І. Щодо воєнно-політичної обстановки.

Загибель “російської державності” навряд чи відбуватиметься за простою схемою, на відміну від розпаду радянського союзу. Втім і розпад срср теж призвів до насильства через територіальні суперечки (Чечня). В той час, як у сучасній “росії” розкол її держави найімовірніше взагалі буде вкрай хаотичним, конфліктним, і дедалі частіше, насильницьким.

Ці висновки ми винесли з аналізу виступів та реакцій західних політиків під час засідання ГА ООН, яка 23 лютого ухвалила запропоновану Україною резолюцію до роковин російського вторгнення, що закликає “кремль” зупинити бойові дії та вивести свої окупаційні війська з території України, а також закріплює основні положення української “формули миру”.

Ухвалення ГА ООН української ідеї щодо “формули миру” є свідченням того, що світ чітко розуміє, що ключовою рушійною силою розпаду російської держави стане її військова поразка в Україні через тривалу безвихідь, що буде супроводжуватись постійним економічним спадом.

І по оцінкам експертів все це якраз і забезпечує прийнята резолюція, де процес “тривалої безвиході” надасть Європі і США трохи більше часу, для того щоб краще підготуватись до наслідків розпаду “росії”.

Оскільки її широке розкладання потягне за собою серйозні економічні зміни з широким спектром суспільних проблем у світовому масштабі, як-от: поглиблення депресії та нестримної інфляції, що так чи інакше викличе світову рецесію, про яку ми зазначали вчора.

Для в рахування. Проти резолюції проголосували “росія”, Білорусь, Сирія, КНДР, Еритрея, Нікарагуа та Малі. 32 країни утрималися.

Інформаційно . Після засідання 22 лютого у Варшаві країн “Бухарестської дев’ятки” до складу якої входить Угорщина, за українську резолюцію проголосували “угорці-орбаністи”.

Як не дивно, але підтвердженням вірності всього вищесказаного стала поведінка білоруської делегації, яка в ході засідання ГА ООН деградувала до рівня “радянської республіки”, повністю повторюючи кремлівський наратив. Але зрештою, так і краще, адже тепер в ООН будуть ще більш обережніше дивитись на білоруських дипломатів.

Довідково . Заява лукашенка: “Голова КНР “сі цзіньпін” “сьогодні-завтра” виступить із заявою чи промовою щодо конфлікту в Україні.

Але, виявляється все це було фоном для підмащування “кремля” або його відволікання, адже саме в цей час білоруський диктатор минаючи “москву” почав підлещуватись напряму до Китаю. В “кремлі” це помітили, обурились, але щоб не зачорнити своє так зване свято навколо дати “23 лютого” свою реакцію вирішили перенести на інший день.

Інформаційно . Щодо “привітальної” промови “путіна” до “23 лютого”: У своїй промові “путін” згадав про ядерну тріаду. “Сармат”, “Циркон” та “Кинжал”. Мовляв, завтра цим усім загрожуватимемо світові, ”але”: 1. Випробування “Сармата” днями скінчилися невдало, так що навіть своїм придворним про це було соромно сказати; 2. Саме через це вирішили не запускати “Циркон” на спільних із Китаєм навчаннях ВМФ: “як би чого не сталося”, адже зганьбитися перед єдиним потенційним союзником було б смерті подібно. 3. “Кинжал”, єдине, що літає, тому що це модифікація “Іскандера”. Проте, ефективність сумнівна, у тому числі через обмежену кількість носіїв – старих радянських МіГ-31, модифікованих до версії К.

Цікавий епізод. Після двох вкрай невдалих путінських промов в “кремлі” заявили, що 24 лютого “путін” звертатися до росіян не буде.

Отже, таке лукашенківське загравання з Китаєм означає, що “кремль” слабшає, і лукашенку потрібний новий господар, за спину якого можна буде сховатися після розпаду “росії”. Дійсно, було дуже багато лестощів з боку білоруського самозванця, проте в Китаї знають ціну таким промовам.

