І. Що стосується дій ворога та його союзників.

На превеликий жаль, прогноз на зіпсоване “різдво” виправдовується. Масованих атак немає, але є черговий підступний обстріл мирного населення міста Херсону. Черговий злісний та безглуздий акт геноциду та черговий військовий злочин путінського режиму.

В цьому контексті слід зазначити, що Херсон і далі будуть обстрілювати, особливо мстиво, оскільки це місто російської ганьби – ім’я паніки, відступу і втечі.

В продовження теми інформуємо, що наприкінці грудня (точна дата відсутня) “кремлем” анонсовано проведення неформального саміту СНД – такий собі новорічний корпоратив, який має символізувати першість “кремля” на пострадянському просторі. На відміну від “путінських послань” він досі не скасований. Але своє погодження на участь підтвердив лише “лукашенко”.

Те що дати досі немає в першу чергу вказує на те, що не всі готові приїхати. Водночас якщо цей захід відбудеться, то слід розуміти, що “путін” буде всіх затягувати в агресію проти України, хай і символічним чином.

Токаєв, Рахмон та Пашинян показали, як можна розмовляти з “ путіним” і нікому за це нічого не було. Тож є велика ймовірність, що “путіну” не вдасться здійснити спробу повернути собі ініціативу в регіоні.

Світ вже давно увійшов у нову реальність, коли “росію” за регіонального лідера не визнають навіть колишні колонії. Весь світ відтепер бере участь у заходах солідарності з Україною.

Тим часом, “The Wall Street Journal” запевняє свою аудиторію (20 місце серед усіх світових ЗМІ), що від “путіна” приховують погані новини. Окремо зазначаючи, що він не дуже уявляє, що насправді відбувається з його армією, не вірить, що Україна здатна до успішного опору, тому “повний рішучості притиснути Україну і готовий заради цього на роки мобілізувати населення та економіку “росії”.

Ба більше, видання підкреслює, що силовики, які фільтрують для “путіна” інформацію, той самий патрушев, самі налаштовані ще “рішучіше”, ніж він. Оскільки для них поразка у “СВО” “подібна смерті ”.

Цікавим є той факт, як оперативно на статтю “The Wall Street Journal” відреагував “The Moscow Times” який являючись підконтрольним “кремлю” опублікував доволі фривольний наратив: “путінське оточення не хоче засмучувати не лише свого начальника, а й злити народ”.

В будь -якому разі така фривольність вказує на те, що її “путін” дійсно не побачить її, а значить “The Wall Street Journal” вірно зазначає, вказуючи Заходу все більше бити саме по путінському оточенню.

В попередніх висновках від 23 лютого ми зазначили, що КНР стає в потрійно незручній позі для Радбезу ООН, відкрито підставляючись під санкційний удар від країн Заходу. Вже 24 лютого наш висновок підтвердить сам “пекін”, коли заявить, що вторгнення “росії” в Україну поставило “китай” “у дуже складне становище вибору між друзями” (із інтерв’ю посла “китаю” в ЄС Фу Конга).

Сьогоднішні “китайські розмови” про друзів та їх вибір мають свої підстави. Оскільки, “Bloomberg” повідомив, що за останню добу в “китаї” заразилися коронавірусом відразу 37 мільйонів громадян за один день. В той час, як навіть за даними китайської пропаганди у “китаї” від коронавірусу та його наслідків гине близько 5 тисяч людей на день.

Отже ця заява посла “китаю” в ЄС Фу Конга є ніщо іншим, як своєрідне прохання про допомогу, оскільки сам “китай” мабуть з цією пандемією впоратись більше не може.

В результаті чого це вказує нам на те, що історія розвитку “китаю” підходить до свого логічного роздоріжжя. Диктатура так званої “великої Панди” (китайський тиран “сі” взяв собі за образ тваринку панду, що можна порівняти з сьогоднішніми “добрими російськими ракетами”) жваво проноситься повз шлях розвитку, переходячи в програму “передбачуваність замість прогресу”.

Нагадуємо, особиста диктатура емоційно та психологічно слабких людей триває надто довго, а їх методи політичної боротьби надто жорстокі, щоб можна було “перестрибнути” з осі декадансу та переміститися у інший потік.

Епоха “ сі” та шлях до китайської суб’єктності – це етап краху традиційного Китаю, який пройшов через економічне диво. В той час, як “сі” – це “диявольське” відображення культурної революції в “чорному дзеркалі”.

Є лише одне відмінність: революційний шлях традиційного Китаю будувався з урахуванням “люди – ніщо, майбутнє – все”. Шлях так званої “великої Панди” (мається на увазі “Сі”) зберігає модель зневаги до людини, але домінантою стає не вибуховий розвиток соціуму, а нарощування влади у власних руках.

І кінцем цієї історії на “ущільненні влади” та “конфронтації зі США” стане крах, що ґрунтується на фактичній помилці самосприйняття. Перцепція авторитаризму – це шлях від розвалу суспільства та економіки до розвалу державності.

Саме через це, д о кінця свого терміну “сі” має розпочати “маленьку переможну війну” – за Тайвань. І ця “маленька звитяжна війна” повинна – за старою доброю українською традицією – стати кінцем “китаю” як “економічного гіганта” Сходу.

Таким чином у “китайо-панди” є два шляхи: перший, повільний декаданс (декаданс – загальна назва кризових явищ) та самознищення тривалою диктатурою старого мотлоху; другий, вибуховий “рознос” через війну з Тайванем.

А ефективність диктаторських методів чудово продемонстрована боротьбою з ковідом. Ні імунітету – ні економіки – парадигма боротьби “китайо-панди”.

Отже, як ми зазначали в попередніх висновках: Едіпова доля відома заздалегідь.

ІІ. Що стосується дій країн-союзників.

Тим часом, Канада відкрито пригрозила Північній Кореї через постачання зброї ПВК “Вагнер”, Президент США підписав оборонний бюджет із $800 млн допомоги для України, та черговий раз закликав “путіна” вивести війська з України.

Висновок.

1. Китайський тиран консолідуючи зусилля своїх васалів підслизнувся на ковіді. Припускаємо, що ситуація з цією пандемією куди більше “5 тисяч в день”. П’ять тисяч – це те, що режим вже не може приховувати.

• . Чи погодиться “пекін” за таких умов рятувати своїх васалів, проти яких демократії розпочинають спеціальні заходи щодо введення цільових санкцій?
• . Час не на користь автократіям.