової, тобто нестандартної (незвичайної) для зрп ситуації.

А3-новизна (нестандартність) обстановки. Між гарантією прогнозу і реальним розвитком бойової ситуації, як правило, виявляється розрив, який є в бою джерелом дистресу. Причина цьому бачиться у невідповідності між розумінням ситуації особою приймають рішення і реальним її розвитком.

А4-невизначеність. Це дефіцит чи суперечливість особистісно значущої інформації. Повітряна обстановка, як правило, буває дуже невизначена: цілей у повітрі багато, а інформації про них мало. До того ж, застосовувані противником перешкоди знижують вірогідність цієї інформації, підвищує її невизначеність. Не можуть виключити брак інформації про противника і технічні бойові засоби.

За неповною і уривчастої інформації командир повинен вміти прогнозувати картину майбутніх дій.

А5-відповідальність за прийняте рішення та його виконання перед країною, перед старшим командиром, перед законом і моральними вимогами до ОПР, перед підлеглим йому особовим складом.

А6-монотонно від надлишку часу в період тривалого очікування здатна дестабілізувати діяльність окремих воїнів, у тому числі і командирів, що володіють такими особливостями характеру, як: демонстративність, збудливість, гипертимности, афективна екзальтованість.

А7-групова ізоляція вимушена самотність при виконанні бойових завдань. Особливо важко переноситься екстравертами.

А8–Кров, важкі поранення або смерть бойових товаришів, руйнування укриттів, будівель або бойової техніки, як правило, паралізує непідготовлену для холоднокровного сприйняття всього цього психіку людини.

А9-Дискомфорт – відсутність нормальних умов для життя і бойової діяльності.

До групи чинників «Б« можна віднести:

Б1-Дефіцит часу на оцінку обстановки, вироблення і прийняття рішень в умовах високих швидкостей переміщення засобів нападу противника.

Б2-Збільшення темпу дій. Все це вимагає швидкості, як моторних дій, так і прийнятих рішень. При цьому ефективність майбутнього рішення може бути забезпечена на основі випереджаючого відображення, передбачення назріваючих подій.

Б3-Крайня інтелектуальна складність рішень. Розтин задуму дій противника є найбільш складною творчою роботою командира.

Б4-Поєднання декількох видів діяльності одночасно:  сприйняття інформації, логічні операції – пов’язані з переробкою інформації, оцінка обстановки і прийняття рішення;  здійснення рішення.

Б5-Ступінь злагодженості дій фахівців.

Б6-Високий рівень психофізичного втоми (втома).

Сукупність перерахованих факторів створює психологічне навантаження, що впливає військовослужбовця. Її величина в конкретній ситуації діяльності залежить від сумарної дії чинників, але з обов’язковим домінуванням у загальному навантаженні окремих з них. Величина і структура психологічного навантаження в різних ситуаціях визначається особливостями конкретної діяльності.

Особливості (труднощі) діяльності військовослужбовців призводять до виникнення у них напруженого стану від якого “крок до стресу”, що досить негативно впливає як на їх діяльність, так і на здоров’я.

Знаючи негативні наслідки до яких призводить стреси, доцільно далі познайомитися з тими ресурсами, які має людина для протидії їм.

5. 5. Ресурси стійкості до стресу

На думку ряду авторів основним критерієм стресостійкості людини є рівень її спроможності до пристосування в нашому складному і вимогливому світі.

Вся сукупність якостей людини, що сприяють або перешкоджають адаптації (пристосуванню) називаються адаптивністю. Успішне пристосування людини до реальностей, до життя називається адаптованістю, а порушення такого пристосування – дезадаптацією, що призводить до різноманітних порушень у діяльності організму, у тому числі і хворобам.

Особливо це стосується “наймолодшої системи” організму людини – нервової, що не змогла у своєму розвитку (пристосуванні) встигнути за тими грандіозними змінами, що з’явилися в житті всього людства за останнє сторіччя. Саме вона виявилася найслабкішою ланкою в організмі людини. Тому основною причиною стресів є дезадаптація нервової системи до умов сучасного життя.

Виникає запитання, а чи можна підвищити адаптованість, щоб менше хворіти та добре жити? Відповідно до П.В.Симонова, адаптивність підвищується „озброєністю”. „Озброєність” – це гарна освіта, висока фахова підготовка, володіння багатьма навичками й уміннями, розвинута спроможність до контакту з людьми,  копромісність, навички позитивного мислення, мистецтво володіти собою і бути іншим. “Озброєний” все може, його шанують та цінують, йому не погрожує безробіття, він не відчуває страху перед життям, впевнений у собі. І він, не володіючи винятковими уродженими даними, проте добре пристосований до життя і … до стресів.

Психологічну стійкість (стійкість до стресів) підтримують внутрішні (особистісні) і зовнішні (міжособистісні) ресурси.