ІІ. Що стосується дій кра їн-союзників.

Тим часом щодо Китаю: США пригрозили розсекретити розвіддані про обговорення Пекіном питань надання військової допомоги “росії”.

Комунікаційне застереження. “Spiegel”:

1. “Китай хоче надати “росії” дрони-камікадзе”;
2. Президент США запропонував кандидатуру екс-глави “Mastercard” Аджая Бангі на пост президента Світового банку.

Інформаційно щодо Аджая Бангі – це пряма відсилка на Індію, оскільки він є індійсько-американським бізнесменом, який зараз є віце-президентом глобально стратегічної компанії з світового капіталу “General Atlantik” та бізнеспартнером Ріші Сунака.

3. Прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак має намір закликати колег по G7 допомогти Україні завдавати ударів по російському тилу.

Таким чином, в контексті наших поп ередніх висновків це означає, що Білий Дім намагається застерегти Пекін від “безповоротного рішення”, натякаючи, що Вашингтон саме руками Індії – країни яка на сьогодні є більш ніж головний біль для Пекіну в Південній та Середній Азії, задушить Китай фінансовими санкціями.

В той час, як країни “ Великої сімки” ще більше укріплять домінування Індії в Азії, що може призвести до такої ганебної ситуації, коли Китай може бути повністю обмежений в своїх ініціативах в цьому регіоні.

Остання теза, між іншим, підкріплюється британським виданням “The Telegraph”, яке зазначає, що в атмосфері дедалі більшої наполегливості з боку Китаю підживлювати світову турбулентність, Лондон підтримав кандидатуру Бориса Джонсона на посаду Генерального секретаря НАТО.

На додачу до цього, від себе додаймо, що в контексті подальшої роботи комунікаційного кола “Польща–США–НАТО–Україна”, призначення Бориса Джонсона на посаду Генсека НАТО значно збільшить оперативність реакції на нові виклики, для України зокрема.

 ІІІ. Що стосується внутрішньо-політичної обстановки.

Тим часом в Україні на фоні цільового тиску демократій на кремлівського сюзерена Китай, ми фіксуємо ознаки внутрішньої турбулентності. Де певним сигналом щодо її початку стала заява Секретаря РНБО про те, що “росія” в рамках реалізації свого плану “земля в обмін на мир” готує сценарій внутрішньої дестабілізації в Україні, як єдиний порятунок від своєї військової поразки, яка приведе її, як ми зазначали вище, до її розпаду.

Мова йде про епізод у Верховній Раді України, коли народного депутата Гео Лероса відсторонили від участі в роботі Верховної Ради до кінця війни. Що вже інформаційно нарощується наративами про антиконституційність цього рішення та авторитаризм, який виражається у придушенні українського парламентаризму.

Вкрай негативним відтінком в цій ситуації є те, що це відбувається на тлі нещодавнього історично-епохальної приїзду лідера світової демократії Президента США Джо Байдена.

Висновок.

1. “російська державність” спочатку провалилася у створенні стабільного способу президентської спадкоємності, а потім потрапила в свою ж пастку, що унеможливлює здійснити більш-менш адекватно-раціональні заходи для відсторонення від влади настільки токсичного “путіна”, як фактору кремлівської системи.
2. Саме тому російський фактор “путіна” змушує Захід шукати шляхи, щоб зменшити наслідки майбутньої світової рецесії, що утвориться після розпаду “російської державності”.
3. Одночасно з цим Захід підштовхує Китай зробити раціональні кроки в бік послаблення світової турбулентності, оскільки на такій шаленій швидкості воєнно-політичних подій, наслідки від рецесії можуть бути катастрофічними.
4. Тим часом, в Україні фіксується своя турбулентність – політична, яка вже інформаційно підмиває підвалини української демократії.