І. Щодо воєнно-політичних відносин.

Завершився 2022 рік. Рік, який увійде в історію нашої держави, як рік трагедії, рік військової доблесті та рік певного державного пробудження. В той же час, майбутня перемога України означатиме лише початок нового непередбачуваного шляху трансформації всього світового порядку, суть якого полягає в недопущенні диктаторам з “китаю”, “росії” та Ірану створити свій паралельний світ, який апріорі є ірраціональним та агресивним на кшталт нашого українського нещасного і загнобленого колоніального минулого.

Враховуючи зазначене підбиваємо істотні підсумки минулого року у контексті війни та глобального політичного протистояння. І перше, на що треба зауважити, так це на те, що війна “росії” проти України зайшла в абсолютну безвихідь. Країна-агресор перейшла в стадію глухої оборони фактично на всіх напрямках, окрім Бахмута, де вона ще продовжує безуспішно намагатися наступати. Сьогодні “росії” потрібна вже масова мобілізація, і про це окремо зауважує Міністр оборони України у своєму зверненні до росіян, інакше період січень-березень для “кремля” стане катастрофічною точкою неповернення.

В той же час, як там не було, але у “росії” таки намітилася криза ракетних ударів. Удари по військових об’єктах є малоефективними. Є можливість реалізовувати лише удари по інфраструктурі, проте їхня ефективність теж з кожним разом стає дедалі нижчою, а відсоток ефективності українського ППО пропорційно збільшується. Так, стало відомо, що навіть останній ракетний удар 31 грудня був направлено виключно на житлові райони, оскільки тільки так вони можуть мати хоч якійсь результат. Більш того, західна розвідка все частіше зауважує на тому, що у “росії” реально закінчуються запаси ракет далекої дії. Так, “росія” може випускати свої “С-300”, проте це виключно фронтове, так би мовити, прикордонне озброєння.

Західні експерти, серед яких британська розвідка, через “CNN” та “Politico Еurope”, зауважують про те, що ракети, які можуть загрожувати енергетичній безпеці України, закінчились. Залишився 1 дуже великий або 2 середні залпи в 1-2 хвилі. У середньому “росія” може виробляти близько 40 ракет на місяць сумнівної якості. Це півтора обстріли за 2 місяці. З урахуванням постачання ППО, критична інфраструктура в безпеці. Іранські поставки поки що практично не реалізовуються, однак і вони обмежені близько 250 ракетами, що, безумовно, багато, проте з урахуванням тимчасового розмазування ефект виходить недостатнім для істотних змін на фронті. Т им часом, Україна стала центром регіональної безпеки та одним із головних суб’єктів світової політики з гарантією широкого залучення себе, як регіональної держави Східної Європи після закінчення війни.

Фактично, “українське питання” на світовій арені буде головним протягом найближчих двох років: і питання української незалежності співвідноситиметься із питанням західної безпеки та глобальної стабільності.

Таким чином, центр політики Східної Європи територіально змістився, адже “росія” відтепер перестала бути суб’єктною у цьому питанні, ставши прямим васалом “китаю”.

Регіональний контекст перейшов від “російсько-азіатської” моделі до “європейсько-американської”. Внаслідок цього контекст функціонування Східної Європи перебуває у руслі української та західної стратегічної думки.

Тим часом, “китай” зменшив свої стратегічні апетити, зіткнувшись із провальним військовим нападом “путіна” на територію України, розгромним програшом Трампа в США і занепадом ультраправих сил в Європі, промисловою, людською та епідеміологічною внутрішньою кризою.

Сьогодні, станом на 1 січня 2023 року “китай” увійшов до найтурбулентнішої і найнестабільнішої фази свого розвитку, ставши жертвою політичної гри диктатора “сі”.

Так, економічний потенціал “китаю”, на якому будується доктрина його геополітичного впливу, став різко падати, зважаючи на відверто провальні рішення нинішньої керуючої “гілки” КПК. Отже, “китай” свій шанс на своє військово-економічне панування втратив.

І найголовніше, економічна домінанта світу змінилася. Так, одночасно з початком згасання “китаю” розпочав свій шлях на економічний спад ЄС, гроші та промислово-енергетичний потенціал якого перехоплюють США, стаючи безперечним та безальтернативним лідером світової економіки та енергетики.

Отже, розщеплення азіатських ринків та одночасна “криза європейської політичної моделі” дозволила Вашингтону повернути втрачене за правління Трампа стратегічне домінування США у всіх галузях і в усіх регіонах одночасно.

Тим часом, символічно, 2022 рік закінчується смертю папи римського, колишнього, Бенедикта XVI. Перший за 600 років папа римський який напередодні сучасної світової турбулентності (2013 рік перед Революцією Гідності) за власним бажанням пішов у відставку, щоб ймовірно не бути співучасником масових вбивств українців, як його наступник Берґольйо.

Символічність полягає в тому, що ті самі трансформаційні процеси, які сьогодні переживає цивілізований світ віддзеркалюються і на таких релігійних “монстрах” та монополістах як Ватикан. Сьогодні, на нашу думку Ватикан втратив, можливо наймудрішого серед собі подібних, який міг би виступити певним моральним орієнтиром (авторитетом), який зміг переступити через своє его і не замазати свої руки в крові українців.

Висновок. Україна і США впевнено перемагають, їх інтереси і цілі на 2023 рік співпадають.