І.  Щодо воєнно-політичних відносин.

Почерк сьогоднішніх хвиль ракетних обстрілів відразу помітно: російський диктатор на чолі своєї війни проти України поставив терориста Суровікіна, який вміє воювати виключно тактикою “випалена земля” та тільки із цивільним населенням.

Довідково . Бен Ходжес, колишній командувач силами армії США в Європі, зазначив,  що масштаб ударів свідчить про те, що російський план ескалації міг бути розроблений  ще до підриву “кримського мосту”.

Отже, зазнавши  стратегічних військових поразок – “кремль” втішається банальним терором, який матеріалізується виключно на основі агресії, розпачу та агонії.

Довідково . Наративи світової преси щодо ранкового російського терору:

1. Ракетні удари були найширшими з початку повномасштабного вторгнення; 2. Масовість атак показує, що “росія” все ще спроможна завдати глибоких ударів по Україні; 3. Додаткова військова допомога вже “на шляху”; 4. Кремль хитається від принизливих невдач на полі бою. 7. Київ закликає союзників до рішучої відповіді.

Водночас, варто звернути свою увагу, що Путін звернувся до публічності по “кейсу кримський міст” тільки через 38 годин, після того, як цей символ путінізму був підірваний. Причому зверніть, будь-ласка свою увагу на те, що, як ми і зазначали  в попередніх інформаційних матеріалах від 10 жовтня, акцент Путін ставить не на “червоні лінії”, згадка якої взагалі зникла з державної російської пропаганди, а виключно  на матеріальні основи.

Цитата Путіна :  Словами: “…за пропозицією Міністерства Оборони та за планом Генерального Штабу” – таким чином Путін намагається зняти із себе відповідальність за нинішній ракетний терор. 

Так,  Путін дійсно звинуватив українську сторону у здійсненні “підриву” мосту, та доручив ФСБ “знайти всіх винних”. Але ситуація з мостом, все точнісінько повторюється, як із справою Дугіної, про яку вже всі забули. Тоді так само, ФСБ вирішило підняти ставки, звинувативши Україну у скоєнні замаху. Після цього ця справа взагалі не з’являлася у російській пресі, і невеликий шум був лише зафіксований після того, як “The New York Times” опублікувало інформацію, що Дугіну замовила Україна. При цьому новина піддається так, що розвідка США погодилася із розслідуванням ФСБ. І на цьому все – тиша.

Таким чином, припускаємо, що як і тоді зі справою Дугіної так і зараз з так званою “червоною лінією” “кримського мосту” Кремль намагався діяти на зниження ескалації, допоки “дуєт війни” (Кадиров, Пригожин) не починають ескалувати становище, аж до ядерних загроз.

Довідково. Фактично медійно Кадиров та Пригожин входять у відкритий конфлікт із силовими відомствами, близькими до Путіна вимагаючи від них більшої рішучості за міст. У відповідь на що, Путін майже через 2 доби говорить про те, що “слідство ведеться”, але забуває про “червоні лінії”, про які горлав з моменту будівництва цього мосту. В той час як, таким фрікам як Медведєву, Володіну та Лаврову взагалі наказали мовчати і не коментувати кейс “кримського мосту” у своїй традиційній площині. 

Таким чином, ситуація з підривом “кримського мосту” піднімає ставки не стільки для України, а скільки для Кремля, всередині якого серед силових відомств розгорнулась жорстка та безкомпромісна боротьба за вплив над всією державою.

В той же час, на тлі путінської ідеї та при лобіюванні Туреччини укласти “велику угоду” із Заходом, сьогодніший масований ракетний терор дискредитує її ідеолога, а значить в цьому проміжку часу цей теракт, аж ніяк не в інтересах особисто Путіна, а в інтересах тих, хто зацікавлений в іншій переговорній комунікації: Україна – “росія”, у лобіюванні якої вже зізнався Трамп, про що ми більш детально зазначали 9 жовтня.

Підтвердженням зазначеного є слова Президента Франції, який в інтерв’ю “HN”

зазначив, що якщо американці оберуть Трампа то це буде небезпека.

Довідково . Коментар Макрона на виступ Трампа щодо переговорів Україна –“росія”:  “Я не знаю жодної чеської, німецької, французької, української  людини, яка хотіла б, щоб її безпека залежала від нього. Ми маємо захистити Україну і себе.

А тим  часом, на тлі російського терору в Україні почала значно загострюватись ситуація в Ірані після того, як бойовики, що підтримуються Тегераном завдали ракетного удару  по військовій базі США на сході Сирії.

