І. Що стосується дій ворога та його союзників.

Другий день поспіль Україна займає перші скріни найбільш популярних світових видань. Весь світ, в буквальному сенсі цього слова спостерігає за незламністю України у її боротьби за свою землю.

Тим часом, на тлі початку, з 10 жовтня, нової хвилі більш масованих ракетних обстрілів території України, якими “кремль” ймовірно намагається залякати українське суспільство, “путін” збирає екстрене засідання свого “радбезу”.

В контексті якого, ми для себе відмічаємо, що сьогодніший путінський порядок денний увійшов до своєї вирішальної фази, коли від наративу “путіна” 1999 року – неслухняних сусідів “мочити в сортирі” настають нові “суровікінські часи” 2022 року.

Довідково . Формат війни стрімко переходить із наземного до повітряного. Але зважаючи на те, що союзники обіцяли посилити українське ППО, тактика “суровікіна” призведе до класичного для російського командування відступу.

В той же час, у колах західного політикуму дійшли до висновку, що головною ціллю проведення “путіним” цього засідання стала його спроба збалансувати політичні сили та узгодити наративи офіційної позиції “кремля” (“путін”, “лавров”, “володин”) з “неофіційною позицією” (“пригожин”, “кадиров”, “стрелков”, “дугін” і “медвєдев”, який раптом приєднався до них).

За результатами чого, ми прийшли до висновку, що в “кремлі” знайшли певні точки дотику та прийняли спільне рішення зробити спробу перевести війну у зовсім іншу стадію від тієї, що ми бачили досі, а саме з більш масштабними наслідками.

Довідково . “Washington Post”: Війна в Україні на переломному етапі зі стрімкою ескалацією конфлікту. “Білий Дім”: “США не виключають поставки Києву тактичних ракет.

Отже, офіційна позиція “кремля” та його “неофіційна позиція” тепер нібито збігаються. Ніхто фактично вже не приховує, що мета війни – не денацифікація, а деукраїнізація України.

Наратив “звільнення українського народу від нацистів” втратив своє пропагандистське значення. В той час, як зростає наратив про звільнення України від українців. А це значить, що Україну чекають безперервні бомбардування саме цивільних об’єктів.

На додачу до цього в Пентагоні окремо зазначають, що швидше за все в “кремлі” буде ухвалено рішення пожертвувати заради масштабного терору значною частиною існуючого свого авіапарку та льотного складу.

Таким чином, така зміна в методах ведення війни актуалізує на міжнародній арені тему геноциду, який більшість країн досі відмовлялися визнавати, коли йдеться про Україну.

На додачу до цього, а також з метою розуміння анатомії взаємозалежності “росії”, “китаю” та Ірану, але звичайно в рамках “васал-сюзерен-васал”, та їх узгоджені дії навіть в проведенні засідань з майже однаковим порядком денним, зазначаємо, що китайський лідер “сі” саме в цей часовий період провів подібне засідання, де затвердив положення для перевірки політичної лояльності держслужбовців, військового командування та директорів державних компаній. Мета полягає в тому, щоб якнайшвидше відсіяти всіх неуспішних або потенційних нелояльних.

Отже, китайський диктатор, спостерігаючи за політичним розколом всередині “кремля” та його наслідками, намагається не допустити помилок “путіна”, та упередити розкол вже всередині своєї системи.

Зокрема, “сі” звернув увагу на чиновників із неоднозначним ставленням до Заходу, тих, хто не виявив достатньої лідерської кваліфікації, та тих, чий так званий “бойовий дух” боротись із Заходом надто слабкий.

Таким чином, ми маємо для себе зрозуміти, що сучасний КНР “сі цзіньпіна” – це зовсім інший КНР, ніж той, до якого звикли українські дипломати. Можливо, саме те, що ці зміни пройшли для них непоміченими, і є тією причиною помилковопозитивного ставлення української дипломатії до ворожого для всього демократичного світу “пекіна”.

Тим часом, в Ірані, теж в цей самий часовий період було проведено подібне засідання, де прийнято рішення ввести в експлуатацію більше передових центрифуг, які використовуються для виробництва збагаченого урану на підземному заводі в Натанзі.

