І. Щодо воєнно -політичних відносин.

У новому документальному фільмі німецького державного телеканалу “Deutsche Welle” про ветеранів Афганської війни США, один з головних героїв, – офіцер американської армії – так пояснив провал США під час будування ними афганської армії: “Ми намагалися побудувати національну армію в країні, де немає нації. Тож у цьому контексті, звичайно, одразу починаєш думати про Україну, як великий приклад того, як робити це правильно: спочатку нація, а потім армія”.

Отже, прем’єра цього фільму  в ефірі німецького державного телеканалу в такому контексті підкріплюють вже раніше озвучені наміри Канцлера Німеччини створити нову концепцію вже оновленої Європи на основі української ментальності та культури. В той же час, в розрізі останніх дрібних розбіжностей між Вашингтоном і Берліном, останній намагається виправдатись: мовляв, всі можуть допускати помилки.

Але, так чи інакше, на тлі цього, суб’єктність України все більше і більше починає проявлятися на полі міжнародних відносин, серед останнього: коли офіційний Київ зажадав від Анкари негайно заблокувати прохід підсанкційних російських суден, що прямують із Сирії через підконтрольні Туреччині протоки – Анкара відразу погодилася. Ми переконані, що при інших обставинах, у звичній для Туреччини манері, цей процес би надовго затягнувся, оскільки: навіщо було взагалі надавати дозвіл підсанкційним російським судам проходити ці протоки.

ІІ. Що стосується дій країн – супротивників.

Тим часом, китайський диктатор черговий раз продемонстрував “приклад” союзництва між автократичними режимами, коли на тлі введення масових обмежень для росіян з боку США та Європи, “китай” вводить додаткову заборону для них, яка пов’язана з тим, що китайська платіжна система “UnionPay” більше не буде доступна для росіян.

Заборона пов’язана з тим, що “UnionPay” побоюється вторинних санкцій, які накладені на російські банки.

Варто зазначити, що після заборони “Visa” і “Mastercard”, “UnionPay” була  останньою з тих небагатьох платіжних систем, які були доступні росіянам.

Таким чином,  “китай” на ділі показує, що “росія” для нього була є і буде маріонеткою, а не союзником. Водночас, “китай” маніпулятивно називає “росію” своїм союзником тільки тоді, коли останню потрібно кинути як “гарматне м’ясо” у військові жорна демократій. 

Довідково . Ще 30 липня китайський партійний таблоїд розповідав про своє занепокоєння тим, що рейтинг “путіна” почав падати. Тож, невже китайська заборона користуватися своєю платіжною системою цей рейтинг підніме?

В цьому ми бачимо чергове підтвердження своїх попередніх висновків про те, що “росією” помикають більш сильніші диктатори.

Варто відмітити, що всі ці помикання “росією” іншими диктаторами, починає помічати навіть російський електорат. Так, за даними опитування “Левада-центр”, за продовження війни виступають вже 48% росіян, хоча ще в травні цей показник сягав 72%.

Довідково. Примітно також те, що найбільше агресивну війну проти України підтримують росіяни віком від 55 років і старше, які вже не в змозі воювати.                      

Так не дивно: адже в міру того, як вони розумітимуть, що в Україні “росія” програла, бажання відкласти війну до “кращих часів” братиме гору. 

При цьому всьому, це відбувається не через усвідомлення страху війни, а через боягузливість, через політичну, фізичну та матеріальну слабкість. У такому “волевиявленні” немає нічого морального, окрім потворності.

Однак, це певним чином налякало “кремль”. За оприлюднення цих даних спецслужби “росії” припиняють діяльність “Левада-центру” на своїй території, та розуміючи летальність своєї ситуації “кремль” знову заговорив, що може використати ядерну зброю, якщо під загрозу буде поставлено існування країни.

Тобто будь -якої миті, коли “росії” тільки здасться, що їй щось загрожує. 

І перше, що загрожує існуванню “росії”, то це її фатальний військовий провал в Україні. Так, на додачу до вищезазначених результатів опитування, “Левада-центр” ще оприлюднив додаткові дані, які показали, що росіяни самі вже не бажають входження Херсонської та Запорізької областей до складу “росії” (55%).

Довідково . Варто зазначити, що навіть російські пенсіонери, які так жадібні до війни, розділились у своєму бажанні приєднати Херсон та Запоріжжя до “росії”.

На тлі того, що  “кремль” й сам все більше усвідомлює свою нездатність успішно провести фіктивні референдуми на окупованих територіях, такі результати опитування вибивають підґрунтя з-під його ніг, оскільки: тоді заради чого, взагалі, це робити, адже ніяких політичних дивідендів в майбутньому від цього не буде.

ІІІ. Що стосується дій країн – союзників.

Тим часом, країни ЄС, крім Угорщини, домовилися про 5 млрд євро макрофінансової допомоги для України, а Білий Дім подав запит  до Конгресу США на виділення $11,7 млрд для Збройних Сил України.

Серед позитивного також фіксуємо важливий факт появи негативної оцінки діяльності релігійно-окультної установи під назвою “руская православная церковь” з боку Президента Німеччини Франк-Вальтера Штайнмайера.

Зазначене є надважливим чинником, оскільки глибоко зашорене різного роду маніпуляціями, з боку релігійних установ/общин, європейське суспільство до останнього не дозволяло своїм політичним лідерам висловлюватись про будь-яку релігійно-окультну організацію з військово-політичної точки зору.

Саме тому, ми знову фіксуємо активність папи римського Франциска, який своїми двох-трьох-чотирьох значними заявами намагається лише відволікти увагу або затягнути час, щоб: по-перше втримати свій падаючий рейтинг, оскільки після злочинця “гундяєва” вся увага розчарованого релігійного світу буде прикута до нього та його “дружби” з “путіним”. А по-друге, врятувати та вмонтувати вже в новостворений світовий порядок свою релігійно-окультну організацію.

ІV. Внутрішні суспільно -політичні події.

В Україні тим часом, на тлі того, що лише 27% шкіл розпочали свою роботу фіксується один з перших етапів початку внутрішньо-політичної кризи, появу якої ми прогнозували в своїх попередніх інформаційних матеріалах від 1 вересня.

Зазначене виражено в масовому вкиданні в інформаційний простір матеріалів про нібито “сотні тисяч загиблих” військовослужбовців, яка направлена в першу чергу на підрив Збройних Сил України як соціального інституту, який на сьогодні, є єдиним суб’єктом з утримання та розвитку української державності.

Висновки .

1. Суб’єктність України все більше і більше починає проявлятися на полі міжнародних відносин.
2. Збройні Сили України – являються єдиним суб’єктом з утримання та розвитку української державності.
3. У “росії” в буквальному сенсі нічого окрім ядерної зброї та Запорізької АЕС не залишилось в своєму військово-політичному та дипломатичному арсеналі.