І. Щодо воєнно-політичних відносин.

Рівно рік тому Байден розмовляв з “путіним”. Дехто тоді вірив, що вторгнення не буде. Дехто був переконаний, що Байден “зливає” Україну. Але мабуть, ніхто не міг собі уявити, що через рік нафтове ембарго вступить в дію, труби “північного потоку” лежатимуть металобрухтом на дні моря, Німеччина постачатиме Україні ППО, а США навчатимуть українські війська, щоб ми могли гідно звільнити Крим та східні регіони.

Сьогодні ж можна впевнено сказати, що пройде ще кілька років, і Україна стане членом ЄС та НАТО, а також буде одним із лідерів у питаннях верховенства права, боротьби з корупцією та свободи підприємства.

А тим часом , підготовка до звільнення Криму галопує: санкції проти “росії” посилюються; навчання українських військових відбуваються; елементи російської “ядерної тріади уражаються українськими дронами”; недоговороздатність “росії” кожен раз підкреслюється; а Західні дипломати майже з кожної трибуни повторюють: “Крим український”!

Отже Збройні Сили України роблять дива, які неможливо переоцінити.

Разом з тим, враховуючи вищезазначене задаємось наступним головним питанням: який урок винесе “сі цзіньпінь” з провалу “путіна”?

Серед яких:

1. Треба бути більш агресивним та жорстким, чи треба краще підготуватися?
2. Чи потрібно дати менше часу іншим на підготовку, чи диктатуру потрібно модернізувати, щоб перемогти демократії системою управління?
3. Чи треба гарантовано розколоти їх до, а не після, чи ж таки гібридна війна ефективніше за класичну?

Поки на ці питання відповідей у нас немає. І мабуть, ніхто крім “сі цзіньпіня” на це не може зараз відповісти. Але саме від того, які винесе уроки “сі цзіньпінь” з російського вторгнення, залежить чимало в тому, який світ нас чекає вже в найближчому майбутньому.

Довідково . Уроки для “сі цзіньпіня” від Міністра ВПС США Френка Кендалла ІІІ на Форумі національної оборони Рейгана (6 грудня), далі цитати:

Перший урок: “економічні наслідки вчинення агресивних дій можуть бути набагато серйознішими, ніж ви пане “сі” хотіли б”.

Другий урок: “ваші військові можуть бути далеко не зовсім точними та спритними, коли вам доповідають, наскільки вони хороші…”

Третій урок: “коротка війна, на яку ви очікуєте, може бути не тією, яку ви отримаєте”.

Тож, ми продовжуємо уважно відслідковувати порядок денний китайського диктатора, який 6 грудня прибув до Ер-Ріяда, щоб своїм авторитетом повернути принца Саудівської Аравії в лоно диктатур, але це завдання максимум, в той час, як мінімумом для “пекіна” є завдання змусити принца MbS втрутитися у світові нафтові ринки, щоб зупинити падіння цін, особливо на російську нафту.

В цьому контексті слід зазначити, що зараз бензин коштує дешевше, ніж за останні дев’ять місяців, і споживачі платять нижчі ціни, ніж перед вторгненням “росії”. Але все це може різко змінитися, оскільки ми почали спостерігати, що аналітики починають переглядати свої прогнози на китайський попит в грудні, на тлі збільшення вірогідності суттєвого послаблення в КНР карантинних заходів.

Тобто, якщо “сі цзіньпінь” послабить карантинні заходи, це викличе дефіцит і ціни на нафту можуть суттєво збільшитися, особливо на фоні скорочення її видобутку.

Отже, така ситуація на нафтовому ринку починає вже напряму впливати на внутрішню політику “пекіна”, та особисто на авторитет диктатора, який боїться допустити путінських помилок, та який ймовірно зараз розмірковує над першим питанням: “треба бути більш агресивним та жорстким, чи треба краще підготуватися?”     

Тож, ми лише можемо здогадуватись, який тиск пережив принц MbS з боку “сі цзіньпіня”, але не дивлячись ні нащо нафтовий картель “ОПЕК” поки відмовився втручатись у нафтові ринки. Принц проявляє твердість.