Виходячи з цього, ми можемо самі переконатись, в тому, що в цьому “театрі війни”, є режисер і є актори, є перші ролі і другорядні, є освітлення (ЗМІ) та навіть масовка. Отже вісь світового зла сьогодні – активізувалась.

ІІ. Що стосується дій країн-союзників.

А тим часом, через нинішні дії “росії”, очолювана США НАТО заявила, що її країни-члени почали посилювати безпеку навколо ключових об’єктів, та підвищила рівень загрози. Також, члени Альянсу розмірковують щодо проведення позачергового саміту, щоб більш комплексно підготувати відповідь автократіям. Разом з тим, вже відомо, що з 17 жовтня НАТО проведе навчання з ядерного стримування.

Заява Генсека Альянсу : “НАТО готова до будь-яких загроз, включаючи ядерні.

Також, серед всього іншого, звичайно відмічаємо, проведення ініційованого на прохання Президента України засідання лідерів країн “Великої сімки”, які у своїй спільній заяві чітко зазначили, щодо своєї інформованості про подальші наміри “китаю”, Ірану та “північної кореї”, звичайно акцентуючи свою увагу окремо на “росії”.

Ця заява важлива тим, що пред’являє “китаю”, як основному бенефіціару влаштованої ним агресії, що йому більше не вдасться затаїтись за в’ялими спинами своїх васалів. Що відтепер “Велика сімка” навчилась дивитись на проблему комплексно.

В той ж е час, на саміті G7 Президент України висловив думку – розмістити на кордоні з Білоруссю миротворців. Виходячи з архаїчних процедур ОБСЄ та ООН – це не реально, оскільки в Радбезі ООН засідають два агресори з правом вето. В той час, як ОБСЄ не досягне консенсусу та згоди країн-учасниць конфлікту на розміщення контингенту. Відповідно не можна говорити про миротворчий контингент у його класичному варіанті. Виходячи з того, хто може погодитись, так чи інакше бачяться тільки країни НАТО.

Чи погодяться країни G7 на такий варіант ще невідомо, ймовірно саме для цього й обговорюється питання проведення позачергового саміту НАТО. Але політичний хід з боку України – гарний, оскільки відмовити в цих умовах, коли весь світ, в буквальному сенсі цього слова спостерігає за незламністю України у її боротьби за свою землю – дуже складно.

ІІІ. Щодо воєнно-політичних відносин.

Одним із останніх прикладів щодо затягування рішень, є крайнє засідання ГА ООН 10 жовтня, коли 193 членів проголосували за пропозицію Албанії, вжити заходів щодо псевдореферендумів “росії” та “спробу незаконної анексії” чотирьох регіонів України. Але, “росія” почала вимагати переголосування, але вже шляхом таємного голосування. Звернення “росії” відклали і росія” почала домагатися перегляду нового рішення, що заноситься в протокол. Після чого “росія” оскаржила рішення президента генеральної асамблеї, і питання затягнулося.

Отже, якщо G7 погодиться на миротворчий контингент, то, як ми вже переконались, тільки через країни НАТО, бо в іншому випадку “китай” і “росія” будуть реалізовувати вищеописану процедуру з затягування питання чим додатково зможе підірвати довіру українців до світових інституцій.

В той же час, Президенти 11 європейських країн в своїй спільній заяві до “росії” вимагають від неї припинити напади на цивільні об’єкти в Україні.

Довідково . Спільну заяву затвердили Президенти Болгарії, Чорногорії, Чехії, Естонії, Литви, Латвії, Північної Македонії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини.

Висновок.

1. Вісь світового зла консолідує свої сили, що призвело до ескалації конфлікту, де зокрема російський агресор по відношенню до України перестав навіть приховувати свої істинні цілі у своїй війні.
2. “росія” вдається до ракетного тероризму, через провал попередніх планів. Це, насамперед, гра на внутрішню аудиторію. Однак “кремль” намагається цим тиснути як на Україну так і на Захід.
3. Але, така зміна в методах ведення війни актуалізує на міжнародній арені тему геноциду проти України, що ще гірше для “росії”. Отже – це знову кут для “кремля”.
4. Тим часом, китайський диктатор вчиться на помилках “путіна” та вживає заходи щодо упередження розколу всередині вже своєї системи.
5. Україна відновила більшу частину електромереж менш ніж за добу, в той час, як “росія” свою репутацію ніколи вже не відновить.