І. Що стосується дій ворога та його союзників.                    

Провідні світові видання почали обговорювати сценарії та “ризики” завершення російсько-української війни. Тож вкотре зазначаємо, що у перемозі України практично ніхто не сумнівається (окрім лічених і явно русофільських публікацій у австрійських виданнях як-то: “Die Presse”, “Der Standard”), втім думки щодо повоєнних сценаріїв суттєво розбігаються.

Для врахування. Перспектива переговорів із “росією” щодо України видається вкрай віддаленою, – “CNN”, –. “Будь-який гіпотетичний імпульс до угоди може призвести до скорочення західної військової допомоги Києву”.

Так, в основному як небажання розглядається варіант розпаду “росії”: через побоювання щодо майбутньої долі ядерної зброї, а також потенційні конфлікти і все, що з ними пов’язано – від подальшого економічного занепаду до міграційного вибуху (“Foreign Affairs”).

І заява Естонії про те, що українська пропозиція виключити “росію” з Ради безпеки ООН не знайшла своєї підтримки є тому пряме підтвердження – світ вагається і поки обмірковує.

Довідково. Представник МЗС Польщі Лукаш Ясіна запропонував провести публічні дебати щодо перебування “росії” в ООН., – “Польське радіо”.

Отже, вірність наших попередніх висновків від 27 грудня сьогодні отримала своє пряме підтвердження від світових володарів думок та суспільно-політичних настроїв (мається на увазі світові ЗМІ).

Абсолютно очевидно, що це позитивний чинник, оскільки дуже важливо, що питання післявоєнного світу вже обговорюється поважними виданнями. Адже, чим швидше буде знайдено розуміння, що робити з переможеною “росією” – тим швидше Україна переможе свого дійсно історичного ворога.

Тим часом, напередодні “нового року” вартість газу в Європі впала нижче 850 доларів за тисячу кубометрів уперше з 22 лютого. Це означає, що надії “путіна” заморозити Європу явно провалились.

Для враху вання. Експорт російського трубопровідного газу до Європи впав до пострадянського мінімуму., – “Bloomberg”

Більш того, мінфін “росії” це офіційно визнав у себе на офіційному сайті окремо зазначивши про критичні проблеми федерального бюджету на 2023 рік.

Довідково. За прогнозами аналітиків, бюджет може недоотримати до 1,5 трильйона рублів, що збільшить дефіцит до 4-4,5 трильйона рублів.

На додачу до цього, цей же російський мінфін повідомляє, що найбільша фінансова установа “росії” “сбергбанк” через санкції буде змушений закрити свої офіси в ОАЕ, Саудівській Аравії, та навіть в доволі проросійській Австрії.

Отже, санкційний зашморг поступово стискує кремлівське фінансово-економічне горло – “росія” задихається. Хоча, як зазначає британська “Financial Times” “кремлю” дещо вдається обходити санкції, зокрема це стосується останніх обмежень на нафту, в частині що стосується впровадження стелі цін.

Але, судячи з аналізу російських ЗМІ за результатами проведеного саміту СНГ, “кремль” наразі переживає жорстке обурення через поведінку прем’єра Вірменії Пашиняна, який, як стверджує російська пропаганда: “наважився дорікати та ще й публічно”.

Зазначене змусило нас ще раз дослідити проведений саміт СНГ але вже під іншим кутом, провівши паралелі з минулими подібними такими путінськими неформальними самітами. Ми звернули свою увагу, що кожна така “зимова зустріч” закінчується погано для одного з учасників. Ця кремлівська традиція направлена на провокацію нової кризи та використання її на свою користь.

Так, минула передноворічна зустріч ознаменувалася тим, що Токаєв і Назарбаєв полетіли до Казахстану окремо, а вже 6 січня спалахнула “народна” революція в Казахстані, в результаті якої стався переворот владної вертикалі: Назарбаєв разом зі своїм кланом був спішно витіснений з влади.

Суть у тому, що Назарбаєв, з яким “полюбовно” говорили “лукашенко” та “путін” минулого року, менш ніж за місяць опинився – без влади і впливу.

В цьому році все повторюється, більш того звертаємо свою увагу на те, що “путін” відмінив все, окрім цього саміту СНГ. Тож сьогоднішній аналіз повідомлень показав, що “кремль” сподівається, що “символічна смерть” цього разу чекає на Пашиняна, якого особисто “путін” намагався політично завалити, хоч і безрезультатно, явною грою на боці Азербайджану в конфлікті за Нагірний Карабах.

Але, як ми побачили, Пашинян проявив твердість, підґрунтям появи якої, російська пропаганда назве його “нову дружбу” з Вашингтоном. В результаті чого ми отримуємо два можливі варіанти розвитку подій, які між іншим лягають в канву сьогоднішніх вищевказаних обговорень світовими ЗМІ щодо майбутнього “росії”: 2023 рік має стати кінцем чи засадами кінця або ОДКБ і СНД, або “росії” та “путіна”.

А враховуючи те, з яким напором сьогодні “   кремль” “наїжджає” на Пашиняна, ми припускаємо, що саме він стане тим, хто запустить процес розвитку вищевказаних сценаріїв.

ІІ. Щодо воєнно-політичних відносин.

Тим часом американський журнал про міжнародні відносини “Foreign Affairs” на фоні опису проблемних питань американсько-саудівських відносин у своєму підсумку зазначить низку тез на які варто звернути увагу.

Серед яких:

1. в “росії” “китай” змінив усіх;
2. китайський бізнес знав про вторгнення російської армії на територію України;
3. санкції проти “росії” недостатньо ефективні завдяки підтримці КНР;
4. для вторгнення на Тайвань “китаю” потрібно ще декілька років;
5. класична система стримувань програла і більше не працює;
6. настає час відрізати КНР від світу.

Отже, зазначені тези від одного із найвпливовіших зовнішньополітичних журналів США “Foreign Affairs”, якому в грудні цього року виповнилось 100 років, є нічим іншим, як воєнно-політичним наративом з елементом підбиття підсумків, роботи над помилками та дорожньої карти на наступний рік.

ІІІ. Внутрішні суспільно-політичні події.

Тим часом в Україні Володимир Зеленський виступив зі зверненням в стінах Верховної Ради України де також підбив підсумки року, підкреслив плани відновлення територіальної цілісності та зазначив плани цифровізації держави та розвитку економіки у майбутньому.

Висновок.

1. Цивілізований світ продовжує вагатись щодо “росії”, яка програє Україні, адже ризиків дійсно чимало. Водночас у світі неофіційно розпочалась інформаційна процедура обговорення цього питання.
2. Цілком ймовірно, що для “кремля” Вірменія розглядається як “динаміт”, який має підірвати ситуацію в Західній Азії, частково в Європі, на Південному Кавказі. Припускаємо, що це одне з останнє поставлених головних цільових завдань “москві” від “пекіну”.
3. Тим часом Вашингтон посилає демократіям антикитайський наратив та дороговказ.