І. Щодо воєнно-політичних відносин.

Наратив – “переговори” повертається в гру та стає додатковою зброєю повільного задушення “росії”. Так, Вашингтон знаючи про прагнення “кремля” заморозити війну, особливо на період зими, підкидає йому так звану “переговорну карту Байдена”, готового спілкуватися з “росією”, але при умові капітуляції останньої, і бере паузу. Тим часом, “кремль” проявляючи свою не здатність гідно відповісти Вашингтону теж бере паузу і застигає, оскільки для нього в цій ситуації, що склалась – це дійсно єдиний вірний крок.

Довідково. Вхід у зиму виявився для “кремля” провальним.

Цілком очевидно, що Вашингтон не хоче переговорів, так само, як “кремль” не хотів їх у лютому: обидві сторони: одна – на початку конфлікту, а друга – через 9 місяців війни – використовують “переговорний трек”, як свідомо неможливий шлях капітуляції.

Довідково. 9 місяців тому “росія” вимагала беззастережної капітуляції України та Заходу; Вашингтон аналогічно зараз потребує повної капітуляції “росії”.

Це означає, що сторони не сподівалися тоді, та не сподіваються зараз на ці переговори, а розраховують на військовий шлях вирішення війни.

Але є важливий нюанс, “росія” вимагала військового шляху в момент, коли помилково міркувала про свої реальні можливості, а Вашингтон наполягає на військовому шляху в умовах, коли сама “росія” вже загалом змирилася з фактом свого військового провалу і тепер хоче обіграти свою капітуляцію, як не зовсім капітуляцію.

Більш того, саме це стало причиною кремлівського розколу, коли так звана “партія миру” зрозумівши, що війна програна стала наполягати на виході з цього порочного кола на користь стабілізації зовнішніх відносин. В той час, як “партія війни” почала дискредитувати “путіна”, та підривати його внутрішню елітарну легітимність своєю позицією радикалізації.

Але і тут є важливий нюанс для “кремля”, оскільки для Заходу обидві “партії” мало цікаві, вся ця гра, навіть з тими, так званими, російськими лібералами за кордоном, використовується лише, як обманка, димова завіса для ще більшого кремлівського кулуарного розбрату.

Адже, Захід хоче не усунути “путіна” від влади, не привести йому на зміну “партію миру” чи “партію війни”, Захід хоче взагалі зняти російську повістку в принципі з геополітичної дошки. Захід хоче, щоб світ не цікавився більше “росією” ані в ресурсному, ані у військовому аспекті. Тож Захід готує свій проект “війни за суверенітет” та “геополітичну суб’єктність”, паралельно загрожуючи кремлівським елітам – трибуналом.

Довідково. У Британії затримали російського олігарха Фрідмана. за підозрою у відмиванні грошей, змові з метою обману МВС Британії та надання неправдивих свідчень.

Фактично, Вашингтон, Лондон, Париж і Берлін виконали свою обіцянку коли казали, що санкції економічно вб’ють “росію”, але ефект від них досягатиметься лавиноподібно і збільшуватиметься, як снігова куля.

І ця стратегія зберігається досі, підживлюючись зараз переговорним наративом: “росію” вбивають повільним задушенням, не даючи їй ні можливості для “удару з розвороту”, ні шансів вибухового адреналінового ражу, затягуючи її в болото, щоб кожен її різкий рух дедалі більше стискав простір дій.

Як це відбулось 3 грудня, коли замість Байдена “путіну” зателефонував Шольц. У відповідь “кремль” емоційно вибухнув безглуздим ультиматумом лютневої давнини, чим черговий раз продемонстрував світу свою ірраціональність, абсурдність і агресивність.

Отже, це була класична в своєму вигляді і виконанні битва наративів, в якій першим моргнув “кремль” і програв, давши Вашингтону нове поле можливостей, серед яких стали:

1. 1. Проведення 7 грудня американськими сенаторами закритого і секретного брифінгу щодо допомоги Україні, де, через “CNN”, ми дізнались, що Байден буде наполягати на виділенні 37 мілрд доларів.
2. 2. Рішення про плани виготовляти ракети “Patriot” безпосередньо в Європі, а саме в Німеччині (ймовірно, як подяка Шольцу за провокативний дзвінок “путіну” – так жартує “CNN”).

Довідково. Це дозволить Німеччині використовувати “Patriot” у Бундесвері щонайменше до 2048 року та відкриває нові можливості постачання їх іншим партнерам у Європі, і Україні зокрема.

3. 3. Презентація нового ядерного бомбардувальника-невидимки, B-21 “Raider”, та запускання його виготовлення у серійне виробництво.

Отже, “путін” дійсно увійде в історію “росії”, як він того хотів, але як той, хто остаточно поховає російську державність.

Серед всього іншого варто зазначити, що прокремлівське трампівське крило республіканців, яке ще вчора робило спроби критикувати Вашингтон за його “спонсорство” місії ОБСЕ в Україні, сьогодні не дали жодного коментарю з цього приводу, окрім мабуть одного: Трампа – молодшого, який закликав Вашингтон “припинити фінансування України, через те, що Зеленський забороняє “московський патріархат””.

Отже, після всього вищезазначеного заклик Трампа-молодшого саме з таким формулюванням лише яскраво демонструє глибину програшу “кремля” в цій битві наративів.

ІІ. Внутрішні суспільно-політичні події.

В той же час, продовжуючи тему “московського патріархату” вважаємо за необхідне поінформувати про дійсно жахливі речі, які виявили співробітники Служби Безпеки України під час обшуку помешкання ватажка “московських попів” в Чернівецько-Буковинській, так званій, “єпархії”. Де серед усього іншого про-російського непотребу виявили численні відео-матеріали із дитячою порнографією, які були відзняті попами на відеокамеру.

Таким чином, виявлене “дитяче порно”, набуває певного відтінку вже іншої історії, в якій не бракує ні релігії, ні “пророків”, навіть безбожних, але бракує колективної гідності всіх тих хто називає себе священнослужителем в Україні, оскільки Україна – це не “Ватикан”.

Довідково. Голова Чернівецької УПЦ (МП), де проходили обшуки СБУ, втік до Молдови.

Отже, Служба Безпеки України через публічне оприлюднення виявлених фактів зйомки дитячого порно подає сигнал та передає ініціативу усім керівникам церков в Україні відповідно відреагувати на це в своїх зверненнях, оскільки більшість з них “служать” одному і тому ж біблійному богу, як і “московські попи”.

Висновок.

1. Демократії демонструють світовий майстер-клас з проведення битви наративів та отримують більше важелів впливу на автократів.
2. Україна в цьому питанні не відстає, коли в своїх заходах з очищення себе від всього “московського” проводить необхідні публічні заходи, щоб заручитись в майбутньому підтримкою лідерів світових церков.