І. Щодо воєнно-політичних відносин.

5 грудня країна-агресор провела чергову низку терористичних запусків ракет по інфраструктурі України, за діючим планом “путіна – суровікіна”. В той же час, якщо минулі рази збитки від ударів по інфраструктурі були значно помітні, хоч і не були військовими, то сьогоднішні ракетні запуски виявилися безрезультативними навіть у контексті громадянської зручності.

Довідково. Збито понад 60 ракет із 70. Отже ППО Збройних Сил України впевнено наближається до 100% ефективності, а терор “росії” стає все менш ефективним і все більш витратним для неї.

На додачу до цього, сьогоднішній удар продемонстрував, що відтепер “іранські дрони” взагалі втратили свою актуальність, оскільки більше вже не зможуть давати жодного ефекту.

Одночасно з цим треба відмітити, що вибухи на аеродромах “Дягілєво” та “Енгельс” суттєво вплинули на інформаційне поле “росії”, оскільки пуски ракет по Україні російській пропаганді важко вкотре обігравати, тим паче коли вони безрезультативні.

В той час, як вибухи на російських аеродромах розбурхали інформаційну кремлівську гілку, яка нічого кращого не вигадала, як спочатку спробувати проігнорувати вибухи, а потім видати, що “все йде за планом, нічого не сталося”, залишивши місце для інтерпретацій.

Разом з тим, кремлівська пропаганда все-таки спробувала врятувати повістку дня проїздом “путіна” по “кримському мосту”, хоча перед цим “пєсков” чотири рази пообіцяв, що “путін” вирушить на Донбас.

Сам факт залучення до цієї операції особисто “путіна” засвідчує не тільки провал його пропагандистської кампанії, але й глибину кремлівського безвихіддя.

За підсумками повний провал: спочатку “росія” провалила удар по аеродромах, потім провалила масоване бомбардування України, і на завершення не змогли зробила з турне “путіна” нічого виразного.

Довідково. Голова ПВК “Вагнера” “пригожин” вимагає закрити “Youtube”, оскілки, на його думку, саме він винен в тому, що у росіян зменшується довіра до російського телебачення.

В контексті зазначеного вважаємо за необхідне ще раз нагадати, що світове соціальне суспільство розвивається за принципом від однієї форми інтересів до іншої. І саме зараз у світі відбувається процес зміни інтересів. Цей інтерес провокує саме людство своєю колективною свідомістю та навіть своїм несвідомим. Кожна епоха циклічна і повторюючись провокує нас зробити новий крок у власній еволюції політичної свідомості. Але щось залишається завжди незмінним. Тому через століття відбуваються повторення історичних подій, та їх передбачуваний результат. І сучасна російсько-українська війна не є тому виключення.

Саме тому, вся вищеописана ситуація з обстрілами нічого нового нам не дає, окрім звичайно високої оцінки роботи Сил ППО Збройних Сил України: інформаційну війну, як і війну на полі бою “кремль” програє, якщо вже не програв, а його пропаганда, як і “іранські дрони” вже не здатна виправити несприятливу ситуацію в якої опинився його очільник.               

ІІ. Щодо воєнно-політичних відносин.

Повертаючись знову до “циклічності епох”, відзначаємо, що саме про це 5 грудня Глава Пентагону зауважив на своєму брифінгу, коли цитуючи Джо Байдена вкотре нагадав світовому суспільству, що сьогодні весь світ перебуває у “вирішальному десятиріччі”.

Не дивлячись на те, що брифінг Лойда Остіна був побудований навколо агресії “китаю”, а також проблем та ризиків щодо створення нових майбутніх умов конкуренції з ним, головною “червоною ниттю” промови Остіна стало його намагання дати політично-психологічне роз’яснення цього визначення:

“вирішальне десятиріччя”.

Але цікавим і інтригуючим в цьому контексті є те, що сьогодні про “зміну епох”, одночасно з Лойдом Остіним заговорив і Олаф Шольц в своєму інтерв’ю “Foreign Affairs” під назвою “Світ стоїть перед “Zeitenwende”: епохальним тектоніч ним зсувом”.

Проаналізувавши Остіна і Шольца, ми для себе побачили нові більш чіткі відповіді на питання: “що у підсумку цього сучасного світового протистояння хочуть отримати демократії?”

Відповідь доволі проста: “стирання культу особистості та культу сили”. В той час, як пояснення до цієї відповіді змушують глибше замислитись, над тим, яка внутрішня робота чекає країни світу попереду.

Отже, якщо пояснити мовою психології, то пубертатний період має змінитися фазою політичної зрілості націй: зрілості їх колективного мислення, активації їх духу та прояв вищих політико-культурних звичаїв.

Довідково . Пубертатний період – це етап життя людини, під час якого відбувається статеве дозрівання, зміни тіла та “кризи переходу”.

Інформативно. Олаф Шольц в своєму інтерв’ю зазначає, що саме загарбницька війна “росії” проти України завершає цю епоху, в той час, як її українське військо взагалі ставить крапку їй.

Ймовірно саме цей процес зараз успішно проходить Україна та її військово-політично та культурна нація, оскільки її Глава, за версією “Financial Times”, символічно отримав звання людина року.  

Зазначене є важливим чинником, який перш за все вказує, що Україна наразі перебуває в авангарді світових військово-політичних процесів, які добігають кінця.

В результаті чого Україні випав неймовірний шанс відкрити нову епоху, в якій більше не можна буде опертись на зовнішні сили, і коли більше не буде метафоричного “старшого брата”.

Тим часом, таку “силу авангардизму” поки не може проявити Саудівська Аравія, яка очолюючи нафтовий картель “ОПЕК” опинилась в ситуації коли треба приймати рішення: “з ким йти далі”, через те, що країни Перської затоки, які входять до складу цього картелю раптом почали тиснути на Ер-Ріяд в питанні скорочення видобутку нафти підігруючи цим “китаю” та “росії” зокрема.

Довідково . “Вашингтон непокоїть використання китайської технології 5G Перською затокою та китайські інвестиції в чутливу інфраструктуру, як-от порти”. – “The Washington Post” Інформативно . Курс рубля впав до мінімуму з липня в день набуття чинності ембарго на російську нафту.

Більш того, 6 грудня до Саудівської Аравії особисто прибуває “сі цзіньпін” на цільовий саміт де будуть правителі з усього Близького Сходу та Північної Африки, яких зібрав перед цим МбС.

Нагадаємо, що в питаннях безпеки принц покладається виключно на США, в той час як в питаннях “зелених технологій” ще сподівається отримати профіти від взаємодії з “пекіном”.

Отже, результати цього саміту продемонструють військово-політичну потенцію особисто принца МбС, як глави картелю “ОПЕК” в якому відбувся розкол, та його особисті політичні пріоритети на майбутнє.

Висновок.

1. Збройні Сили України на зміні епох стають світовою революційною метафорою військово-політичного авангардизму.
2. Тим часом, КНР залишається єдиною країною, яка має бажання і, дедалі більше, силу змінити свій регіон і міжнародний порядок відповідно до своїх авторитарних уподобань.
3. Сьогодні КНР робить спроби повернути свій вплив на Близький Схід, і не дивлячись від успішності або неуспішності цієї спроби це приведе но посилення світової турбулентності.