І. Щодо воєнно-політичних відносин.

Сьогодні вся увага світу прикута до Великобританії, померла Королева Єлизавета II. Відтепер ХХ століття остаточно завершилося. Воно пішло разом зі своїм останнім головним символом.

Одночасно з цим, США та Європа вдивлялися в процес, що зараз відбувається у Франкфурті, де Рада Європейського центрального банку проводила вирішальне засідання, на якому, як очікується, він “покаже свої зуби” та значно підвищить відсоткові ставки.

В сьогоднішніх умовах, майже відкритого військового протистояння автократій проти демократій – це завдання майже надскладне. Центральні банкіри Європи в прямому сенсі цього слова перебувають під тиском необхідності більш рішучих дій для стримування інфляції в ЄС, що стрімко зростає. Водночас дилема: таке підвищення ставок загрожує посилити і без того загрозливу рецесію, що теж насувається швидкими темпами.

Ризик полягає в тому, що якщо ЄЦБ розчарує очікування більш боязким кроком, то обмінний курс євро знизиться, і підштовхне імпортну інфляцію, що змусить європейців ще скептичніше ставитися до їхньої спільної валюти. І навпаки, якщо ЄЦБ діятиме надто агресивно, це може призвести до значного підвищення вартості запозичень країн з високою заборгованістю, таких як Італія, де зараз неофашизм з новою силою почав розправляти плечі. На тлі зазначеного Пентагон вже заявив про коригування оборонних контрактів з урахуванням цієї інфляції.

Довідково . Заступник міністра оборони США Біл Лаплант висловив співчуття обороннопромисловій базі, що постраждала від інфляції, а також навів приклади творчих зусиль Пентагону яких він докладав щоб озброїти Україну.

Отже, ми можемо спостерігати за тим, як Вашингтон фактично прямим текстом вказує Європі: “європейська інфляція” – це суто ваша внутрішня проблема, але Україна має бути озброєна.

Особливо це важливо на тлі проведення чергового засідання “Рамштайн – 5”, за організацію якого відповідає особисто Білий Дім. Тож, для США недопустимо, щоб “інфляційна тінь”, якимось чином вказувала на неорганізованість у вже налагодженій системі “Рамштайн”.

Окремо про результати “Рамштайн – 5”: успіхи у контрнаступі вдало потрапили під цю зустріч, тому союзники, побачивши суттєвий прогрес у війні з боку Збройних Сил України, посилили свої позиції удвічі, проголосивши про необхідність ще більших військових поставок.

Таким чином, в нашу здатність перемогти повірили навіть ті, які ще вчора казали “ну з під Києва окупанти ж самі пішли”. Таке теж було. І це завершується.

Тим часом, ми зафіксували перший випадок у світі, коли країна розриває дипломатичні відносини через кібератаку. Зазначений випадок трапився у відносинах між Албанією та Іраном, де албанський уряд офіційно звинуватив Іран у масштабній кібератаці на всі державні служби своєї країни.

Більш того, Албанія як найближчий союзник США, вже запросила допомоги у Вашингтона в упокоренні, увага – військовим шляхом Тегерану, після чого останній поспішив виправдатись перед Білим Домом, але при цьому засуджуючи Тірану у прийнятті відразу такого категоричного рішення, як розірвання дипломатичних відносин.

Зазначене демонструє наскільки у світі зменшився поріг больової військовополітичної чутливості. Оскільки, негативний приклад України, яка довгий час загравала з російським тираном показав до чого це приводить в майбутньому.

Продовжуючи тему Ірану, звертаємо свою увагу також на те, що Глава МАГАТЕ Рафаель Гросі одночасно з розкриттям проблемних питань навколо Запорізької АЕС нагадав світу і впершу чергу Вашингтону, про те, що Тегеран зараз вже має достатньо збагаченого урану, щоб виготовити ядерну бомбу.

Довідково . МАГАТЕ заявляє, що запаси збагаченого урану в Ірані зросли приблизно до 3940 кг, що в 19 разів перевищує ліміт, встановлений “ядерною угодою”.

Отже, на тлі того, що “ядерна угода” все ще на столі, надії на її укладення саме до парламентських виборів в США (як обіцяв Джо Байден) почали слабшати.

Таким чином, зазначені два попередніх чинника: “Албанія” і “МАГАТЕ” розширяють коридор примусових можливостей США нагадати Ірану про виконання попередніх домовленостей.

