І. Щодо воєнно-політичних відносин.

На тлі зменшення градусу напруження навколо енергетичного кремлівського шантажу, в результаті чого країни Євросоюзу отримали можливість наповнити свої газосховища від “Північного потоку – 1” відбулась ще одна подія, яку теж можна віднести до кроку готовності Пекіна до чергового раунду переговорів з Вашингтоном. Це – “зернова угода”.

Так, Україна, Туреччина та ООН підписали “зернову” угоду”, якщо її так можна коректно обізвати, оскільки українське зерно нахабно заблоковано агресором. Аналогічний документ мають підписати ще Туреччина, ООН та “росія”. Підписання прямої угоди щодо зерна між “росією” та Україною не буде.

Високопосадовці ООН вже поспішили заявити, що до перших поставок зерна з Одеси та сусідніх портів залишилися лічені тижні, і що це дозволить швидко постачати на світовий ринок п’ять мільйонів тонн українського зерна та інших продуктів харчування на місяць.

Однозначно це великий крок уперед, оскільки вирішити глобальну продовольчу кризу без забезпечення повного глобального доступу до українських продуктів харчування неможливо.

Водночас, навіть не дивлячись на всі передумови цієї угоди, Україна в очах світової спільноти виглядає як рятівниця.

Отже, якщо “росія” виконає свою частину угоди – це дипломатична перемога, тому що “росія” втратить свою стратегічно важливу зброю масового знищення – їжу.

Таким чином, приводів для “зради” немає, лише інтрига: чи виконає “росія” свою частину угоди з ООН?

Тим часом, політична ситуація в Італії із-за українського питання дійшла до тієї точки, коли країна вимушена політично перезавантажитись. Так, Президент Італії Серджо Маттарелла оголосив про розпуск Сенату та Палати депутатів, автоматично викликавши дострокові вибори восени цього року.

Тепер на Італію чекають місяці потрясінь. Найімовірніше, пройде кілька тижнів після виборів 25 вересня, перш ніж вдасться створити нову коаліцію.

Варто врахувати, що політична криза в Італії – це проблема і для ЄС. Центральний банк намагається запобігти рецесії, що насувається, одночасно балансуючи між необхідністю стримувати інфляцію і ризиком вибуху нової фінансової кризи в Європі.

У той час як війна в Україні триває, “путін” не відступає а запаси енергоносіїв скорочуються, деякі адекватні представники італійської політики почали запитувати: чи справді праворадикали знають, що вони наробили коли блокували рішення надавати Україні зброю та іншу підтримку.

Таким чином, вибух політичної кризи в Італії це показовий урок для решти країн Європи. Адже виявляється, що рішення надавати Україні зброю є єдиним вірним рішенням щоб не втягнутись в політично-економічну, а зараз ще й енергетичну кризу.

А тим часом, американська комп’ютерна програма “MCOSM”, яка передбачила перемогу Збройних Сил України у першій фазі війни, тепер прогнозує затяжну нічию – за нинішніх базових даних.

Довідково. Американські військові взяли на озброєння безліч систем прогнозної аналітики та бойових симуляторів. Сучасні комп’ютери здатні обробляти безпрецедентні обсяги даних, а війна України з “росією”, зростання напруженості між Тайванем і Китаєм дають їх надміру. Одна з найвідоміших програм прогнозування конфліктів називається “MCOSM” – Major Combat Operations Statistical Model. Розроблена інженерами Військово-Морської Аспірантури у Каліфорнії, вона спирається на дані про 96 битв – з Першої світової до наших днів.

Коли в “MCOSM” завантажили дані про наступ російських військ на Київ 24 лютого, програма видала прогноз оперативного успіху для атакуючої сторони та тієї, що обороняється, за шкалою від 1 до 7, де сім – повний успіх. “росія” отримала два бали, Україна – п’ять.

Прогноз виявився вірним: російські війська не були повністю розгромлені, але відійшли від Києва і зосередилися на сході та півдні України.

