І. Щодо воєнно-політичних відносин.

В попередніх інформаційних матеріалах від 14 серпня нами було детально розкрито питання щодо спроб “китаю” перегрупуватись та сформувати свій офіційний альянс сил, щоб в подальшому вже більш скоординовано виступати проти демократій. Де, в тому числі, окремо зазначалося, про невпевненість “пекіна” в цих кроках, оскільки окрім дискредитованої у всіх планах “росії” та “КНДР” особливо ніхто не поспішає ставити свої підписи в угодах: за якими країни підписанти в майбутньому мають віддавати свої економічно-військові чи людськи ресурси і бути втягнутими у прямі військові зіткнення чи санкції.

Підтвердженням того, що створення “китайського альянсу” на сьогодні являється частиною важливого військово-політичного чинника є теперішня заява очільника Мі6 Річарда Мура, про те, що відтепер “китай” – є головним пріоритетом для британської розвідки, що обігнав світовий тероризм.

В той же час, підтвердженням того, що “китаю” зараз дійсно важко згуртувати навколо себе країни є оприлюднені результати опитування американського аналітичного центру “Pew Research Center”, який серед всього іншого зазначив про фіксацію історичного рівня негативного ставлення країн до “КНР” на всіх континентах планети. Більш того, в окремих регіонах світу негативне ставлення до “китаю” суттєво перевищує негативне ставлення до “росії”.

Довідково. Окремо надаємо перелік чинників для оцінки майбутніх подій пов’язаних з агресією “китаю”: 1. Сунак та Трасс у передвиборчій кампанії змагалися один з одним, хто займатиме більш яструбину позицію щодо “китаю”; 2. Схожа ситуація була на виборах у Австралії; 3. Центральним у програмах кандидатів на проміжних виборах в США в листопаді також є “китай”. Проти нього виступають обидві партії; 4. Франція вже прямо говорить про те, що війна з “китаєм” вже в недалекому майбутньому;5. Німеччина рекомендує бізнесу уважніше ставитися до інвестицій в “китай”. Цей перелік довгий. І більш ніж очевидний, як і єдиний можливий для України вибір.

Зазначене лише зайвий раз засвідчує успішність нашої інформаційної роботи щодо викриття головного винуватця світової кризи – “китаю”, який весь цей час, особливо в період з 2014 року, вміло стояв за спиною ментально та економічно деградованої “росії”.

Але й зараз, вже викритий “китай”, нахабно продовжує використовувати свого васала, а васал свого васала. Далі будемо казати прямим текстом: так, “пекін”, для того щоб таки зібрати офіційний альянс сил, фактично поставив завдання своїй маріонетці “путіну” зібрати хоч когось. В результаті чого, “путін” зібрав в одному місці всіх “друзів росії”, а саме представників африканської глибинки та Північної Кореї і провів так званий військово-технічний форум “Армія-2022”, де недвозначно, а прямим текстом закликав їх об’єднатись проти головних союзників України: США та Великобританії.

В той же час, в контексті останньої битви за Африку в сучасному світовому протистоянні між автократіями та демократіями, зібрати африканську військову еліту під кремлівське крило, на сьогодні, є вкрай негативним чинником, особливо на фоні тих подій, які зараз починають розгортатись на Африканському континенті, про які ми зазначали в попередніх інформаційних матеріалах від 11 та 12 серпня.

На додачу до цього, щоб підсилити вищезазначений негативний чинник для країн-союзників і України зокрема, на політичній арені знову і раптово з’являється Глава Ватикану папа римський Франциск зі своєю провокативною заявою про те, що війна в Україні відвернула увагу всього світу від проблеми голоду в Африці, зокрема у окупованому російськими терористами ПВК “Вагнером” Сомалі.

Разом з тим, на тлі зазначеного, показний таблоїд, що виходить у Великій Британії “The Mirror” сьогодні стверджує про те, що досить знакова фігура з оточення “путіна” звернулася до західних спецслужб з інформацією про те, що “кремль” шукає шляхи закінчення війни в Україні.

