І. Щодо воєнно-політичної обстановки.

Воєнно-політичним рішенням західних держав практично завжди передує розставляння тонких акцентів у своїй риториці. Провідні посадові особи, готуючи до зміни курсу громадську думку, перевіряючи реакцію політичного класу та формуючи громадську підтримку рішенню, говорять речі, які дають ключ до розуміння наступних рішень.

Так глава європейської дипломатії Жозеп Борель в інтерв’ю “El Pais” заявив, що європейська інтеграція України насправді вже “вирішена наперед”, але все залежить все-таки від проведення комплексних реформ, які припинились.

Важливий нюанс. Дуже важливо для розуміння світосприйняття західних чиновників, що Боррель провів паралелі між пострадянською Україною та Іспанією після Франко – зокрема, в тому, що обидві країни бачили своє демократичне майбутнє в Європі.

Слід зазначити, що в Україні такі заяви з історичними паралелями обходять стороною, вважаючи це пустослів’ям, але ми запевняємо, що це частина великої політики. І сьогодні така заява підтверджує наші висновки від 5 лютого щодо нашого болючого питання довкола сучасно-історичного “ментального каліцтва” українського чиновного апарату.

Далі ще цитата від Борреля: “А маріонетковий режим, який хотів встановити “путін” у Києві, “негативно б вплинув на безпеку Європи”.

Отже, саме таке сприйняття України – як “своєї”, частини Європи, – і відрізняє реальні перспективи членства від ввічливих дипломатичних розмов про “незачинені двері”.

Але, саме така, доволі кардинальна зміна ставлення до України, якраз і вказує нам на важливу річ: відтепер політична складова української державності починає здавати іспит на свою зрілість називатись державниками.

Ставлення “як до своїх” означає, що віднині за діями української влади здійснюватиметься дуже жорсткий контроль.

І якщо, повернутись до історичних паралелей, то це добре відчули на собі країни-кандидати, які зрештою приєдналися до ЄС – і зокрема колишні частини Союзної Югославії, з яких Хорватія також пройшла через війну із сусідом-загарбником.

У цьому контексті недвозначно прозвучали слова канцлера Німеччини Олафа Шольца в інтерв’ю “Bild”, далі цитата: “Кандидат, має відповідати необхідним критеріям, щоб стати членом ЄС і це (1) питання боротьби з корупцією,(2) верховенства права, (3) демократії, (4) дотримання прав людини.”

Таким чином, параметри внутрішньої роботи для української влади вказані дуже чітко: коли питання боротьби з корупцією стоїть вище навіть за верховенства права.

А тим часом, в Брюсселі зазначили, що стеля цін на російські нафтопродукти скоротила доходи “москви” від експорту нафти та газу на 30%, тобто на 8 мільярдів доларів порівняно з січнем 2022 року.

Для врахування. Це при тому, що стеля лише починає діяти. А світовий досвід запровадження стелі цін на ринку нафти показує, що його ефект набагато перевищує досить ліберальні формальні умови – а значить, ці умови цілком можна і треба робити жорсткішими.

Серед всього іншого, з 5 лютого почала діяти заборона на імпорт російських нафтопродуктів до ЄС. Вона стосується бензину, дизеля, гасу, нафти та мазуту.

Довідково. Підставою для таких обмежень стали цільові санкції, ухвалені ще у червні 2022 року.

Одночасно з цим, коаліція демократичних країн світу продовжує домагатися від МОК щодо не допущення росіян та білорусів до міжнародних спортивних змагань, в першу чергу – Олімпійських ігор у Парижі.

Цілком очевидно, що подібні символічні жести підривають упевненість агресора у своїй всемогутності та головне своєї необхідності для світу.

ІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

Тим часом, Інтернет переповнюється повідомленнями з очікуванням “великого наступу”. На тлі чого, західні Інтернет-видання (“New Yorker” ,“The Atlantik”) дозволили собі поміркувати з цього приводу, зазначивши, що такий наступ викличе неминучу концентрацію російських сил, тож з отриманим західним озброєнням Збройні Сили України будуть здатні знищувати окупантів десятками тисяч в тиждень.

Для вра хування. “кремль” наказав готувати бомбосховища по всій “росії”, – “The Moscow Times”.