Тим часом, Олаф Шольц другий день поспіль намагається позначити себе в американському інформаційному просторі: так 5 грудня через “Foreign Affairs” Шольц відкрито підіграв Главі Пентагону розповідаючи про зміну епох, а вже 6 грудня, через це ж видання вкидає наратив, що саме Німеччина має очолити безпековий сектор в Європі (“а не Франція” – додаємо від себе).

Зазначене є ознакою “політичних ревнощів” і зусиллями з боку Шольца відвідати Вашингтон, заручившись при цьому підтримкою Лойда Остіна.

Наразі в цьому процесі “політичних ревнощів” ми не спостерігаємо негативних передумов, зокрема для України, окрім здорової політичної конкуренції, яку Вашингтон цілком підтримує, та більш того використає.

І використати цей фактор Вашингтон вже зможе найближчим часом. Так, 6 грудня у Вашингтоні відбулось вже третє засідання Ради з питань технологій і торгівлі. На порядку денному: Закон США для ЄС про зниження інфляції – це “слон в кімнаті” (коли існує величезна і помітна проблема, але її всі замовчують.)

Довідково . Європу представляє Урсула фон дер Ляєн, США – Блінкен.

Питання досі не знаходить компромісу: ЄС невдоволені американським протекціонізмом, США – європейською лояльністю до “китаю”.

Отже, враховуючи територіальну і політичну приналежність Олафа Шольца і Урсули фон дер Ляєн, а також бажання першого очолити безпековий сектор, ми припускаємо, що саме ця карта “політичних ревнощів” і буде розіграна Вашингтоном, щоб змусити Європу остаточно обрубати всі економічні зв’язки з “китаєм”.

І І. Що стосується дій ворога та його союзників.

Тим часом, Європа жваво обрублює все, що може її зв’язувати з “росією”. Черговим таким свідченням є рішення кремлівця “лаврова” радикально скоротити персонал у європейському департаменті, збільшивши перш за все азійський департамент, потім африканський та латиноамериканський.

Довідково . Також “москва” подвоїла свої зусилля, щоб налагодити зв’язки з М’янмою, Індонезією та іншими країнами регіону, незважаючи на деякі невдачі з Індією та В’єтнамом.

На додачу до цього, у російській “держдумі” закликали замінити англійську мову в школах китайською.

Все це вказує на те, що “ китай” згортає, переформатовує та все більше ізолює свій актив від демократій та їх правил і традицій, оскільки Західна та Центральна Європа для “китаю” все більше політично втрачена, в той час, як Східноєвропейський регіон втрачено – військово.

Прогнозуємо, що невдовзі ми почуємо про ще більше скорочення прав і свобод на території “росії”, про те, що такий персонаж як “пригожин-кувалда” отримає більше повноважень, навіть до представницького рівня для “пекіну”.

Адже, одночасно з цим ми бачимо, що невдовзі розгорнеться чергова битва за Африку, оскільки на сьогодні це єдиний, поки ще доступний регіон, для “китаю”. А як нам вже відомо, північ Африки поки що контролює саме “пригожин” за допомогою свого терористичного угрупування ПВК “Вагнер”.

Отже , для того щоб Заходу виграти наступну битву за Африку потрібно: ввести санкції на африканські алмази, визнати ПВК “Вагнер” терористичною організацією, а також нарешті заборонити французькому телеканалу “Eutelsat” і люксембурзькому “SES” транслювати російську пропаганду на Африканському континенті, як це наприклад зробила Латвія з російським телеканалом “Дождь” припинивши йому мовлення взагалі.

Висновок .

1. “китай” все більше ізолюється, аналізує уроки з поразки “путіна”, перебудовує економічну складову та перенаправляє свої активи на самий незахищений регіон – Африку, чим уподібнюється до рівня “пригожина”.
2. В той час, як Близький Схід в особі принца Саудівської Аравії перший раунд втримав.