І. Щодо воєнно-політичних відносин.
В своїх попередніх інформаційних матеріалах від 6 вересня нами було зазначено, що на тлі оголошення Ліз Трас переможницею у боротьбі за посаду консервативної партії, США відмовились від доктрини стриманого протистояння “росії”.
Отримання додаткових даних сьогодні дозволяє зробити висновок про те, що зазначене вчорашнє рішення США несе в собі певний перелом військовополітичного розкладу сил (ситуації), особливо у рамках нової стадії війни.
Цілком однозначно, що першою причиною цьому є те, що за період війни спецслужбам США та Великобританії вдалось зробити свої висновки про реальний стан російської армії, а також про її командування.
Довідково . Колишня “доктрина стриманої протидії” передбачала поступове нарощування вогневої могутності України без реального підбурювання “кремля”. Тепер цей стоп-фактор зведений до нуля.
Західна розвідка також передбачає, що шанс ядерного удару недостатній, щоб про нього турбуватися, тому Україні поставлятимуть більш смертоносне та далекобійне озброєння, необхідне їй у контексті часу.
Довідково . Вашингтон планує цілеспрямовано виготовляти ракети для України в Польщі. Мета полягає в тому, щоб постачати Україні з Польщі боєприпаси, що їй потрібні, у тому числі ракети Patriot MIM-104F (PAC-3).
Другою причиною цьому є сама Ліз Трасс, яка стала на чолі Великобританії, і є прихильницею максимального усунення конвенційних точок взаємодії, оскільки її головне геополітичне завдання за період її правління – досягти військового розгрому “росії” в Україні, переставши фіксуватися на можливих ризиках ескалації.
І саме головне, у Ліз Трасс помітна яструбина позиція щодо “китаю”.
На додачу до цього, проаналізувавши порядок заяв Білого Дому, Сенату, Конгресу, Держдепу США щодо оголошення “росію” країною терористом, а також обставини та військово-політичні ситуації, які на той час складались в світі, ми прийшли до висновку, що Концепція на виснаження виглядає наступним чином: коли сторони (в основному це Вашингтон та Лондон) маневруватимуть в ескалаційному кейсі виключно в дипломатичній та політичній площині: надати статус “терориста” – це означає зняти всі заслінки для військових поставок Збройним Силам України, попутно демонструючи поступки саме на терені другорядних кейсів; зняти “статус терориста” – нагадати країнам, які вагаються або намагаються використовувати ситуацію під себе (на кшталт Саудівської Аравії), що в майбутньому, якщо зараз не долучаться до США, залишуться сам на сам з “китайсько-російською гангреною”.
Отже, військово-політична ситуація на сьогодні має такі обставини:
Перше, нафтовий картель “ОПЕК+”, лідером якого є Саудівська Аравія, все-таки при ймає найжорсткіше рішення з трьох ймовірних – скорочення видобутку в жовтні. Довідково. Інші два варіанти були: залишитися на тих самих показниках або повідомити про можливе скорочення у випадку продовження зниження цін.
У відповідь Білий Дім заявляє, що не бачить “росію” в “статусі країни-терориста”, а це в кінцевому результаті розширяє коридор можливостей для Ірану, який Аль-Ріядом розглядається, як основний релігійно-політичний ворог. Додатково до цього, для Ірану, який має тісні як економічні так і дипломатичні зв’язки з “росією”, така заява Білого Дому є важливою в рамках підписання “ядерної угоди” з Ізраїлем.
Друге. На якомусь етапі “кремль” ймовірно таки зрозумів, що його відкрито використовують як городнє опудало, для вирішення своїх геополітичних рішень. Наявність “статусу терориста” або його відсутність вже нічого не змінює для “росії”, оскільки санкційний зашморг від цього не послаблюється. Тож у відповідь “кремль” вирішив “на всі гроші” зробити ставку на повне відключення постачання газу на осінній та зимовий період для західних держав. Мета – терміновий запуск плану “енергетичних революцій”.
Довідково . Завдання: через газовий шантаж викликати турбулентність у західному соціальному середовищі, щоб через населення, яке провокується лобі-групами та корисними ідіотами, тиснути на уряд з метою відновлення контактів із “москвою”.
Водночас, розрахунок на газовий шантаж видається досить дивним, оскільки завдяки США основні збройові помічники України не перебувають у зоні газової залежності від “росії”, а саме військовим, а не дипломатичним шляхом буде вирішено військовий конфлікт.