Поки ці програми не враховують волю бійців до перемоги, проте американці настільки захоплені високим рівнем мотивації українських воїнів, що наразі вносять відповідні корективи в роботу програми (The Economist. Forbes).

Отже, в даному випадку це означає, що треба змінювати базові дані. Важливим чинником тут стане поява у Збройних Силах України західних бойових винищувачів. Така, за нашими оцінками, їх буде до 100, а в боях вони зможуть брати участь не раніше, ніж наступного року. Також треба врахувати, що в програмі ще не були враховані дані за результатами засідання “Рамштайн – 4”.

ІІ. Що стосується дій країн-союзників:

Тим часом, Сенат США представив проект резолюції про визнання дій “росії” в Україні геноцидом. Співавторами резолюції стали представники республіканської і демократичної партії, які зазначили, що “росія” намагається знищити не лише людей та будівлі в Україні, вони також намагаються прибрати українську мову, українську історію та українську культуру.

ІII. Що стосується дій супротивника:

З боку табору супротивника тим часом фіксується певна активність, коли Іран вкотре заявив про готовність постачати свою зброю до так званих “дружніх країн” тобто “росії”.

В той же час, в своїх інформаційних матеріалах від 20 липня нами була зазначена позиція Вашингтона відносно Тегерану та його спроб допомогти “кремлю”. Серед всього іншого, було окремо підкреслена роль Ізраїлю і Сирії в цьому процесі. І ми не помилились.

Довідково. 20 липня Вашингтон запевнив іранську сторону, що чітко зрозумів сучасну політику Тегерану щодо затягування підписання угоди і “підливання масла” у вогонь російської війни проти України. Якщо Іран продовжить свою агресивну політику ми підемо іншим шляхом, який вже був обговорено з Ізраїлем”. Окремо Вашингтон попередив Тегеран про жорсткі наслідки в разі продажу “кремлю” безпілотних ударно-розвідувальних апаратів та ракет.

В результаті чого, відразу після заяви командувача Сухопутних військ Ірану Кіомарса Хейдарі надати свої БПЛА дружнім країнам (читати “росії”) Ізраїль неочікувано знищив під Дамаском завод зі збирання іранських безпілотників. За повідомленнями моніторингової групи “SOHR” об’єкт повністю знищено.

Єрусалим це пояснив тим, що після ймовірного запиту “росії” на іранські безпілотники він затурбувався за Сирію. Щодо Сирії і тих подій, які почали відбуватись навколо цієї країни ми теж зазначали в своїх інформаційних матеріалах від 20 липня. Таким чином, Сирія і події, що з нею пов’язані вдруге за останні три дні несподівано відіграли важливу роль на перебіг останніх подій.

Довідково. Важливо зазначити, що “москва” та Єрусалим зараз перебувають у стані тонкого балансу на Близькому Сході, але український конфлікт може надати Ірану більше важелів впливу. Ізраїльські удари тривають у сирійському повітряному просторі, який в основному контролюється “росією”, незважаючи на те, що зв’язки з “москвою” погіршилися.

Цілком однозначно, що зазначене є позитивним чинником для України і негативним для російського окупанта, який перебуваючи в пошуках сучасної зброї натикається на жорстке протистояння з боку цивілізованих країн. Більш того з його думкою більше не рахуються.

Підтвердженням зазначеного є заява Голова британської розвідки, який назвав цей період переломним моментом у війні. Так, за оцінкою “Мі 6”, ворог як ніколи демотивован і росіянам все важче і важче постачати нових солдат.

ІV. Внутрішні суспільно-політичні події:

Тим часом, в розвиток теми “зернової угоди”: попри війну українські аграрії зібрали перший мільйон тонн зерна.

Висновок.

1. Позиції Китаю ослаблені, Пекін демонструє готовність йти на поступки.

2. Політична криза в Італії демонструє залишки політичної інфантильності європейської політики.

3. Україна крок за кроком набуває суб’єктності в міжнародних відносинах.