І.  Щодо воєнно-політичних відносин.

Західні ЗМІ сьогодні переповненні деталями “непорозуміння”, які все частіше почали називати так званою “теорією змови Заходу проти України”. І все більше ці ж ЗМІ звертають свою увагу на те, що такі “теорії” працюють виключно на користь “кремля” та “пекіну”. Причина відома: “інцидент в Польщі”. Наслідок: США, Польща та Україна роблять суперечливі заяви щодо “українських ракет.

Довідково .

Головні питання до Блінкена на історичному форумі АСЕАН, куди вперше була запрошена Україна: Чи є у Вашингтона розкол з Зеленським? Чи похолоднішали американо-українські відносини?

Питання з брифінгів Вашингтону : Чому Зеленський спростовує слова Дуди? Чому Україна звинувачує Польщу в поширенні недостовірної інформації щодо української ракети? Чому Україна ракету в Польщі прив’язує до МН17?

Інформаційно . На другій стадії розвитку ситуації навколо “інциденту в Польщі” Міністр МЗС України не коректно і двозначно прив’язав збиття росіянами боїнгу МН17 з ракетою в Польщі, в результаті чого цим за своїм призначенням скористалась китайсько-російська пропаганда. Оскільки, якщо ракета в Польщі не російська, то “згідно логіки МЗС України”, боїнг МН17 “росія” теж не збивала.

Якщо, теоретично виключити “елемент ракети” і дивитись тільки на розставлені акценти цих заяв, то в мирний час такі суперечливості привели б до зіпсування стосунків між країнами, як мінімум на один виборчий цикл.

В той же час, враховуючі теперішні умови світової турбулентності та російсько-українську війну, як окремий, але вагомий елемент цього процесу, Захід і Україна таки вийшли на необхідну комунікацію, щоб не допустити таких обставин, коли офіційний Київ міг би опинитись в ситуації подібній до “кремлівської” звинувативши при цьому в змові половину світового ВВП та всіх українських партнерів і союзників. Наразі можна вважати, що це питання остаточно вичерпано і вже не буде мати свого подальшого розвитку.

Адже, ця ситуація окрім єдності Заходу ще продемонструвала єдність їх ЗМІ, оскільки кожне медіа підкреслила, що Україна захищається від агресії, тому потрібно зрозуміти всю емоційність її центральної влади.

Яскравим підтвердженням того, що Захід перегортає сторінку закриваючи цей розділ, який би мав би закритись ще на Балі, коли кремлівця “лаврова” вигнали з саміту G20, є спільний брифінг Лойда Остіна та Марка Мілі, які фактично прямим текстом зауважують, що треба рухатись далі, адже наше зволікання вигідне “китаю”.

Основні тези по “китаю”: “Пекін” не соромиться своєї мети. До 2049 року хоче стати силою номер один у світі. Шляхи досягнення – всі можливі, включаючи військові. “Пекін” над цим працює, і дуже, дуже старанно.

При цьому, окремо американські високопосадовці підкреслюють консолідацію своїх досягнень щодо підготовки українців до зими та підготовки нових ініціатив навесні 2023 року.

Основні тези щодо ініціатив навесні  2023 року: У військових лише два завдання: або підготуватися до війни, або вести війну, і ми зосереджені на цьому. Ми маємо намір залишатися номером один. “Китай” не буде кращою армією, ніж армія США, або армія України. Ми будемо номером один через п’ять років, через 10 років і через 50 років. Ми не дозволимо “китаю” стати номером один.

На додачу до цього, було підкреслено, що Захід підготовлений у військовому відношенні, і зараз одним із ключових питань залишилось лише переконатися, що Тайвань теж зможе захистити себе, і українська війна дала багато уроків. Є уроки для Тайваню. Є уроки для Європи і є уроки, які сьогодні засвоює китайський диктатор “Сі”

Основні тези щодо “Сі”: “Сі” раціональний актор. Він оцінює речі за вартістю, вигодою та ризиком. Україна його шокувала своєю завзятістю і войовничістю, і він дійшов до висновку, що напад на Тайвань у найближчому майбутньому буде надмірним ризиком.

Отже, цілком очевидно, що цільовою аудиторією цього брифінгу є китайські військові і особисто “сі цзіньпін”, якому вже прямо, “по військовому” вказують його місце на військово-політичній карті світу.

Друга частина, частково стосується української та європейської аудиторії і опосередковано торкається нещодавно опублікованих прогнозів начальника кафедри стратегічних досліджень Центру аналізу європейської політики Бена Ходжеса, який зазначав про те, що січень 2023 року, стане періодом, який позначиться, як процес закінчення російсько-української війни.

З чого вже можна зробити висновок: США дійсно розглядають такий варіант, щоб протягом зими вибити “росію”, як гравця, і судячи з заявлених нових ініціатив, навесні 2023 року приступити вже до прямого впливу на “китай”.

Тим часом в Британії керівник Мі5 заявив, що в Сполученому Королівстві КНР “грає в довгу”, інвестуючи навіть в молодих політиків, які тільки в відносно далекому майбутньому матимуть шанс обратися в місцеву або центральну владу.

Отже, зазначене на пряму вказує на глибину впливу “китаю”, що змушує задатись питанням: скільки зараз КНР інвестує в українське інформаційне, політичне, бізнес середовище, щоб ми українці, які його шокували своїм військовим професіоналізмом відповідали його вимогам буферної зони?

Тим часом, на тлі довгоочікуваного висновку Гаазького суду щодо збиття 8 років тому Боїнга MH17, у Європарламенті узгодили резолюцію про визнання “росії” спонсором тероризму. На голосування резолюція буде винесена під час наступної сесії в період 21-24 листопада.

ІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

У “кремлі” тим часом, вже на офіційному рівні визнали, що знищують українську інфраструктуру, щоб примусити Україну до переговорів.

Довідково. Завдані енергосистемі України збитки наближаються до критичного рівня, — єврокомісар з антикризового управління Янез Ленарчич.

Отже, зазначене є тим самим вагомим аргументом для того, щоб Європарламент не зволікав з часом, як наприклад Гаазький суд, та прийняв історичне рішення по відношенню до “росії”.

В исновок.

1. В ситуації навколо “інциденту в Польщі” Україна не втримала баланс, але питання вичерпано і вже не буде мати свого подальшого розвитку.
2. Демократії продовжують демонструвати свою єдність на рівні, коли навіть їх “представники четвертої влади” (ЗМІ) чи не вперше почали проявляти, не тільки громадянську, але й військово-політичну солідарність.
3. США переходять до військової дипломатії, окреслюючи наміри протягом зими закінчити з “росією” і зайнятись “китаєм”.
4. Чим більше по часу буде тривати російсько-українська війна, тим більше часу є у “пекіна” щоб дестабілізувати демократії. В той час, як “грати в довгу” – завжди була стратегія “китаю”.
5. Отже, російсько-українська війна наразі вигідна виключно і тільки “китаю”.