Довідково. У свою чергу, західні держави в середньому заповнили сховища на 80%, що з урахуванням середніх температур у холодний період вистачить на кінець жовтня, листопад, грудень та більшу частину січня.
В той же час, щодо рішення нафтового картелю “ОПЕК+” слід зазначити що:
- Картель вже поспішив повідомити США, що за необхідності може зібратися в будь-який момент, щоб внести корективи у планування;
- Зниження все ж таки незначне, повертає до показників серпня цього року та вступить в дію у жовтні.
- Кронпринц Саудівської Аравії не раз давав зрозуміти, що для королівства прийнятна ціна нафти 100 дол. Тож, цінова стеля залишається очікуваною.
- Попереду багато невідомих, що суттєво впливатимуть на ринки: заходи блокування в “КНР”, “ядерна угода” з Іраном, вступ в дію санкцій на російську нафту та запровадження обмеження цін, обсяг газового ресурсу на ринку, ситуація в Лівії та Іраку. Кожен з цих факторів тиснутиме на ціни або в бік підвищення, або зниження, та вимагатиме заходів коригування від “ОПЕК”.
- Звичайно, повернення кронпринца в західне життя, яке сталося завдяки Президенту Джо Байдену – важливий фактор. І навряд чи він ризикуватиме після кількох років ізоляції знов перетнути “червоні лінії”.
На завершення до розділу нагадуємо, що 11 вересня у Швеції відкриються виборчі дільниці, щоб обрати новий парламент. Чому вибори в Швеції це важливо для України?
Швеція має значення, тому що вважається чи не найбільш ліберальною та прогресивною, і здійснює багато політичних заходів, які в кінцевому підсумку стають все більш популярними в решті Європи. І цього року в Швеції фіксується підйом так званих ультраправих демократів, корінням яких є білий націоналізм і фашизм. А це кидає виклик усталеному порядку в Швеції. А у сумі з підйомом італійського неофашизму це в майбутньому буде новим викликом для всієї Європи. До речі, саме через це Німеччина знов і знов звертає свою увагу на оновлення європейської системи цінностей через призму українського менталітету та культури.
ІІ. Що стосується дій країн – союзників.
Тим часом, Єврокомісія затвердила пропозицію щодо повної зупинки дії угоди про спрощення візового режиму з “росією” з 12 вересня.
Довідково. Відтепер: візовий збір для росіян зросте до 80 євро; чекати візи доведеться до 6 місяців; довгострокових та багаторазових віз не буде; росіяни з багаторазовою візою зможуть, як і раніше, в’їжджати до ЄС до закінчення їхнього терміну дії.
І ІІ. Що стосується дій країн – супротивників.
За повідомленням “Bloomberg” “москва” починає непублічно визнавати катастрофічне падіння економіки. Отже, результат санкцій виявився ще сильнішим, ніж про це казали російські офіційні особи.
В той же час, за новими даними “росія” закуповує мільйони артилерійських снарядів і ракет у “північної кореї”.
Головне, про що це свідчить – санкції та експортний контроль серйозно обмежили ланцюжки поставок “москви” і змусили її звернутися за військовими поставками до держав-ізгоїв.
Тим часом, Угорщина погрожує заблокувати нові санкції щодо “росії”, якщо зі списку осіб, чиї активи заморожені, не виключать трьох російських олігархів, а саме: Усманова, Авена та Рашнікова.
Це ж треба так відверто виставляти напоказ список тих, хто фінансує промосковську політику Будапешту.
І V. Внутрішні суспільно-політичні події.
Черговий чинник, який підтверджує, що в Україні розгортається політична криза є доволі неоднозначне рішення Верховної Ради України заборонити транслювання своїх засідань.
В той же час, серед позитивного, слід визначити, що після всіх судових процесів в Україні все ж таки остаточно заборонили діяльність проросійської “Партії Шарія” та арештували корпоративні права і майно (понад 1 мільярд гривень) депутата держдуми “росії”, Крупчака, який є власником Київського картонно-паперового комбінату.
Водночас, досі залишається відкритим питання, щодо заступника російської держдуми і особистого радника “путіна” пана Бабакова, який є контрольним акційним власником восьми обленерго України.
Висновок. Для України прийшов час ставити більш амбітні політичні цілі. Весь цивілізований світ визнав, що ми отримали на це право.