З одного боку, зазначене підтверджує наші попередні висновки від 21 червня, коли нами були зроблені припущення про те, що напередодні єдиного дня виборів в “росії” 11 вересня, “кремль” буде вимушений зупиняти так звану спецоперацію, щоб провести їх наближено вдало.

А з іншого, історія що описана в “The Mirror” нагадує історичну паралель, коли навесні 1945-го до керівника резидентури Управління стратегічних служб у Берні під час Другої світової війни Алена Даллеса звернулись емісари від керівництва Головного управління імперської безпеки приблизно з такою ж ціллю, яку зараз переслідує “путін” – більш-менш достойно вийти з розпочатої військової авантюри на території України.

Отже, враховуючи сьогоднішню заяву очільника Мі6 Річарда Мура, про те, що відтепер “китай” – є головним пріоритетом для британської розвідки, робимо висновок, що події описані в “The Mirror” таки мали місце бути. А це означає, що російський диктатор чудово розуміє, що програє стратегічно, але дуже не хоче програвати саме Україні.

Також, в політикумі існує припущення, що після того, як “китай” вимушено погодився на доступ місії МАГАТЕ на Запорізьку АЕС, “кремль” дійсно замислився про свої відхідні шляхи, оскільки на українському полі бою Запорізька АЕС являється єдиним терористичним козирем проти Збройних Сил України.

ІІ. Що стосується дій країн – супротивників:

В продовження розвитку теми щодо труднощів “китаю-росії” згуртувати навколо себе країни, щоб продовжувати свою агресію, є рішення, ще вчора проросійської Сербії, у відмові “кремлю” щодо розміщення на своїй території військової бази, зазначивши при цьому, що навчатиме свою армію за стандартами НАТО.

Довідково. Белград активізував співпрацю з НАТО після заяви президента країни Олександера Вучича про “військовий нейтралітет”. Йдеться про спільну роботу на військовій базі “Південь” на околицях Буяноваця. Вашингтон і Белград планують розвивати базу “Південь” як “головний центр навчання армії Сербії за стандартами НАТО.

Саме тому, “китай” сьогодні залишається поодиноким в своїх потугах протистояти Вашингтону після чергового візиту американських конгресменів на Тайвань.

ІІІ. Що стосується дій країн-союзників:

Серед позитивного окремої особливої уваги потребує військово-дипломатичний вчинок Президента Польщі Анджея Дуди, який з нагоди Дня Збройних Сил Республіки Польща став на коліно перед пам’ятником полеглим українським воїнам у Варшаві.

Таким чином, ця сучасна війна не тільки поєднала українців, але й поставила крапку на історичних протиріччях між Варшавою та Києвом.

1. IV. Внутрішні суспільно-політичні події:

В Україні тим часом на тлі продовження військового стану до 21 листопада Верховна Рада України призначила адвокатів “Небесної сотні” Романа Маселку та Миколу Мороза членами Вищої ради правосуддя.

На додачу до цього також були схвалені зміни до Митного кодексу України, які необхідні для приєднання нашої країни до Європейської комп’ютеризованої транзитної системи, що наближає Україну до “митного безвізу” з ЄС.

Одночасно з цим, в рамках деколонізації, у місті Києві демонтували так звану меморіальну, а насправді пропагандистську дошку Михайлу Булгакову із будівлі Національного університету імені Тараса Шевченка.

Припускаємо, що такими темпами, невдовзі ми почуємо про те, що в цієї ж будівлі демонтували пропагандистську дошку присвячену російському самодержавцю Миколі І.

Висновок.

1. Зниження уваги до теми війни в Україні – зараз один із головних викликів.
2. “Китаю” не вдається зібрати cвій альянс сил, щоб ще більше роздмухувати полум’я світової війни.