 

Внутрішні ресурси:

• Погодженість реального й бажаного Я особистості, самоповага. Оцінка цієї відповідності випливає з порівняння уявлень про себе «таким, який я є насправді (я-реальне) і – яким я хотів би бути (я – бажане)».
• Відповідність досягнень домаганням.
• Відчуття сенсу життя, свідомість діяльності й поводження; віра в досяжність поставлених цілей.
• Упевненість у тому, що все, що з людиною відбувається є наслідком власних зусиль і вчинків.
• Экстравертивність – особистісна властивість, що характеризує спрямованість інтересів на навколишній світ. Эктравертам властива товариськість, ініціативність, гнучкість соціального поводження. Протилежні якості характерні для інтровертів.
• Гарне фізичне здоров’я, витривалість.
• Уміння використовувати ефективні способи подолання стресу (розслаблення, позитивне мислення).
• Високий рівень психолого-педагогічної культури.

Основними зовнішніми ресурсами є міжособистісна і соціальна підтримка – підтримка близьких, друзів, співробітників, їхня конкретна допомога в справах.

Крім того, ресурс стійкості до стресів залежить від типу особистості. В зв’язку з цим розглянемо основні типи людей, яким найбільше загрожує стрес.

В цілому, знання ресурсів стійкості людини до стресів дає їй можливість усвідомлено працювати над собою, запобігаючи їхній негативній дії.

7. Позитивне мислення важливий чинник у запобіганні стресам (основні положення)

А чи можна протидіяти стресам? Можна!!! Ми можемо з ними боротися і досить успішно! Стрес не є чимось фатальним і його можна перемогти. Якщо стрес викликає у вас азарт, ви хочете випробувати його – це ваш вибір; точно так ви можете по власному бажанню уникнути стресу й усунути його зі свого життя. В протидії стресам ми не будемо розглядати традиційні засоби „першої допомоги”: розслаблення, глибоке дихання, медітація тощо. Чому? Тому що: про них багато написано та вони не здатні звільнити вас від стресів взагалі. І тому розглянемо новий підхід до протидії стресові, який грунтується  на основних принципах позитивного мислення.

Звичайно, ви не в змозі вплинути на економічний спад у країні, але ви здатні керувати своїми фінансами і змінити своє відношення до матеріального благополуччя. Може  ви не можете змінити поведінку слухачів (учнів, студентів), але у вашій владі змінити своє відношення до них і свою реакцію на їхнє поводження. Ви можете з якогось моменту поліпшити відносини з колегами, керівником, а потім дотримуватися цього напрямку. Діючи таким способом, ви позбавляєтеся приємної можливості обвинувачувати у сформованій ситуації зовнішні обставини і виходите з образа гідної жалю жертви, але замість цього одержуєте могутню зброю боротьби зі стресом. Цей підхід підштовхує вас до позитивних змін, результатом яких дійсно стане зниження кількості стресів у вашому житті.

Багато людей говорять, що страждають від стресу, не пояснюючи докладно, що вони мають на увазі, начебто сам термін «стрес» вже все пояснює. Іноді створюється враження, що вони підхопили щось на кшталт заразного захворювання, за яке вони не можуть нести ніякої відповідальності.

Основна помилка такого підходу виражається в такій аргументації:

«У даний час мої справи йдуть не дуже добре: нагромадилися проблеми. У мене багато турбот, невелика зарплата, велике навантаження у навчальному закладі, занадто багато обов’язків і катастрофічно бракує часу. Настала смуга невдач, мене не люблять ті, кого люблю я, друзі мене забули, керівник мене не розуміє, від дітей одне занепокоєння, новини завжди погані.  Якби спад в економіці закінчився, діти (школярів, студентів) вели б себе пристойно, керівник звільнився, мій шлюб знову став би таким, як на самому початку, а люди пред’являли б до мене менше вимог, то я був би щасливий».

Іншими словами, якби всі ці зовнішні обставини змінилися, то люди були б щасливі. Вони рідко усвідомлюють, що можуть змінитися самі й у такий спосіб змінити ситуацію до кращого.

Утім, якщо у вашій владі змінити зовнішні стресові фактори вашого життя, зробіть це. Удягайтеся тепліше, якщо ви мерзнете. Змініть квартиру, якщо вам набридла та, у якій ви живете. Розлучіться, якщо відносини вичерпали себе.

А ось якщо ви не в змозі змінити зовнішні стресові фактори, зверніться до приведених нижче положень, які основані, власне, на позитивному мисленні. Вони певним чином допоможуть вам узагалі позбутися дії частини стресорів, або послабити відчуття стресу. Навіть якщо ви здатні змінити зовнішні обставини, ці положення допоможуть вам швидше досягти безпечного щодо стресів майбутнього.

Розглянемо їх.

Отже приведений вище підхід дозволяє вам використовувати велику силу свого розуму, щоб змінити події й ситуації у власному житті, а також своє відношення до них і до самого себе. У кінцевому рахунку, ви — якщо виявите цілеспрямованість і серйозний підхід – одержите можливість звести стрес до практично непомітного явища у вашому житті. Те, що раніш викликало у вас стресовий стан, перетвориться в цікаву задачу і корисний урок, що допоможе вашому подальшому удосконалюванню за допомогою позитивного мислення, яке передбачає управління своїми думками та емоціями.

