І. Щодо воєнно-політичних відносин.

11 грудня 2013 року “Україна мала стати “Білоруссю””. Майдан розігнано, йдуть арешти активістів. Українська держава стрімко лягає у фарватер “росії”. Але український революційний потенціал вибухнув і російський агресор, тоді ще, в формі “беркута” був зупинений.

Україна в ті дні не просто втримала свою державність, вона на весь світ оголосила свій маніфест нації. І демократична частина світу при всіх розбіжностях політики Барака Обами почула Україну, ставши на її бік.

Сьогодні Збройні Сили України за підтримки світових демократій зупиняють вже не жменьку найманців, а величезні сили ворога, який здійснив своє, вже широкомасштабне вторгнення територію України.

В грудні 2019 року відбулись перші, подібні до українських, протести в Ірані, режим якого сьогодні чітко себе позначив, як антидемократичний. Режим, який сьогодні підступно вбиває українців і нищить їх інфраструктуру.

Довідково . Аналітики “ISW” припускають, що “росія” отримала нову партію безпілотників або очікує на постачання найближчим часом. Також вони зазначають, що дрони довелося модифікувати з урахуванням холодів.

Але коли в 2019 році в Ірані почались протести проти режиму подібного до режиму “януковича”, світ вже став іншим: Білий Дім “захопив” Трамп; США та решта демократій розколоті виходом Трампа з ядерної угоди; ЄС, Канада та Сполучене Королівство зайняті поверненням Ірану за стіл переговорів. Та й самі протести в Ірані тривали трохи більше тижня.

Сьогодні ж позиція демократій єдина, іранська загроза має багато вимірів та ще більше наслідків, а іранська революція триває вже понад три місяці.

Довідково . “Учасниками протестів в Ірані була знищена будівля наукового інституту, який розробляє сучасне військове озброєння.

Є загиблі науковці та персонал”, – “The Telegraph”

В цій тріаді світових диктатур : “китай” – “росія” – Іран є багато чого спільного з іншою тріадою: “росія” – Україна – Білорусь, які за своїми системами управління та завданнями нічим не відрізняються, і в кожній (тріаді) є своя “Україна”, яка з цим не погоджується.

Отже виходить так, що іранська нація по своєму духу не така вже й далека від українських політичних традицій.

Для врахування. Зафіксовано окремий випадок, коли загиблого протестувальника іранської революції вшановували під пісню “Пливе кача”.

Таким чином, перемога України в російській агресії знищує під корінь міфічно-пропагандистську тріаду “кремля”, в той час, як перемога іранського народу переверне стіл світових диктаторів.

Комунікація лідерів світу відносно України за 11 грудня:

Президент Франції: “Україна зможе розраховувати на підтримку Франції стільки, скільки потрібно.”

Президент Туреччини: Туреччина надавала надає та буде надавати гуманітарну допомогу Україні.

Україна і Німеччина досягли домовленостей щодо поставки додаткових озброєнь, — український посол у Берліні Макеєв.

Комунікація лідерів світу відносно Ірану 11 грудня не зафіксована.

Отже, на теренах України та Ірану сьогодні відбуваються дві найважливіші битви цього століття, результат яких дасть відповідь: чи пошириться ця військова хвиля на держави Азії, Африки та Латинської Америки в майбутньому?

Довідково . Лондон анонсував плани розвивати довгострокові відносини з державами Азії, Африки та Латинської Америки, щоб не допустити поширення китайсько-російського впливу на ці держави – заява глави МВС Джеймса Клеверлі, 11 грудня.

ІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

Тим часом, поки світ допомагає Україні відбити російські атаки іранськими дронами на українську цивільну критичну інфраструктуру, китайська державна пропаганда почала розповідати про те:

1. Як військова допомога Україні розпалює “кризу”;
2. Що невідомо, яку насправді зброю надають Україні, бо ніхто сторонній (на кшталт “китаю”) не перевіряє її;
3. Що немає гарантій, що цю зброю потім Україна не продає терористам.

Цілком ймовірно, що невдовзі зазначені китайські наративи знайдуть своє відображення серед ЗМІ Європи та України.

Також вважаємо за необхідне сказати, що наша увага зараз прикута до нової ескалації на півночі Косово за участі сербів. Водночас глибоко коментувати та робити висновки не беремось, оскільки Олаф Шольц, який відповідає за цей регіон, та його адміністрація досі не прокоментували цю ситуацію.

Але враховуючі останні події, особливо в частині крайніх бажань Шольца очолити безпековий сектор Європи, зазначене більше схоже на типову провокацію, щоб особисто його дискредитувати.

Одночасно з цим, ми починаємо отримувати ознаки загострення ситуації навколо світового протистояння за Африку. Цими ознаками стали два рівноцінно протилежноспрямовані повідомлення: перше, що Марокко стає першою з держав Африки, яка, на прохання Вашингтону, наддасть військову допомогу Україні; друге, що ПАР на вимогу “кремля” (через ПВК“Вагнер”) почало надавати військову допомогу “росії”.

Отже, ситуація з Африкою на сьогодні починає все більше виглядати утопічною, оскільки це один із найзнедоленіших континентів з великою щільністю населення та слабкими державними інститутами, які просто можуть не витримати світового тиску.

І ІІ. Внутрішні суспільно-політичні події.

В цьому контексті слід позитивно відмітити поведінку України, яка заявила, що не зупинить поставки зерна до Африки навіть через те, що її об’єкти енергосистеми в Одеській області (порти) значно пошкодженні ракетними обстрілами з боку агресивної “росії”.

Цілком очевидно, що зазначене демонструє міжнародну суб’єктність України, що так чи інакше викличе певні дискусії серед африканських країн на тему: “так кому ж надавати військову допомогу?”

Серед всього іншого, в річницю першого штурму Майдану Україна має унікальну можливість міцно закріпити за собою міжнародну ініціативу, проявивши її у визнанні іранської революції, чим фактично змішати всі карти на столі світових диктаторів і не допустити поширення війни на інші континенти.

Унікальність ситуації полягає в тому, що 12 грудня Україну запросили взяти участь у засіданні країн “Великої сімки”.

Висновок.

1. Світова холодна війна на одному із переломних моментів:

диктатури продовжують ізолюватися та будувати свою внутрішню військово-економічну систему живлення;

увага демократій з Європи та України переноситься в бік Ближнього Сходу, Азії та Африки, але поступово, настільки поступово, що вже є явною ознакою невпевненості в діях перших.

2. Україна постійно проявляючи міжнародну ініціативу в соціальних питаннях (зерно до Африки), забуває проявляти її військово-політичну складову (відкриття тайванського представництва чи визнання іранської революції).