І. Що стосується дій ворога та його союзників.

“Золотий час” для відроджуваних тоталітаризмів поступово згасає. Разом з тим, їх досить тривале існування провідні політологи пояснюють тим, що тоталітарна пропаганда перед цим довгий період часу забезпечувала світовому суспільству готові словесні блоки та наративи, ще до того, як суспільство встигало усвідомити ті процеси. (“Sky News”)

Яскравий тому приклад “гіркін” і “бородай” яких так довго і вперто, майже до осені 2014 року західна преса іменувала “українськими повстанцями”. Більш того, навіть після 24 лютого 2022 року та ж сама західна преса продовжувала здивовано запитувати: чого хоче “путін”. При цьому, останній ніколи не приховував своє бажання: “остаточно вирішити українське питання”.

Сьогодні ж треба відмітити, що новий 2023 рік світове середовище починає з інформаційної гігієни. Головним показником цього, як не дивно, стали китайські ЗМІ, які з метою збереження себе в орбіті цивілізованого інформаційного світу почали мавпувати західний журналістський підхід.

Довідково . Так, один з основних рупорів китайської пропаганди “Chinese News Monitoring”: цитує Зеленського (на першій сторінці), Сунака, Шольца, а вже потім “путіна”; зазначає про кремлівські ракетні атаки на “новий рік”, підводять підсумки топ-10 новин року, де новина про війну в Україні – номер один, хоч і з китайським контекстом.

А також видалення з світового інформаційного простору, досить шкідливого для України “клубу Іларіонова”, куди в тому числі входять представники українського інформаційного сегменту такі як: Марк “фейгін” і Андрій “піонтковський”.

Довідково . Інформаційний вплив сил “кремля” здійснюється на трьох орбітах: 1. нагромадження путінського електорату; 2. фіксація і контроль над протестним електоратом; 3. тіньове лобіювання кремлівських інтересів у “ворожих” країнах.

Так, для першого підходять класичні пропагандисти на кшталт “соловйова”, “кисельова”. Для другого завдання потрібні ті, хто вдають із себе ліберала – це псевдоопозиція, базовий приклад “невзоров” та “венедиктов”. Представники третьої групи виконують найважливішу роботу: вони по суті реалізують роботу агентів впливу, представляючись другом “ворожого” “кремлю” держави, але відводять населення цієї держави або офіційних представників влади цієї держави у бік, вигідний “кремлю”.

Сьогодні британ ське “ВВС”, “Sky News” та “ITV” проти яких “росія” ввела свої санкції окремо зазначають про масштабний когнітивний дисонанс, який Заходу нав’язав “китай” та “росія” щодо України, особливо у питанні війни. Окремо зазначаючи про відтворення таких ідей як: перемогти “росію” неможливо; постачати Україні зброю безглуздо; єдиний шанс України – це прихід республіканців та Трампа до влади.

Тим часом, Офіційний вісник ЄС (Official Journal of the European Union (OJ)) який друкується всіма 20 офіційними мовами ЄС в частині, що стосується доповіді Соціально-економічного комітету зауважує про катастрофічні наслідки для Союзу європейських країн, якщо б дійсно на фоні російської агресії Трамп переміг. Окремо вісник зазначає, що основну лінію китайськоросійського впливу після початку російсько-української війни було зафіксовано на координатній осі Вашингтон – Брюссель. Саме сюди “били” російські агентурні кадри для погіршення відносин між основними суб’єктами міжнародної політики та центрами світових демократій.

Сьогодні вже відомо, що Джо Байден, дізнавшись про агресію “росії”, що готується проти України, за 2021 рік зміг відновити зв’язки США з Європою, тим самим не допустивши ні розвалу НАТО, ні розвалу дипломатичних контактів “лідерів Старої Європи” з Вашингтоном, а саме на віддалення Німеччини та Франції від США працював Трамп.

