І. Щодо воєнно-політичних відносин.

Сьогодні все з більшою впевненістю можна стверджувати, що світовий порядок, який утворився після періоду холодної війни добігає свого кінця, і саме зараз відбувається інтенсивне світове змагання за те, що буде далі і хто буде ініціатором нової світобудови.

І в основі цієї конкуренції лежить – ініціатива технологій. Технологій, які переоснастять економіки всіх країн, реформують збройні сили, змінять життя людей по усій планеті. І сьогодні світ перебуває на переломному етапі, період, який вкрай важко буде в подальшому прогнозувати.

Одним з яскравих цьому підтверджень є свіжа реакція релігійного лідера  Ірану аятоли Алі Хаменеї, який “позитивно оцінив успіхи “творців” іранських безпілотників” у війні проти України.

В той час, як ще влітку в експертному західному середовищі вважали, що Іран впевнено іде на покращення відносин із Заходом, передчували скоре підписання “ядерної угоди”. Однак сьогодні ми бачимо, що Тегеран демонстративно перекреслює все це своєю підтримкою “росії”, постачаючи їй свою зброю для терору проти українців.

Війна зірвала усі покриви: путінський та іранський режими однакові за своєю природою і їх може змінити тільки їх ліквідація.

Сьогодні західні країни схаменулись та намагаються екстрено опрацювати нові санкції проти Ірану, та ще більше підтримати Україну, через те, що її військо відтепер знищує військовий потенціал вже не лише “кремля”, а й Тегерану.

Заява Гендиректора “Lockheed Martin” Джима Тайклета: Відтепер наша кампанія значно збільшує виробництво РСЗВ “HIMARS” на тлі різкого зростання їх попиту для України проти російських та іранських сил.

Тим часом, вже понад 90 країн світу охопив “протестний хаос”, який започаткували ультраправі сили, починаючи з Франції ще минулого тижня, за допомогою ідей політичного популізму на тлі прогнозованого, також ще влітку, підвищення цін на пальне.

Довідково . Третину становили країни, в яких ще у 2021 році взагалі не було протестів через паливо, наприклад в Іспанії.

На тлі чого, мабуть відчуваючи присмак своєї “наступної перемоги”, лідер італійських парламентських перегонів неофашист Берлусконі навіть публічно “освідчився в любові” до кремлівського диктатора, в буквальному сенсі, за “ящик горілки”, який вони один одному подарували в знак поваги.

Водночас, повертаючись до висновку про те, що в основі сучасної світової конкуренції лежать – технології, ми акцентуємо свою увагу на тому, що жодний з нині існуючих авторитарних режимів не здатний на технологічну ініціативу, як би там не намагався Алі Хаменеї нахвалювати свої “мопеди” (так українці обізвали іранські дрони-камікадзе за характерний звук під час польоту).

Таким чином, якщо ініціатива відсутня, то в сучасних швидкоплинних військово-технологічних процесах, який лише буде прискорюватись в подальшому, будь-який режим, ще й обкладений санкціями – приречений.

Саме тому, вся сьогоднішня ескалація (протести в країнах, позиція Ірану, схвальні слова до “путіна” з боку Берлусконі) це ніщо інше, як намагання “пекіна” не допустити будь-якого варіанту сценарію щодо введення Заходом цільових санкцій проти “китаю” та особисто “сі”, оскільки він розуміє, що наступні роки його правління, вже не будуть у статусі: “економічний партнер”, як це було до російської агресії його васала проти України, а буде в новій іпостасі – “системний супротивник”.

ІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

Тим часом, у рамках розгортання російсько-окупаційними військами так званого регіонального угруповання військ на території Білорусі відзначаємо ознаки більш серйозного залучення білоруського суспільства у війну проти України.

Так , на тлі продовження антитерористичної істерії проти України, вперше відбувся заклик “головного попа” Білорусі Федіра Повного до так званої “духовної мобілізації” білоруського народу проти України, а також візит російського неофашиста Дугіна до Мінська, для формування “нової концепції національної ідеї білоруського народу”.

Висновок простий: у двох режимів      – системи цінностей немає, вони ціннісні банкрути, стурбовані лише утриманням влади за будь -яку ціну.

Водночас, зазначена ситуація підказує Україні, що настав час об’єднавчих національно-орієнтованих ціннісних платформ, і із цілком певним геополітичним вибором.

Тим часом у “кремлі” вирішували долю подальшої мобілізації та ввели військовий стан на окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей.

В рамках цього слід зазначити, що своє рішення “путін” приймав виключно під “херсонським тиском” з метою переходу влади на цих “гарячих ділянках” від місцевих напівдурковатих самозванців на кшталт Сальдо та Стремоусова до “своїх військових”, яких можна наділити тими самими епітетами.

Це, у свою чергу, означає, що в рамках “битви за Херсон” “кремль” намагатиметься застосовувати свою улюблену терористичну тактику “сховатися за цивільними, а потім бомбардувати все під ряд”.

Цілком однозначно, що такий п лан складено виключно під Суровікіна, який, як бачимо, “воює в Україні як і у Сирії”. Інші території (Донецьк, Луганськ, Запоріжжя) потрапили до списку “за компанію”, щоб не привертати увагу російського електорату, але “за такого розкладу” кремлівські військові пожиратимуть владні повноваження місцевих колаборантів.

Тим не менш, подібні екстрені перестановки ще раз свідчать про те, що у росіян на херсонському напрямку ситуація надзвичайно хитка, тому “кремль” хоче її спробувати зафіксувати геноцидом та терористичними актами.

На додачу до цього, ми вважаємо , що цим своїм рішенням “путін” розпочинає процес з запровадження в своїй країні режиму надзвичайного управління, і не лише економікою. Таким чином, “кремль” намагається створити паралельну вертикаль влади, щоб витіснити рутинне керування через малорухливий бюрократичний апарат.

Висновок.

1. Світ перебуває на переломному етапі.
2. Сьогоднішня нова форма ескалації це всього лише чергові спроби “пекіна” не допустити будь-якого варіанту щодо введення Заходом цільових санкцій проти “китаю”.
3. Російський диктатор більше не довіряє місцевим прокремлівським колаборантам та робить додаткові заходи щодо залучення білоруського суспільства у війну проти України.