Довідково . Відповідальність взяла на себе “Liwa Ahrar al Iraq” – фронтова група, яку іракські бойовики, яких підтримує Іран, використовують для заяв про напади на турецькі війська.

Сьогодні, Пентагон повідомляє, що Іран можливо, готується до військової ескалації проти своїх іноземних супротивників, та навіть піти на ескалацію проти Туреччини.

Довідково . Релігійний лідер Ірану Алі Хаменеї звинуватив США, Ізраїль, Саудівську Аравію та Туреччину у розпалюванні протестів проти нього. В результаті чого, іранські генерали опублікували заяву з обіцянкою завдати удару у відповідь.

Отже, враховуючи наші попередні висновки        від 10 жовтня, де ми зазначали,  що Іран, “росія” та “КНДР” – це всього лише проксі “китаю”, то сьогоднішнє анонсування ескалації проти Туреччини з боку “китаю” є цілком логічним, оскільки Анкара взялась  за реалізацію путінської ініціативи “велика угода” з Заходом. В той час, як “пекін” проти цього, намагаючись влаштувати прямі перемовини між Україною та “росією”.

Таким чином, “китай”, з одного боку, щоб не допустити будь-якої можливості для “путіна” втекти з кола порочного гуртка автократів через підписання ним “великої угоди”, піднімає ставки для Кремля, замазуючи Путіна ще більше в крові українців.  А з іншого боку, руками Ірану дає зрозуміти Туреччині, щоб вона припинила лобіювати питання мирної угоди з Заходом.

Підтвердженням першої частини вищевказаного є свіжа стаття “The Mirror” де зазначається про великий страх Путіна перед військовим переворотом та навіть наводиться цифра чисельності путінської охорони, яка на сьогодні складається з 18 тис. осіб.

ІІ. Що стосується дій країн-союзників.

Цілком однозначно, що така поведінка Китаю, який настільки розперезався, не влаштовує Захід, але цільових фінансово-правових важелів впливу на нього в цій ситуації не має. В той час, як всі стратегічно-больові санкції отримують: “росія”, Іран, “КНДР”. “Китай” же частково отримує лише вторинні санкції за окремими напрямками спільних військових програм зі своїми васалами.

І ось, “Financial Times” інформує цивілізований світ, що Міністерству фінансів США таки вдалось знайти гачок, за який можна зачепитись, щоб нанести удар китайській промисловості, особливо тій її частини, яка виробляє мікросхеми та напівпровідники.

Мова йде про “оновлення” правил з експортного контролю США, яке тестувалось на китайській кампанії “Huawei”, коли Вашингтон протягом двох років підводив цю кампанію під банкрутство, шляхом опускання “Huawei” зі своїх лідируючих позицій в галузі мережевого обладнання та смартфонів. через так зване “цунамі цін”. Саме ці інструменти, Вашингтон тепер має намір застосувати для всієї китайської промисловості.

Отже, відтепер, вся продукція, яка була виготовлена за американською технологією, особливо напівпровідники для використання їх в штучному інтелекті, високопродуктивних обчисленнях та суперкомп’ютерах, можуть бути продані до Китаю лише з експортною ліцензією, отримати яку буде дуже складно. Більш того, Вашингтон забороняє громадянам або організаціям США працювати з китайськими виробниками чіпів.

Отже, станом на сьогодні це є чи не першими цільовими санкціями саме проти “китаю”, який в конкретно нашому випадку підтримує та підштовхує “росію” в своїй агресії проти України.

Тим часом, представники міністерств оборони з усього світу збираються на термінову зустріч у рамках формату “Рамштайн”.

Довідково . Сьогоднішні удари по Україні ще більше зміцнюють зобов’язання підтримувати український народ – Президент США Джо Байден.

Отже, на тлі нинішнього ракетного терору повістка засідання “Рамштайн” – готова.

Слова “переговори” в ній немає. Але є слова “більше зброї!”

ІІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

Тим часом, Лукашенко та Путін домовилися про розгортання спільного регіонального угруповання військ на території Білорусі.

Висновок.

1. Ситуація з підривом “кримського мосту” підняла ставки за владу для самого Кремля.
2. Наративи світової преси про російський ранковий терор: Українці не здадуться! Це слабкість, а не сила Путіна. Ще більше зброї!
3. Схоже, найближчим часом точкою активного протистояння демократій та автократій знову стане Близький Схід. Третьою залишається Індо–Тихоокеанський регіон: випробування “Північної Кореї”, ще поки спрямовані проти Японії та Південної Кореї, але з далекоглядною метою – США.
4. В той час, як США вводять перші, не вторинні, а первинні санкції проти Глави вісі світового зла – “китаю”.