І.  Щодо воєнно-політичних відносин.

Під завісу свого “генерального військового провалу” (чинник Херсону) на території України, “москва” на саміті G20 “підписує собі” ще й політичний вирок. В результаті чого, кремлівець “лавров” залишає саміт ще до його закінчення. Причина: переговорна лінія “кремля” повністю провалена. Наслідок: чергова хвиля ракетних ударів по інфраструктурі України.

До відково. Мистецтво заголовку від “Washington Post”: “”росія” вдарила по Україні ракетами відразу після закликів Зеленського до миру”.

Результат : На саміті G20 підготували спільний проєкт щодо засудження війни “росії” проти України.

Довідково . У проєкті документу наголошується, що війна, розв’язана “росією”, “завдає величезних людських страждань” і “погіршує існуючі проблеми у світовій економіці”. У підсумковій заяві також вказується неприпустимість застосування ядерної зброї.

Отже, ще вчора західні офіці йні особи були скептичні і впевнені в тому, що G20 не зможе сконсолідувати свої наміри, щоб вийти на спільне рішення.

Разом з тим, терористичний “фактор “путіна”” країни G20 зрозуміли правильно: страшна терористична держава повинна припинити своє існування, як суб’єкт світової політики; з ним неможливо ні домовлятися, ні сидіти за одним столом.

І кремлівське рішення влаштувати чергову безрозсудну ракетну атаку проти України, в рамках формату саміту “Великої двадцятки”, мало б поставити крапку в цій главі, щоб перейти вже до наступної, якби не “але”.

Але, сталося так, що масоване бомбардування енергетичних об’єктів України обернулося попаданням по території Польщі, а саме на околиці населеного пункту Пшеводув, де загинуло дві людини. Цілком ймовірно, що російські окупанти цілилися кудись на околиці Львова чи Луцька. При цьому, звідки прилетіло теж очевидно – це Білорусь. Отже, самозванець “лукашенко”, який дозволив “кремлю” використати свою територію для ракетних ударів по Україні має приготуватися, оскільки в підсумку – є загиблі люди з країни, що входить до складу НАТО.

Адже в даному випадку не важливо, хто натиснув кнопку, важливо, звідки стартувала ракета. А це означає, що якщо світова спільнота почне дотискати “кремль” він може, у звичній для нього манері, заявити, що це не він.

К омунікація реакції:

1. 1. Прем’єр-міністр Польщі: Варшава звертатиметься до НАТО. МЗС Чехії, Литви, Естонії, Словакії: “Ми солідарні з Польщею”. 3. Офіс Альянсу: “Реакція НАТО залежить від офіційного звернення Варшави. 4. Президент Польщі скликає Раду національної безпеки.

Інформаційно . Особливості майбутнього розвитку сценаріїв “по ракетам” залежать виключно від інтерпретації з боку Варшави, оскільки є дві моделі:

Ненавмисна агресія – якщо Польща заявляє, що “ракети” вбили поляків випадково, і вони не були спрямовані на територію Польщі, то 5 стаття НАТО не працює.

Навмисна агресія – ракети спочатку були спрямовані на територію Польщі або “росія” зобов’язана була вважати, що вони впадуть на територію Польщі, – тоді застосування статті 5 є обов’язковим.

Відповідно до цих моделей є такі сценарії: включення 4 статті та закриття неба над Україною; включення 5 статті та повномасштабне включення у війну; включення непрямих домовленостей щодо інтенсифікації постачання зброї, у тому числі ППО.

Отже у підсумку до зазначеного ми отримуємо: 1. “Заліт” російських ракет на територію Польщі – реальний, але виникає велика проблема і відповідальність з інтерпретацією. 2. Фактор Білорусі, як місця старту “ракет”, завдяки якому “росія” може вийти з під удару. 3. Тепер “слово” передано Польщі. Якщо Польща захоче, вона може запустити трек війни, і саме в залежності від позиції Польщі та розслідування буде вжито заходів – якраз перед зустріччю в “Рамштайні”.

Довідково. Для США важливо визначити, чи було падіння ракет у Польщі випадковістю чи навмисною дією. – заява Держдепартаменту США.

Враховуючі висновки від 14 листопада щодо воєнно-економічних ініціатив США в Азії, а також сьогоднішній повний провал переговорних позицій “кремля” на саміті G20, зазначене все більше схоже на усвідомлену провокацію, замасковану під випадковість, як перевірка Вашингтона новими викликами.

Разом з тим, в будь-якому разі зазначена подія підштовхнула G20 до відповідальних рішень.

Довідково. Канцлер ФРН заявив про досягнення широкого консенсусу на саміті G20 з низки питань, зокрема щодо України.

В той час, як у цивілізованого світу нарешті забрали останній аргумент із розряду: “війна в Україні – це нас не стосується”.

Разом з тим, події 15 листопада крапку не ставлять, розділ: “G20 -“лавров”“пекін”- “ракети” – Польща” продовжується і буде мати свої наслідки.

ІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

Частковим підтвердженням вищевказаного висновку “щодо ракет” є фіксація провокативних заяв “китаю”, після того як з саміту країн G20 видворили кремлівця “лаврова”. Так, китайський диктатор заговорив виключно старими штампами: у всьому “винен Вашингтон”, який “змусивши “росію”, Україну та ЄС страждати тепер добрався і до Азії”.

На додачу до цього, “китай” вкотре заперечив проти того, щоб називати вторгнення “росії” в Україну – війною.

Наступним підтвердженням “щодо ракет” є оприлюднені дані про те, що “білоруські еліти” раптом почали шукати контакт з опозицією. Так, радник Тихановської Франак Вячорка заявив, що чиновники, які дуже наближені до самозванця “лукашенка”, не просто відчули, що Україна перемагає, а також знають те, що “росія”, відступаючи, здатна підставити Білорусь під удар Заходу.

В той же час, в самій “росії” головний кремлівець “путін” з особливо-новим акцентом розпочав “нові заходи” з остаточного дотискування ідеологічної складової концепції російської державності в напрямку глибокого радянського минулого.

Таким чином, зазначене підказує нам, про наявність такої схеми комунікації “щодо ракет” по Польщі: “пекін” – ініціатор; “росія” – виконавець і частко “жертва обставин”, Білорусь – повна “жертва обставин” і ймовірно цап-відбувайло.

Тим часом, в Стамбулі черговий теракт. Але вихідних даних замало, щоб викреслити причинно-наслідкові зв’язки та зробити висновки в контексті російсько-української війни зокрема.

ІІІ. Внутрішні суспільно-політичні події.

Одночасно з цим, Україна прийняла рішення призупинити прокачування нафти трубопроводом “Дружба” у бік Угорщини через падіння напруги

(заява Транснафта).

В контексті всього вищевказаного, зазначене важко коментувати. І знову ж таки через брак вихідних даних. Водночас все вказує на цільову політичну диверсію, оскільки цим рішенням за призначенням скористався прем’єр Угорщини кремлівець Орбан, який скликуючи свій Радбез намагався інформаційно розмити події навколо “ракет” вкотре оббріхуючи офіційний Київ.

Висновок.

1. Щодо ракет по Польщі: те, що це сталося тільки зараз, радше “щаслива випадковість”, яка не скасовує закономірність: “китай” – джерело світової турбулентності; “росія” – маріонетка “пекіна”, яка здійснює агресію проти України та країн Східної Європи.
2. Отже, “китай” піднімає ставки, провокуючі нові військово-політичні виклики особисто проти Джо Байдена.
3. Перші хто себе зараз проявить будуть скептики НАТО, як в Європі так і в Україні, а в Україні ще й з особливим окрасом іронії.