І. Що стосується дій ворога та його союзників.

У російському “Пітері” “кремль” завершив своє дуже дивне дійство, яке мало назву: “неформальний саміт СНД”. Де учасникам оголосили, що вони виявляється є членами якогось таємного кремлівського клубу, після чого їх навіть “окольцювали” путінськими перстнями, що викликало у світі більше здивувань та жартів ніж вражень.

Сам по собі саміт виглядав несиметрично, спілкувались фактично тільки два диктатори: “путін” і “лукашенко”. Азербайджан та Киргизстан більшу частину взагалі були відсутні, в той час, як Вірменія півтори години виставляла “путіну” претензії за втрату контролю в Нагірному Карабасі. Подаровані “путіним” символічні перстні дружби, окрім “лукашенка” так ніхто і не одягнув.

Висновок: “путін” залишається дискредитованою кульгавою качкою з явними ознаками психологічного розладу; кремлівський захід не досяг своїх цілей; фактично окрім кривляння та демонстративного підлабузництва “лукашенка” на кремлівському саміті нічого не відбувалось.

На тлі цього дводенного путінського трагіфарсу з “самітом СНГ” “The Wall Street Journal” звертає увагу світове співтовариство на низку чинників, які визначатимуть подальші військові дії в Україні. Серед яких звичайно є чинник погоди, елемент Трампа та навіть розмови про впровадження “формули миру”.

Але окремої уваги заслуговує чинник Бахмута, який для російських окупантів набув хворобливого психологічного значення, яке видання подає, як наслідок букету психологічних розладів кремлівського лідера.

Разом з тим, в частині, що стосується чинника навколо ідей щодо впровадження “формули миру”, “кремль” вже поспішив згустити фарби все спростовуючи і заперечуючи, в той час, як кремлівець “лавров” знову вимовляє слова: “денацифікація” і “денаціоналізація”.

Довідково . “Тепер президент “росії” каже, що ніколи не пропонував вести переговори з Україною”, – “Reuters”. У телеінтерв’ю “путін” сказав, що не вважає, що війна наближається до “небезпечної межі”. Раніше деякі джерела повідомляли протилежне.

Цей контекст повністю лягає в канву попередніх висновків, коли ми описували останню поїздку “медведєва” до китайського тирана, за результатами якої “москві” дали термін, щоб так би мовити “виправити ситуацію”, ну а питання миру, цілком очевидно, “китай” не влаштовує.

Довідково . Російський диктатор “путін” не зможе в принципі перемогти у війні, яку “росія” веде проти України, заява прем’єр-міністра Естонії Каллас.

Одночасно з цим, “The Washington Post” піднімає проблему Орбана для України, закликаючи Брюссель не вірити його псевдодемократичним заявам і продовжувати все більше фінансово обмежувати його авторитарний режим. Також видання проводить паралелі з Сербією, яка зараз перебуває під тиском “росії”, щоб дестабілізувати Косово.

Таким чином, ми бачимо що кремлівець Орбан продовжує залишатись найслабшою ланкою в зусиллях зберегти міжнародну підтримку України, що дає йому можливість опосередковано впливати на перебіг подій у Києві, Брюсселі та навіть Вашингтоні.

ІІ. Щодо воєнно-політичних відносин.

Тим часом на фоні останніх ініціатив України щодо виключення “росії” з Радбезу ООН, а також того факту, що від 1 грудня Республіка Індія перейняла на себе головування G20, в західному політикумі почали розмірковувати над тим, щоб Індія якраз зайняла місце “росії”. Та більш того, щоб Індія, в майбутньому стала певним військово-політичним замінником “китаю” в Азійському регіоні. Британські видання при цьому недвозначно дають зрозуміти, що зазначена ініціатива належить їх прем’єру Ріші Сунаку.

Також слід зауважити, що 27 грудня Президент України провів телефонну розмову з Прем’єр-міністром Індії Нарендою Моді та обговорив з ним питання реалізації “формули миру”, яку, як ми вже зазначали вище заперечує “москва”, а значить і “пекін”.

Враховуючи те, що Індія має великий досвід балансування у міжнародній діяльності, її нейтралітет, а також анонсованою Моді можливістю продемонструвати світу свій потенціал, для України це означає, що: Індія може виступити медіатором у російсько-українській війні, чим ще більше прогніває “китай”, а також забезпечити Україні ще більшу підтримку в ООН.

ІІІ. Внутрішні суспільно-політичні події.

В Україні в цей час, з затримкою в більш як три роки Конституційний суд таки визнав закон, згідно з яким “УПЦ МП” має змінити свою назву на правдиву, а саме з наголосом – московська церква. Отже, настав час назвати московську п‘яту колону на правдиве ім‘я, чим знешкодити її вплив в Україні.

Довідково . “Якщо не маєте стосунку, офіційно відхрестіться, скажіть, що це сатана – “путін” і “кирило”. Називайте речі своїми іменами і тоді буде чесно”, – заява секретаря РНБО України.

На тлі чого Мінкультури повідомило про не продовження оренди храмів Верхньої Лаври “УПЦ МП”. Також Мінкультури звертає свою увагу на те, що через повномасштабне вторгнення “росії” в Україну кількість виданих російськомовних книг зменшилася на 60%.

Отже, Україна через жерло повномасштабної російської війни продовжує поступово очищатись від всього того, що пов’язує її з колоніальним минулим.

Довідково. “Ця неділя для України буде важливою із політичної точки

зору – заява Володимира Зеленського.

Цілком ймовірно, що саме цьому буде присвячений анонсований виступ Президента України перед Верховною Радою. Так, Володимир Зеленський повідав, що планує викласти своє бачення ключових завдань на наступний рік, таких як деокупація територій, відновлення України та повернення українців додому.

Висновок.

1. Всі намагання “путіна” повернути собі регіональний авторитет обертаються ще більшим його втрачанням. Час продовжує грати не на користь “кремлю”, для якого гнів “пекіну” вже давно став страшніше за програш у війні.
2. Тим часом, Захід продовжує поступово виводити Індію на світове поле битви з “китаєм”, де ціною перемоги є домінування в регіоні.
3. Україна продовжує очищатись від свого колоніального минулого, що ймовірно може викликати нові розбіжності у політичних тлумаченнях того що відбувається, як-то вигнання “московських попів” з Києво-Печерської Лаври.