7. Загальний алгоритм протидії стресу

Він включає в себе наступні етапи:

• Ознайомлення з сутністю, ознаками та причинами стресу, його наслідками для безпеки життєдіяльності педагога, механізмом впливу думок, емоцій на людській організм, основними типами людей, кому найбільше загрожує стрес. Мотивація себе на активну протидію стресу.
• Підвищення власних ресурсів стійкості до стресів.
• Аналіз та виокремлення у власній життєдіяльності чинників, які призводять до стресу (стресорів).
• Побудова власної життєдіяльності так, щоб, по можливості, уникати хоча б певної частини стресорів.
• Аналіз виявлених стресорів та зміна відношення до них.
• Побудова власної програми захисту від стресу.
• Самоконтроль власного стану, щоб стрес не перейшов у деструктивну фазу.
• Переведення енергії стресу (напруження) в іншу форму.
• Аналіз власної поведінки в стресовій ситуації та корекція власної програми захисту від стресу
• Визначення власної стресостійкості

8. Практичні поради військовослужбовцю щодо зменшення впливу стресу у різних сферах життя та професійній діяльності.

Великим відкриттям будь-якого покоління є те, що людина може змінити своє життя, змінивши відношення до нього.

А. Швейцар

 

Приведені нижче поради убережуть вас від впливу стресу, що руйнує, і допоможуть набутити впевненості, оптимізму і натхнення вам і … вашим підлеглим.

Не усі вони можуть підійти конкретно вам. Однак ви вправі зробити вибір. Використовуючи ті з них, що дійсно вам підходять, ви забезпечите собі високу життєву стійкість.

1. Визначте негативні чинники, що призводять у вас виникнення стресу.
2. Забезпечуйте високий життєвий потенціал у здоров’ї, освіті, праці, сім’ї, позитивному мисленню. Він гарантує високу стресостійкість.
3. Навчіться розслаблюватися: тілом, диханням, думкою тощо.
4. Зробіть паузу. Варто пам’ятати, що успішність побудови особистої програми захисту від стресу залежить від того, наскільки точно й вчасно ви навчилися відчувати, що вступаєте в «зону» стресу і втрачаєте самоконтроль.
5. Відключайтесь від негативних ситуацій з використанням подиху.

6. Учіться планувати. Дезорганізація може призвести до стресу.
7. Намагайтеся завершувати ситуації. Для того щоб уберегти себе від стресу, вчіться відслідковувати незавершені ситуації. Якщо ви зазнаєте утиску незавершених справ, спробуйте скоротити їхнє число.
8. Визнайте й прийміть обмеження.
9. Уникайте непотрібної конкуренції. У житті дуже багато ситуацій, коли ми не можемо уникнути конкуренції. Але наявність надто великого прагнення до вигравання в надто багатьох сферах життя створює напругу й тривогу, робить людину надто агресивною.
10. Будьте „позитивною” особистістю. Уникайте критикувати інших, особливо своїх слухачів. Учіться хвалити інших за ті речі, що Вам у них подобаються. Зосередьтеся на позитивних якостях навколишніх.
11. Учіться терпіти й прощати.
12. Зробіть що-небудь для поліпшення вашого зовнішнього вигляду. Якщо ви будете виглядати краще, це змусить вас і почувати себе краще. Гарна зачіска, акуратний костюм можуть підвищити ваш життєвий тонус. Ставтися до себе добре.
13. При виникненні почуття тривоги або напруги зануртеся в «тут і зараз», сконцентруйтеся на своєму подиху.
14. Змусьте стрес працювати на вас, а не проти вас. Опануйте головним умінням — перетворювати негативні події у позитивні.

16. Регулярно робіть фізичні вправи.
17. Щодня знаходьте привід посміятися.
18. У критичній ситуації скористайтесь „корсетом впевненості”. В нього доцільно включити („надягнути на себе”) всі зовнішні і внутрішні елементи, що характерні впевненій у собі людині: посмішка, сміх, приємний спогад, бадьора пісня, високо піднята голова, горда хода тощо. „Зіграйте” роль впевненої людини і … відчуєте себе впевненим. Це допоможе вам підвищити стресостійкість.
19. Оволодійте теорією й практикою позитивного мислення. Позитивне мислення — це головний людський інструмент забезпечення здоров’я й благополуччя. Про це говорив ще Ч. Дарвін: „Вища стадія духовної культури настає тоді, коли ми розуміємо, що повинні контролювати свої думки”.

Пам’ятайте, щоб вище приведені поради стали діяти, недостатньо їх прочитати, зрозуміти прочитане, потрібно їх обов’язково застосувати.

 

Кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник, почесний професор Аерокосмічної академії України, заслужений працівник освіти України, старший науковий співробітник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доцент Інституту педагогіки та КОІПОПК

 

Володимир КАЛОШИН