Тим часом, на Тайвань продовжують прибувати делегації: цей тиждень – парламентарі з Франції та США, наступний місяць – Японії. І це лише ті візити, про які повідомлялося заздалегідь. Очікувано, що з середини вересня їх буде суттєво більше. Крім цього, США обіцяють продовжувати задовольняти оборонні потреби Тайваню і очікується, що наступний пакет розміром 1 млрд. дол. буде схвалений Конгресом найближчим часом.

Інтрига: чи запросить ООН на цей раз Тайвань на засідання асамблеї Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), що проходитиме в Монреалі (Канада), наприкінці вересня. Один раз, коли Тайбей запросили як особливого гостя, був вересень 2013 року, невдовзі в Україні розпочалася Революція Гідності. Весь інший час КНР успішно тиснув на всі країни-члени, щоб Тайвань ніколи не був присутній.

Таким чином, якщо ООН офіційно запросить Тайвань до участі в засіданні ICAO – зазначений фактор стане чи не першим перевірочним чинником правильності та швидкості дій демократій у своєму протистоянні автократіям.

ІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

Тим часом, продовжуючи тему ООН: країна-агресор “росія” зробила запит на проведення засідання Ради Безпеки ООН щодо постачання західної зброї Україні. Зазначене є нічим іншим, як спроба “кремля” виправдатися перед своїм електоратом за свої військові провали на території України.

Більш того, ситуація з закупівлею зброї у “північної корєї” сьогодні набуває певних рис військово-політичної кумедності, оскільки опубліковані дані американської розвідки свідчать про те, що військовий анахронізм довів так звану російську армію до межі розпачу, коли останні вже навіть після домовленостей з “північною корєєю” не виявляють логістичної активності. В той час, коли інша частина окупаційної армії стрімко втрачає свої бойові можливості, в тому числі з причини відсутності цієї зброї.

Зазначене свідчить, що по своїй суті мілітарно-орієнтована “росія” ніколи не мала відповідних військово-політичних здібностей тримати удар. В той же час, єдиним важелем впливу для “росії” залишався і залишається тероризм та кулуарні домовленості.

Саме тому, російські терористи, після невдачі з Запорізькою АЕС, на своєму ТБ почали розкачувати ситуацію з погрозами завдати ударів по Рівненській та Хмельницькій АЕС. А одночасно з цим, головний неофашист Італії Берлусконі раптом, після довгого мовчання, заявив про готовність сприяти врегулюванню конфлікту в Україні, звичайно спільно з ніким іншим як з Меркель.

В той же час, на тлі сьогоднішнього засідання ЄЦБ у Франкфурті, глава російської державної корпорації ВЕБ Ігор Шувалов зненацька закликав російських банкірів готуватися до повного відключення “росії” від міжнародної банківської системи. Так, Шувалов стверджує, що Вашингтон скористається цією можливістю і дотисне європейців до такого рішення.

ІІІ. Що стосується дій країн-союзників.

Також, ми вкотре фіксуємо заяви Анкари, які на перший погляд мають ознаки як такі, що підігрують “кремлю”, серед яких, бажання Анкари, щоб російське зерно постачалося на світові ринки та заява Ердогана, що він погоджується зі словами “путіна” про те, що зерно з України йде не у бідні країни Африки.

Зазначене є нічим іншим як елементом політично-економічного “міражу” загальної Концепції з виснаження ворога, який раптом забажав вийти з “зернової угоди”, або змінити умови, одна з яких, ймовірно, продати своє зерно.

Одночасно з цим, Уряд Німеччини анонсував, що Міжнародна конференція з питань відновлення України запланована на наступний місяць у Берліні.

Зазначене є тим самим новим коридором можливостей для України, про який ми декілька разів зазначали у своїх попередніх інформаційних матеріалах, і які Україна як політично-культурна держава, може втратити через свою сконцентрованість на теперішній війні виключно на полі бою.

ІV. Внутрішні суспільно-політичні події.

Тим часом, до України із неоголошеним візитом прибув Держсекретар США Ентоні Блінкен, який до цього часу працював на Африканському континенті де зараз розгортається остання битва в контексті світового протистояння автократій проти демократій.

Прибуття такого рівня посадовця і в такому форматі – це підтвердження наших попередніх висновків про початок внутрішньої політичної кризи в Україні. В той же час, факт його прибуття вказує на те, що криза набуває своїх масштабів.

Найяскравішим символом вищезазначеного є призначення Головою Луцької районної адміністрації вірного однопартійця Іллі Ківи Анатолія Костика. Тож не дивно, чому в Україні досі так популярні промосковські релігійні операції, клірики “Усіки”, та іншого роду деградуючі програми на кшталт “дізєль шоу”.