І. Щодо воєнно-політичних відносин.

Протягом доби суттєвих змін в світових воєнно-політичних відносинах не відбулось. Світове суспільство і українське зокрема продовжує обговорювати та коментувати інтерв’ю Головнокомандувача Збройних Сил України про яке ми зазначали в попередніх інформаційних матеріалах.

Єдине що привернуло нашу увагу, так це те, що протягом поточного тижня “китай” та його державна пропагандистська машина весь цей час стояли осторонь не коментуючи, ані вищевказане інтерв’ю, ані чергову дискредитацію “росії” в її так званій “мирній зовнішній політиці”(про що постійно стверджує “пекін” в ООН), ані американський Саміт в Африці, ані, навіть, введення Вашингтоном цільових санкцій проти близько 70 китайських кампаній.

“Китай” завмер. Але цілком очевидно, що “пекін” уважно спостерігає за тим, що відбувається сьогодні навколо їх васалів.

Довідково. 1. Наразі “росія” не налаштована на серйозні переговори – директор ЦРУ США. 2. “путін” готовий до затяжної війни та нових наступів, — Столтенберг “Голосу Америки”.

Тим часом, Вашингтон продовжує методичну роботу з політичної ескалації порядку денного, що забезпечує Білому Дому реалізовувати додаткові запити через Конгрес США щодо виділення додаткових фінансових ресурсів для військової допомоги Україні.

ІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

Продовженням цієїроботи можнатакож вважати опублікування The New York Times”, низки матеріалів (серії) про діяльність сучасного “кремля” де видання серед усього іншого зазначає про те, що “путін” таки визнав, що “українці виявилися міцнішими, ніж йому казали”, що певним чином вказує на проведений аналіз з боку самого “путіна” та визнання ним своєї поразки.

Водночас наступний матеріал вказує на марнослав’я абсурдного мислення кремлівського лідера, який дає зрозуміти, що для нього є прийнятними втрати до 300 тисяч своїх військовослужбовців, а 100 тисяч – це ще нічого не означає.

В контексті зазначеного, не зайве буде наголосити також на тому,що російська пропаганда почала будувати свою нову або наступну пропагандистську концепцію яка буде будуватись на популяризації масової загибелі російських солдат на війні.

Тлумачення від“путіна”: “Ймовірно, це буде набагато складніше, ніж ми думали. Але війна на їхній території, а не на нашій. Ми велика країна, і ми маємо, як терпіння так і людський потенціал для цього – сказав “путін”.

Пояснення цьому марні, проте враження від настільки масового російського психозу дійсно залишаються.

Тим часом, ГУР МО України повідомила, що “кремль” одержав нову партію іранських дронів-камікадзе “Shahed”, зазначаючи при цьому,що їх отримана кількість значно менша ніж попереднього разу.

Зазначене вказує лише на те, що санкційні важелі проти іранського озброєння починають поволі впливати, тож, враховуючи нову пропагандистську концепцію “кремля” щодо готовності до масової загибелі, новими “камікадзе” ймовірно стануть самі росіяни.

На додачу до цього слід повідомити про рішенняКишинева заборонити мовлення шістьох російських телеканалів на території Молдови, де на чолі причин цього рішення стало “поширення антилюдських цінностей”, а вже потім некоректна інформація при висвітленні подій в самій Молдові,і на третьому місці, війни в Україні.

Отже, Молдова при всіх своїх проукраїнських заявах досі не наважуєтьсяна чолі причин світової дестабілізації ставити російську війну проти України. Звичайно цьому є пояснення, які Україна розуміє. Мова заразне про це.

Головний наратив інший: “кремль” змінює концепцію, на щось настільки огидне, що змусило навіть Кишинів проявити антикремлівську політичну твердість”.

ІІІ. Внутрішні суспільно-політичні події.

Як там не було, але подібної твердості не проявляє український парламентпо відношенню до представників “руського міра” у Верховній Раді України.

Проєкти законівпро позбавлення мандатів нардепів від забороненої ОПЗЖ не розглядаються, збір підписів теж не дає результатів, а одіозний прокремлівський політик Шуфрич продовжує очолювати Комітетсвободислова, який за абсурдністю ситуації звичайно не працює.

Висновок.

1. Суттєвих змін, як у воєнно-політичних відносинах так і в суспільнополітичній обстановці не відбулось.
2. Головним висновком залишається той факт, що автократії вже надто далеко зайшли, щоб змінювати курс.
3. Разом з тим, єдине що можуть змінити автократії так це свою ірраціональність, яка сьогодні виражається початком підготовки російського населення до готовності масово гинути на території України.
4. Отже, в абсурдному світі автократій цінність будь-якого поняття або будь-якого життя вимірюється його безплідністю.
5. Разом з тим, єдиним місцем, де “кремлю” вдається плідно реалізовувати себе залишається Верховна Рада України.