З іншого боку, таке нагнітання вказує на те, що постачання нових озброєнь Україні змушує “кремль” коригувати свої плани та прискорюватися з черговою спробою масового наступу на сході України.

Адже, треба ухвалити якесь рішення, оскільки залишилося трохи більше двох тижнів до “річниці вторгнення” з тим, що саме донести у вже анонсованому зверненні “путіна” до російського електорату.

Ймовірно саме для цього “кремль” 24 лютого викликає до себе “лукашенко”. Де на столі перемовин буде лежати питання участі Білорусі у вторгненні в кількох опціях: перша, маневри, що відволікають, у вигляді імітації наступу з північного напрямку; друга, відправлення білоруських військових та приватних підрозділів на схід України; третя, надання території для продовження повітряних ударів. При цьому, логістика та інше забезпечення російської агресії за умовчанням у всіх опціях.

Це стандартний набір, тож ми рахуємо, що суттєвих змін в цьому кейсі для “лукашенка” не буде. Водночас, для білоруського диктатора це передбачає власноручне знищення свого силового компонента, а також остаточний злам своєї головної концепції: “аби не було війни”.

Також слід зазначити, що так чи інакше, але це дійсно може вилитись у абсолютно нову і, що головне непередбачувану турбулентність. Адже це може призвести до поглибленої інтеграції Білорусі у форматі “союзної держави”, що передбачає неминучу реконфігурацію білоруського режиму.

Тож наскільки довго протримається “лукашенко” і наскільки довго протримається білоруський режим без свого лідера – відкриті питання. Тим паче, ситуація на фронті тисне, і майбутнє вирівнювання санкцій – також.

Вище ми вже зазначали, що російський бюджет почав суттєво відчувати на собі наслідки санкцій на нафту. При цьому, країни, які допомагали обходити санкції, повільно, але чітко відвертаються.

Отже: “інформаційне нагнітання щодо великого наступу”, “виклика і велика розмова з “лукашенком””, та “звернення “путіна” до електорату” – це графік на три тижні.

Для врахування. Додатково звертаємо вашу увагу, що білоруський режим спочатку звірив всі дані військовозобов’язаних, а потім різко зробив усіх придатними. Отже, думати про свою особисту безпеку краще самому.

В той же час, на фоні вищевказаних європейських наративів до української влади, та нагнітання паніки нового “великого наступу”, ми фіксуємо появу в інформаційному середовищі інформації, яку частково можна охарактеризувати, як контрпропагандистську.

Так в західних політичних шоу все частіше говорять та повторюють, що окупація Криму потрібна була виключно тільки для підняття рейтингу “путіна”. Пізніше, у 2018 році у “кремлі” вирішили, що цю процедуру потрібно повторити. У підсумку ведучі програм підводять до загального висновку, що “путін” насправді не психопат з ядерною кнопкою, як нам розповідають “Невзорови”, “Мальцеви”, та інші “кремлівські ліберали”, а навпаки “путін” боягузливий але хитрий. І на Україну він напав лише тому, що виділяв величезні гроші на пропаганду всередині України.

Отже, ми знову звертаємо вашу увагу на те, що Захід перед тим як приймати рішення спочатку формує ого громадську і політичну підтримку. Тож, підняття такого питання, як діяльність кремлівської пропаганди всередині України, вказує на те, що Захід починає напряму перейматися інформаційною політикою та внутрішнім інформаційним полем України.

ІІІ. Що стосується внутрішньо -політичної обстановки.

На додачу до вже окреслених Європою наративів для України в частині, що стосується питань: боротьби з корупцією, верховенства права, демократії, дотримання прав людини; окремо зазначимо, що в Україні продовжується період кадрової чистки, а також те, що Верховна Рада визнала ПВК “Вагнер” міжнародною злочинною організацією.

Висновок.

1. Америка та Європа є носіями світових демократичних цінностей, до яких йшли століттями і точно знають ціну своїм здобуткам, за які несуть жорстку відповідальність перед власним народом.
2. Українці – Нація, яка тільки формується ще не звикла до колективної відповідальності за свої вчинки і це є відповідь, на питання: чому західні партнери втручаються у внутрішню політичну ситуацію, навіть не враховуючи військово-економічну підтримку.
3. Зараз рубікон вже перейдено і далі ситуацію під свій контроль беруть українські партнери.