Очевидно, що сьогодні у Білому Домі працює найпрофесійніша та проукраїнська адміністрація за всю історію США. Тож вони однозначно гарантують перемогу Україні у російській війні проти нашої держави.

В контексті інформаційної гігієни, Україні лише залишилося не допускати китайсько-кремлівських спікерів в український потік новин.

ІІ. Що стосується дій країн-союзників.

Тим часом, Державний департамент США на тлі цільової та комплексної інформаційної роботи щодо дискредитації “китаю” в очах світової бізнесспільноти паралельно розпочав заходи з консолідації усіх країн світу навколо США. Так, Білий Дім зауважує, що настав час для того, щоб світ об’єднався, щоб вирішити найнагальніші проблеми ХХІ століття.

Іншими словами, США збирають широку коаліцію союзників для того, щоб реагувати на глобальні виклики, один з яких – війна “росії” проти України.

Більш того, Джо Байден недвозначно каже про те, що хто увійде в склад коаліції буде користуватись всіма благами США, далі цитата: “Америка дотримується своїх зобов’язань. Америка інвестує у нашу спільну силу. Америка буде працювати разом зі своїми союзниками й партнерами”.

Для врахування: про досвід та єдність: Байден та лідер республіканців в Сенаті Макконнелл 3 січня будуть спільно виступати в Кентуккі.

Варто обов’язково зазначити, що подібна коаліція створювалась після терористичного акту 11 вересня 2001 року, до складу якої між іншим дуже намагався потрапити “путін”. Але 43-й Президент США Джордж Буш жорстко і категорично “путіну” відмовив, порівнявши останнього (правда не прямим текстом) з терористом: “людина у якої руки по лікті в крові”. Тоді, у 2001 році “путін” здійснював геноцид проти чеченського народу.

І ось сьогодні 46 Президент США Джо Байден створює таку ж саму широку коаліцію, де Україна однозначно займе своє ключове місце, вся міць якої, в тому числі буде направлена проти – “путіна”, який весь цей час, починаючи з 1999 року прикидався “миротворцем”.

Також процес створення цієї коаліції стане дерзким іспитом на перевірку готовності до регіональної відповідальності для таких країн як Індія, Ізраїль та Саудівська Аравія, кожна з яких весь цей час вміло балансувала між нейтралітетом і “легкою” співпрацею з диктатурами.

ІІІ. Щодо воєнно-політичних відносин.

Підтвердженням того, що Україна займе своє ключове місце в складі нової коаліції під головуванням США є анонсована ідея прем’єр-міністра Японії Кісіда запросити на перший саміт G7 у Хіросімі (19–21 травня) Президента України. (“Nikkei”), а також ідеї Брюсселя провести 3 лютого в Києві Саміт “Україна – ЄС”.

Все вищезазначене є підтвердженням і продовженням нашого попереднього висновку, що сьогодні Україна – це кодове слово для зустрічі у Білому Домі.

Разом з тим, на тлі всього вищезазначеного, “POLITICO Europe” у своїх матеріалах про рейтинги олігархів України, закинула офіційному Києву думку, про те, що після того, як війна посилила державність України, вже як суб’єкта міжнародної політики Президенту України більше не потрібна політична та фінансова підтримка олігархів.

В сьогоднішніх реаліях, це є частиною перевірки політичної волі на кшталт тих іспитів, які вже завтра будуть проходити Саудівська Аравія, Індія та Ізраїль.

Висновок.

1. США поступово переходять до практичної частини своєї військовополітичної моделі поведінки по відношенню до “китаю” та її васалу “росії”, не даючи останнім можливостей для маневру.
2. В контексті створення широкої американської коаліції прогнозуємо можливу появу в українському інформаційному просторі антиамериканських наративів.
3. Цілком очевидно, що сьогодні будь-хто, хто висловлюється проти США, – ворог української державності, будь-хто, хто виступає за трампістів, – зрадник національних інтересів і України, і США.