І. Щодо внутрішньо-політичної обстановки.

Вражаючий історичний масштаб подій останнього року допоміг розгледіти проблему парадоксального існування у проголошеній “державі Україна” питання бездержавності титульної нації – відсутності в українців власної національної держави, української України.

Прикметно, але чи не вперше в нашій історії та історії світового порядку, цілі української військової еліти та зовнішньо-політичні чинники збіглися в своїй зацікавленості щодо існування такої держави, як політичного дому української нації.

А це означає, що для України наступає період якісних політичних та державотворчих змін. Класичне й парадигмальне для української державності нового часу є літературне тлумачення Тараса Шевченко у поемі “Юродивий”, де Кобзар зазначає: “так чи діждемось Вашингтону з його праведним законом? Таки діждемось!”

В попередніх матеріалах ми зазначали, що надання Україні американських танків “Abrams” це не стільки про “поле бою”, а скільки про “політику”. І ми не помилились у своїх висновках.

Більш того, на сьогодні це найважливіший чинник, оскільки такий порядок денний ламає хребет негативної вікової української парадигми: “завжди перемагати на полі бою і одночасно з цим завжди програвати політично”.

Так, за повідомленнями світових ЗМІ (“Financial Times”, “CNN”, “The Wall Street Journal” та інших) стало відомо, що США оголосили про проведення аудиту ефективності та доброчесності використання американської допомоги в Україні. Сума, про яку ідеться – 113 мільярдів доларів. Сфери, яких стосується аудит – абсолютно всі, а не лише оборонний сектор.

Адже, майже рік всі бюджетники України отримували зарплати виключно за рахунок американських платників податків. Вже анонсовано, що засоби, які будуть використані – без обмежень: розвідка, кібершпигунство, інформатори і гарячі лінії для збору скарг, перевірка платіжних документів, транзакцій, робочі групи американських міністерств у нас в Україні з найширшими повноваженнями.

Що це означатиме для Збройних Сил України: уповільнення і ускладнення усіх узгоджень, особливо, що стосується фінансової складової. В той час, для України в цілому – це означає небачена раніше злива викриттів і скандалів.

Що буде з іміджем України : з боку США в найближчій перспективі загроз немає (приблизно до 2026 року), адже Вашингтон це більш ніж досвідчений світовий гравець. Іншими словами, американці не будуть виносити виявлені недоліки на загал всьому світу, як мінімум до остаточної перемоги України над російським агресором.

В той же час, р изик в цьому питанні, залежить як раз від того, як будуть протікати внутрішньоусобна боротьба між “кремлівським активом” в Україні та “китайським ”.

В попередніх матеріалах ми вже почали розкривати цю тему зауваживши на тому, що в разі викриття питань, які будуть дискредитувати “китай”, він не буде церемонитись з “кремлівцями”, якщо буде шанс відкупитись, щоб зберегти свій актив. Більш того, так само будуть робити “кремлівці”, які будуть зливати, як прокитайські сили, так і “українських корисних ідіотів” та зрадників.

Щодо останнього, ми вже зафіксували перші ознаки початку вищевказаної внутрішньоусобної гризні, яка відобразилась в новому амплуа “пана” Арестовича, який через дискредитуючий українську націю наратив почав грубо грати в канві кремлівської пропаганди, як пересторога: “не чіпайте мене, я ще знадоблюсь”.

Ну а другим таким фріком став “нардеп Тищенко”, який на другий день після оголошення Президентом України свого рішення про заборону виїжджати за кордон, продемонстрував, що його це не стосується, чим публічно перед усім цивілізованим світом намагався підірвати імідж Зеленського.

Отже, якщо з персоною Арестовича все більш-менш зрозуміло, то постає питання: для якого активу розрахована ця гра від Тищенка: для кремлівського чи пекінського?

Разом з тим, с відченням того, що США будуть до певного часу тримати все в таємниці є стаття від “The Wall Street Journal” під назвою “Зеленський усунув високопосадовців, намагаючись уникнути корупційних скандалів”.

Де США дають зрозуміти, що роль Збройних Сил України є головною домінантною у сучасному круговороті світової турбулентності та в оновленому процесі українського державотворення. Окремо зауважуючи, на ролі керівного складу та Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.

Довідково . У Вашингтоні двопартійна група сенаторів, заявила, що звільнення не похитнули їхню довіру до Президента України, а навпаки, продемонстрували, що він серйозно ставиться до звинувачень у корупції. Іншими словами, Вашингтон виразив політичну довіру до Президента України, і готовий підставити йому плече у боротьбі, як з корупцією так із подібними провокативними політичними випадами, що утворив Тищенко.

Адже прогнозовано, що Тищенко на цьому не зупиниться. В ролі “ображеного” він продовжить дискредитувати виконавчу владу України. Фактор “Тищенко” – це лише початок.

ІІ. Щодо воєнно-політичної обстановки.

Тим часом, в категорії воєнно-політичної обстановки заслуговує уваги заява Сербії, яка на тлі анонсування приїзду Байдена в лютому до Європи,заявила про свою готовність ввести санкції проти “росії”, і теж в лютому.

Довідково . Наступна зустріч у форматі “Рамштайн” відбудеться у штабквартирі НАТО 14 лютого.

Зазначене перенасичує або навпаки символічно підживлює “фактор місяця лютого”, який у всьому світі вже розглядається, як річниця широкомасштабного вторгнення “росії” на територію України.

Такий крок з боку, ще здавалось вчора прокремлівської, Сербії доламує вже перебитий Україною хребет кремлівської парадигми щодо її імперіалізму та колоніалізму.

На приїзд Байдена до Європи також відреагувала і ПАРЄ яка підтримала резолюцію щодо негайного створювання міжнародного трибуналу над військово-політичним керівництвом “росії” і Білорусі“.

Отже, ми бачимо, як Вашингтон затискує в кут збожеволілого кремлівського диктатора, не даючи йому можливість реагувати без помилок.

Припускаємо, що “путін” вже перебуває в потрібній “кондиції”, адже Вашингтон, на фоні всього вищезазначеного раптово заявив про свою готовність щодо пом’якшення санкцій проти “москви”, але виключно заради серйозних переговорів щодо України та виведення своїх окупаційних військ з її території (заява Вікторії Нуланд)

Висновок.

1. Діждавшись “праведного закону Вашингтону” (згідно пророчества Тараса Шевченка), для України наступає період якісних політичних та державотворчих змін. США при цьому кажуть, що будуть діяти доволі делікатно, не порушуючи роботу владної вертикалі.
2. Історія з аудитом – це історія про те, що всі все розуміють, і на Заході теж знають, що у нас відбувається, а тому Україні вкрай важливо показати, що ми йдемо на зустріч: не тільки беремо гроші та військову допомогу, а й боремось із “чужоземними диверсійними активами”.
3. Тим часом, “путіну” дають шанс, можливо останній, адже “фактор місяця лютого” набирає такої ваги, яку “кремль” після лютого може не втримати.