І. Щодо воєнно-політичних відносин:

На фоні активізації перемовин між Джо Байденом та Сі головною подією доби став перший візит принца Саудівської Аравії до Європи після вбивства журналіста Джамаля Хашоги.

Довідково. Джамаль Хашоги був убитий 02.10.2018 на території консульства Саудівської Аравії в Стамбулі. Його тіло було розчленовано та розчинено в кислоті. Вбивство викликало велику напруженість, а світова спільноти у вбивстві звинувачує керівництво Саудівської Аравії.

Принца запросив Президент Франції. Отже, все більше схоже на те, що Еманнуель Макрон починає чітко займати лідерські позиції в ЄС, оскільки прийняти у себе в гостях принца – це викликати недружній вогонь на себе, як в свій час це зробив Джо Байден коли 13 липня відвідував країни Близького Сходу. А на такі політичні вчинки здатні лише впевнені в собі політичні лідери.

В своїх попередніх липневих інформаційних матеріалах ми зазначали, що без миру на Ближньому Сході, без врегулювання внутрішньо-комунікаційної політики між країнами цього регіону мир в Україні та в світі ніколи не настане. Без участі та більш того без прийняття лідерства Саудівської Аравії в цьому регіоні до Ближнього Сходу ніхто взагалі не має ключів доступу, окрім звичайно військового. Але саме військовий шлях призвів до такого розбалансування сталого світового порядку. Тим паче, Саудівська Аравія являється Главою світового нафтового картелю “ОПЕК”, яка визначає кількість товару, його ціну та місце продажу.

Таким чином, візит принца до Європи – це потужний сигнал впершу чергу для “росії”, оскільки до цього російська нафта реалізувалась саме на європейському ринку. І перше, що зробив принц по прибуттю до Європи, так це оцінив ринок вже для своєї нафти і газу.

Між тим, Еманнуель Макрон наразі тримає удар від своїх виборців та опозиційної частини новообраного французького парламенту.

Отже, на додачу до вищезазначеного розвінчуємо міф про слабкість та нерішучість демократій, оскільки теперішні вчинки та рішення лідерів демократичних країн переконують нас у зворотному.

Щодо перемовин між Джо Байденом та Сі хочемо зазначити наступне:

1. Це була п’ята розмова двох президентів із моменту вступу Джо Байдена на посаду. Під час розмови біля Джо Байдена були присутні: координатор з Індо-Тихоокеанського регіону Кемпбелл, Салліван і Блінкен.

2. Розмова складалася з трьох частин. По-перше, було детальне обговорення областей, у яких дві країни можуть працювати разом, з особливим акцентом на зміну клімату та безпеку охорони здоров’я. По-друге, лідери обмінялися думками про війну “росії” в Україні та її глобальні наслідки. По-третє, провели поглиблене обговорення Тайваню.

Китайський лідер особливо критикував нещодавно прийнятий Конгресом США Закон “CHIPS”, який де-факто витісняє Китай з ринку чипів та фактично з цієї індустрії взагалі.

Враховуючи те, що в сучасному світі ініціатива належить високотехнологічним країнам, то вже в найближчому майбутньому Китай втратить свої теперішні позиції в питанні технологій.

Таким чином, забезпечення американських інновацій, забезпечення американського лідерства в критичній галузі технологій фактично ставить Пекін “на коліна”. Однозначно Пекін це не визнає і буде ще довго чинити опір як-то не визнавати злочини російських військових в Україні та сперечатись по Тайваню. Але ситуація наразі складається так, що чи не вперше в історії Китаю, час грає проти нього самого, оскільки технологічний світ щоденно стрімко розвивається, а Китаю там місця вже немає.

Отже саме із-за цього, напруженість між Пекіном та Вашингтоном суттєво зросла з моменту останньої розмови Сі-Байден в березні.

У підсумку до першого розділу окремо зазначаймо про те, що ми твердо переконані, що ці дві події як-то приїзд принца Саудівської Аравії до Європи на фоні якої проводились переговори Сі-Байден взаємопов’язані. Оскільки основним питанням перемовин взагалі-то було обговорення верхньої ціни на російську нафту. В результаті чого, побачивши приїзд принца до Європи Сі зрозумів, що демократії його обіграли, оскільки тепер його так звана згода на “верхню ціну” вже нікому не потрібна. Замість цього йому в обличчя фактично заявили, що в епоху технологій автократичним країнам місця не має.

Довідково. Пентагон поки не фіксує жодних приготувань до можливої війни з боку Китаю на Тайвань.

II. Що стосується дій супротивника:

Поширення відеозаписів з тортурами і вбивством полоненого українського солдата, “обстріл” Оленівської колонії де окупанти тримали українських військовополонених, мега-активність тролів, що різко зросла, і відновлений ракетний терор – все це ознаки того, що у бучанського м’ясника “путіна” ситуація з ресурсами справді ще більше погіршується.

Як аргумент наводимо нещодавні територіальні просування путінських вбивць на Донбасі. З урахуванням тих сил, які накопичила “росія” за 20 років та сотні мільярдів доларів, вкладених у свою армію, вона мала б захопити Україну за перші два тижні. Тепер, як бачимо, доводиться пишатися тим, що за п’ять місяців війни їм вдалося тимчасово захопити Вуглегірську ТЕС.

І “тимчасово” – це ключове слово, яке характеризує для росіян всю їхню ситуацію. Так, поки що у них все ще вистачає сил на терор, але на захоплення великих територій – вже немає. І це лише початок перелому ситуації на користь України, про що в тому числі вже відкрито кажуть американські військові в інтерв’ю світовим ЗМІ.

Отже, виникає риторичне запитання, якщо “росія” з нафтою та газом, з ядерною зброєю, зі спадщиною від СРСР у вигляді нескінченних боєприпасів та артилерії не може просунутися більше ніж на сотню метрів на день на вузькій ділянці фронту, то що ця “бензоколонка” буде робити, коли нафту і газ більше не вдасться продавати, коли вже навіть Китай та Індія скоротили закупівлі енергоресурсів у “росії”, коли інерція технологічної співпраці із Заходом остаточно вичерпається?

Ймовірно, на це питання не відповість навіть прем’єр-міністр Угорщини який вкотре продовжує заявляти, що Україна не може перемогти “росію” за допомогою нинішньої стратегії підтримки НАТО, чим вкотре дискредитує зовнішню політику ЄС.

ІІІ. Що стосується дій країн-союзників:

На тлі поширення вищезазначених відеозаписів тортур і терору росіян проти українців Група членів палати представників Конгресу США прискорюється в питанні внесення на розгляд законодавчу ініціативу про визнання “росії” — спонсором тероризму.

ІV. Внутрішні суспільно-політичні події:

Тим часом, Україна демонструючи себе повноцінним суб’єктом міжнародної політики збільшила експорт електроенергії в Євросоюз в 2,5 рази. При цьому варто відмітити, що в ЄС розуміють важливість української електроенергетики, яка допомагає замінити токсичний російський газ, а Україні – дозволяє заробляти кошти на підготовку до опалювального сезону. На тлі зазначеного, Верховна Рада прийняла законопроєкт про мораторій на підвищення тарифів на опалення, гарячу воду і газ. Термін дії мораторію – на час воєнного стану плюс шість місяців.

Висновок:

1. Демократії проявляючи твердість обходять автократії.

2. Поведінка російського диктатора все більше нагадує “безвихідь”, що означає про те, що він розуміє про перелом військової ситуації на фронті.