І. Щодо воєнно-політичної обстановки.

Головні наративні обставини доби:

(1) рівно через рік, як “Київ за три дні”, у звичайний

буденний день вся центральна “росія” аж до кордонів “москви” перебувала під обстрілом БПЛА, що в подальшому виразилось у теле-ефірному проявленні кремлівськими пропагандистами глибокого вкоріненого історичного страху вже за “майбутню битву за москву” (узагальнена теза пропагандистів);

Довідково . Заява Данилова: “Це не наша територія, і ми не бачимо, хто там бешкетує”, – секретар РНБО України.

Інформаційно . Пропагандисти засмутилися, що Європа не замерзла цієї зими, а натомість злізла з російської нафтогазової голки, а Україна на додачу до цього почала обстрілювати центр “росії”.

( 2) найближчий кремлівський васал лукашенко поза спиною “кремля” домовляється з Китаєм, а сама ситуація в Білорусі перебуває на межі дестабілізації, але ознак, що білоруські генерали почали зраджувати лукашенку немає, навпаки, викотили пошкоджений російський літак на оглядини (з якого все почалося), немов з ним насправді все гаразд;

Довідково. лукашенко підтримав “мирний план” “сі цзіньпіна”, а той пообіцяв посилити торговельні зв’язки з Білоруссю (тобто дасть гроші), після чого спільним дуетом звинувати Захід у політизації світової економіки.

( 3) українська фортеця місто Бахмут перетворилася, в буквальному сенсі, в пекло для окупантів.

Отже, ми можемо вже самостійно переконатися в тому, наскільки ефективна була стратегія Заходу відносно “російської федерації” щодо протистояння подвійному виклику – неоімперському ревізіонізму (перегляд ідейних напрямків) “москви” та державній неспроможності “росії”.

Згадуючи попередні висновки щодо сказаного, ви пам’ятаєте, що ці два феномени тісно взаємопов’язані, про що ми неодноразово зазначали. Адже перспективи для ескалації внутрішніх потрясінь можуть переконати російських лідерів, що ризикована міжнародна політична стратегія може принести внутрішні переваги для порятунку нинішнього кремлівського режиму. А це між іншим включатиме дестабілізацію прозахідних сусідів, зокрема Молдову де сьогодні відбуваються антидержавні акції, а також відволікання Заходу шляхом провокування політичної кризи в Україні.

Довідково . Останні події навколо депутатки Мар’яни Безуглої є частковим елементом з провокації політичної кризи, чи ще більшої дискредитації української демократії та парламентаризму на фоні нещодавнього фактору довкола депутата Гео Лероса.

Тож, щоб уникнути вимушеної постійної оборонної позиції, Вашингтон сьогодні опрацьовує плани не лише на випадок низки дестабілізаційних регіональних сценаріїв уздовж флангів НАТО, але й готується до поглиблення кризи в самій “росії”. Оскільки, як ми вже зазначали раніше, майбутній федеральний колапс вплине на позиції та стратегії кожної держави вздовж кордонів “росії”, а також на позиції та стратегії основних зовнішніх сил.

Довідково .

Останній епізод стратегій:

1. Заява постпреда США при ООН: “США проводять постійні консультації з усіма країнами світу щодо реформи Радбезу ООН, але поки немає механізмів, щоб змінити склад “п’ятірки” постійних членів” – Лінда Томас-Грінфілд;
2. “росія” вийшла з договорів Ради Європи. Відтепер щодо “росії” перестають діяти Статут Ради Європи, Конвенція про захист прав людини та основних свобод, Європейська соціальна хартія та ще 18 документів. Серед них – Конвенція про захист дітей від наруги та експлуатації сексуального характеру.

Висновок: 1. “москва” відзначається відслідковуванням та використанням слабкостей та вразливостей своїх основних суперників. 2. США і Європа, якщо так можна коректно висловитись, зобов’язані сьогодні проводити набагато ретельніший моніторинг внутрішніх і міжнародних слабкостей “росії”, щоб їх можна було використати на користь Заходу.

В контексті зазначеного зауважимо, що дискусії про “росію”, які проводилися на сторінках багатої політичної літератури в США і Європі впродовж останніх років, обмежувалися лише втручанням “москви” в західні демократії, і через це сьогодні існує обмаль дійсно системного західного аналізу щодо погіршення внутрішнього становища “росії” та перспектив її державної фрагментації, принаймні з відкритим доступом. Тож нам приходиться шукати та вибудовувати загальну картину по окремих фрагментах, серед яких є останнє найцікавіше інтерв’ю “Politico” від Президента Сербії Олександра Вучича, яке яскраво проілюструвало плачевне геополітичне становище “росії”, через зміну риторики її союзників.

