І. Щодо воєнно-політичних відносин.
Китайський партійний таблоїд “GT” сьогодні зустрів читачів такими наративами: 1. Російсько-українська криза триває без кінця. 2. Україні стає все важче перемогти “росію”. 3. Чим довше триває українська криза, тим більшою шкодою це стане для США та Заходу. 4. Російсько-український конфлікт є проксі-війною проти “росії”, яку ведуть США. 5. Більше країн ЄС почали розглядати можливість відступити.
Отже, поширенням саме цих наративів противник вважає успішною стратегією, яка має наблизити його до перемоги. В кожному з них прослідковується одне: “треба швидко закінчити війну”.
Отже, швидко закінчити війну хоче саме противник, оскільки ще може претендувати на якісь поступки, поки він зберігає здатність скидати ракети та захоплювати нові території.
З кожним днем здатність “росії” здобувати навіть найменші перемоги буде втрачатися, а потім на “кремль” чекають лише поразки.
Тому російсько-китайський союз і лякає США, Захід, українців та всіх навколо, що ось-ось і ніхто вже підтримувати Україну не буде, і Київ зазнає поразки.
Отже якщо противник так відверто поспішає, значить попереду нас чекають перемоги.
В той же час, фактично у відповідь на китайські наративи Вашингтон заявив про готовність покарати 18 країн за порушення санкцій проти “росії”. Так, Білий Дім опублікував список країн, через які “росія” намагається налагодити паралельний імпорт санкційних товарів. Крім Китаю та Туреччини, про які часто пишуть ЗМІ в контексті спроб “москви” обійти обмеження, у переліку є держави колишнього СРСР: Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизія, Таджикистан, Узбекистан. Також у списку вказані Бразилія, Індія, Ізраїль, Мексика, Сербія, ОАЕ, ПАР, Нікарагуа, Сінгапур і навіть Тайвань.
На думку Мінфіну США, ці країни є “перевалочними пунктами” “росії” та Білорусії. Проти них до кінця липня, якщо вони не схаменуться будуть вжиті жорсткі заходи економічного характеру.
- II. Що стосується дій супротивника:
Тим часом, радник Президента США Джейкоб Салліван розповів доволі приголомшливу новину про те, що США мають дані розвідки, що Іран готується надати “росії” до кількох сотень БПЛА, для використання їх проти Збройних Сил України.
Більш того, “путін” анонсував наступного тижня відвідати Іран. Візит до Ірану стане другою міжнародною поїздкою “путіна” після того, як він вторгся в Україну в лютому.
Довідково. Минулого місяця він відвідав Таджикистан і Туркменістан, дві центральноазіатські держави, де “кремль” прагнув зберегти свій вплив, оскільки він все більше економічно та політично ізольований від Заходу.
Варто зазначити, що відкриття Саллівана сталося напередодні поїздки Джо Байдена до Ізраїлю та Саудівської Аравії, де ядерна програма Ірану та зловмисна діяльність у регіоні будуть ключовим предметом обговорення.
Отже цілком зрозуміло, що це ціленаправлена військово-політична диверсія з боку Китаю і “росії”, які знайшли важелі впливу на Тегеран.
Водночас, історія про постачання іранським урядом “росії” БПЛА та навчання управлінню ними – це офіційне визнання втрати “росією” статусу одного з найбільших експортерів зброї у Світі.
Індія, країни Африки та ще низка постійних покупців російської зброї вже зіткнулися з перебоями в поставках, бо зараз для “кремля” пріоритет забезпечити себе. Та мали проблеми з ремонтом і обслуговуванням обладнання, бо санкції заважають “кремлю” це робити.
Але тепер втрата “росією” статусу світового експортера офіційно загальновідомий для всіх факт. “Росія” більше не постачає зброю країнам Близького Сходу. Тепер Іран її забезпечує зброєю, щоб врятувати від неминучої поразки.
Варто підкреслити, що рішення США публічно оприлюднити інформацію про те, що головний регіональний суперник двох країн допомагав переозброїти “росію”, прийшло в той час, як Ізраїль і Саудівська Аравія чинили опір об’єднанню глобальних зусиль покарати “росію” за її вторгнення в Україну через їхні внутрішні інтереси. Отже, рішення Білого Дому оприлюднити цю інформацію саме в цей період можна порівняти з ходом королеви в шаховій грі. Особливо яскраво і “мелодраматично” це виглядає на фоні заяви Пентагону, що внаслідок американського удару в Сирії вбито лідера ІДІЛ.
Отже Джо Байден їде не “з пустими руками” а з головою колись головного терориста на Ближньому Сході. А тепер туди, зібрався їхати і “кремлівський терорист”.
ІІІ. Що стосується дій країн-союзників:
На додачу до зазначеного, у Пентагоні анонсували зустріч контактної групи з оборони України “Рамштайн-4” – 20 липня. Кількість країн поки не повідомляється.
- Внутрішні суспільно-політичні події:
Тим часом, Україна приєдналася до програми співробітництва армій країн НАТО. Тепер Київ може спільно розробляти та вносити зміни до ключових стандартів НАТО щодо взаємодії систем бойового управління та суміжних стандартів.
На цій війні ми вже втратили до 50% тієї техніки, якою володіли до початку російської агресії. З іншого боку, поступове заміщення цієї техніки відбувається не аналогічними зразками (як для нинішньої війни вже застарілими), а значно більш сучасною зброєю Альянсу.
До того ж ми переходимо на стандарти НАТО у логістичній та оперативно-тактичній сферах. Такими темпами за рік-два-три Україна володітиме майже всіма привілеями країн-членів, за винятком 5 пункту статуту організації про колективну самооборону.
Висновок:
- 1. “Китай-кремль” проявляє ознаки певної втоми від війни але продовжують наполягати на політиці умиротворення.
- 2. Ізраїль і Саудівська Аравія на порозі прийняття важливий і що головне спільних рішень щодо покарання “росії”, а значить і Китаю.
- 3. США все більше і більше проявляють політичну твердість навіть по відношенню до своїх союзників. А значить, таку ж твердість в свій час Вашингтон проявить і по відношенню до Києва.