Інформаційно . Головне з інтерв’ю Вучича: 1. Сербія рано чи пізно приєднається до санкцій проти “росії” і залишиться на своєму шляху до ЄС. 2. Протести ультраправих спрямовані проти Сербії фінансуються – з “росії”. 3. Вучича виводять із себе розмови про ПВК “вагнер” та їхні спроби вербувати сербів: “cерби, яких завербують для війни в Україні, будуть заарештовані”. 4. Вучич говорить про емпатію сербів до українців: “ви не почуєте жодного поганого слова в Сербії про українців”. 5. Вучич ще раз заявляє про підтримку територіальної цілісності України: “Крим, Донбас, Херсон – це все територія України”.

Для врахування. Окремо нагадаємо про існування проблеми територіальної цілісності самої Сербії: Україна на офіційному рівні не визнала Косово.

Отак буває, коли адекватний лідер держави намагається впоратися з імперським минулим і дивитися в майбутнє замість того, щоб бомбити сусідів через уявну “велич” і нав’язливу ідею переписати історію.

Цілком ймовірно, що благородство Президента Сербії помітили в Угорщині, оскільки Будапешт поспішив озвучити дані, що підтримка антиросійських санкцій ЄС в Угорщині насправді значно вища, ніж про це розповідає Орбан. (за даними “Republikon Institute”, 46% опитаних підтримують санкції, 32% проти них, а 22% відмовилися відповідати).

ІІ. Що стосується дій країн-союзників.

Також поточна доба відмітилася низкою цільових комунікацій направлених Китаю з боку США, які стосувались висвітлення даних що: (1) причиною COVID-19 став витік з лабораторії в китайському Ухані; (2) Пекін витрачає на міжнародну пропаганду більше ніж “москва”. Після чого, Вашингтон, ще раз нагадав про запровадження санкцій, якщо Китай поставить “росії” наступальне озброєння.

На фоні перебування лукашенка в цей час в Пекіні, зазначена комунікація з боку Вашингтону засвідчує вірність наших вчорашніх висновків, що дійсно настільки довге перебування білоруського самозванця в Китаї (ще два дні) може спровокувати у останнього появу пропозицій щодо поділу зон впливу і розширення коридору можливості “творцю COVIDу-19” у комунікації з США.

ІІІ. Що стосується внутрішньо-політичної обстановки.

На тлі згадки про місто Бахмут, як фортеці та пекла для російських окупантів, хотіли би звернути вашу увагу на одну цікаву річ щодо українського інформаційного простору. Незважаючи на всю критичність ситуації в Бахмуті, українські пабліки, не намагаються радити Збройним Силам України, що треба робити. А це ознаки – абсолютної довіри до керівництва Збройних Сил України, яка контрастує з пабліками ворога, коли після кожної малої події в ефір спливає тисячі експертів зі своїми пропозиціями, що цілковито підриває дух окупанта.

Довідково. Заява НАТО: “Важливо забезпечити Збройні Сили України, всім необхідним, щоб зберегти Україну”, – генсек НАТО.

Ще одним таким доказом довіри до керівництва Збройних Сил України є офіційне підтвердження урядом США, що не було виявлено жодного випадку нецільового використання американської зброї в Україні.

Тим часом в Україні, колаборант Бойко залишається “Героєм України”, а його партнер Шуфрич – головою комітету з питань свободи слова.

Висновок.

1. Підходи США, НАТО та ЄС до “росії” продемонстрували кілька постійних занепокоєнь відомих від часів розпаду радянського союзу на початку 1990-х років. Саме ці страхи обмежують створення ще більш ефективної стратегії, від якої Захід матиме користь. (мається на увазі, що досі немає механізму позбавлення “росії” права вето в Радбезі ООН)
2. Більш того, саме ці страхи заохочують “москву” продовжувати наступ і реалізовувати свої ревізіоністські амбіції. Хоча звичайно якість цих амбіцій звелась до втрати своїх союзників і навіть найближчого васалу.
3. Білоруському диктатору схоже поки вдається замащувати китайського: Білорусь отримує гроші, а значить шанс і можливість відірватись від “кремля”, і не вступити у російську війну проти України. Проте, на стратегічному рівні, цілком очевидно, що будуть закладені пастки.