І. Щодо воєнно -політичної обстановки.

Повоєнний устрій світу переживає в наші дні справді дуже драматичну трансформацію – третю, якщо закінчення “Холодної війни” минулого століття вважати другою. Поки Сталін після “Другої світової війни” був заклопотаний формуванням поясу комуністичних режимів у Центральній Європі, дрібними крадіжками у вигляді анексії Кенігсбергу і частини Курильських островів, США створювали глобальну інфраструктуру впливу – ООН, МВФ, Світовий банк, ГАТТ–СОТ, НАТО і, з часом, сприяли об’єднанню Західної Європи у Європейський Союз (це найкоротше оповідання про створення ЄС).

Сьогодні коли більшість європейських сателітів срср не лише позбавилися спадщини комунізму, а й стали членами ЄС і НАТО, стратегічний прорахунок Сталіна для всіх став особливо очевидним. Після чого у світі почали говорити: “Світом править долар, а не балістичні ракети”.

Бажання опиратися “долару”, у “росії” породить те явище, яке в Україні називають коротко – “побєдобєсіє”, але своє корінної суті це не змінить: “долар продовжує правити світом”.

В контексті чого наводимо свіжі дані про те, що надходження основних світових валют – долара та євро – до “росії” зменшилися ще сильніше.

Якщо перед початком повномасштабного вторгнення у доларах та євро проходило більш ніж 90% розрахунків за експорт, то у березні 2023 року — лише 30%. Більше ніж половину угод російські експортери проводять у китайських юанях та російських рублях. Відповідно, це суттєво звужує географію частки російського вливання, а відтак – і російського впливу.

Уже і “російський центробанк” офіційно визнав і навіть, не дивлячись на кремлівську цензуру, публічно заявив про дефіцит доларів на “росії”, а “росстат” при цьому зазначив, що тільки за два місяці 2023 року частка збиткових організацій на “росії” зросла до 26%.

Довідково. У свіжому звіті від “ІSW” йдеться про те, що в наслідок кремлівського розколу “путін” втратив централізований контроль над російським інформаційним простором. Про що ми зазначали ще тиждень тому, сьогодні “ІSW” лише підтвердив наші попередні висновки.

Отже, чим менше у окупантів буде доларів і євро, тим менше вони зможуть закуповувати і ремонтувати техніку, оплачувати корупційні схеми на Заході і фінансувати війну іншими способами.

Власне, наступний етап санкційних зусиль Заходу – це подальше звуження валютних надходжень до “росії”, перекриття лазівок для обходу санкцій і перетворення допомоги “росії” у дуже невигідну справу для будь-кого в світі.

Нагадаємо, що валютні доходи російської економіки падають саме через зниження цін на нафту і газ, а також переходу “нафтових компаній на нові схеми постачання та розрахунків”, що призводить до зростання витрат.

В рамках останньої тези актуально зазначити, що Індія сьогодні офіційно приєдналась до стелі цін на російську нафту “$60”, введену ще в грудні країнами G7. Але заради справедливості варто відзначити, що Індія і так закуповує “Urals” у “росії” значно нижче за стелю, за даними “Reuters” за $35.

Проте після повідомлення “Bloomberg” про дотримання Індією нафтового “price cap”, “кремль” мав би назвати Нью-Делі недружньою країною та не продавати їм нафту. Але, зрозуміло, вони цього робити не будуть: “Утруться” та постачатимуть далі, дякуючи про себе, що поки $60.

А нам особливо сподобався опис “Bloomberg” щодо передумов такого індійського рішення, далі пряма мова: “Індія провела детальну дискусію з США та іншими країнами G7 в кулуарах зустрічі G20 і вони, схоже, задоволені її результатами”.

На додачу до того, (про що також повідомляє “Bloomberg”), що США розпочали пряму роботу з Японією та Нідерландами, щоб залишити Китай без обладнання для виробництва передових чипів, це означає що Вашингтон сьогодні веде роботу щодо розвінчування в світі такого міфу як: “не варто злити КНР”.

Довідково. Нагадаємо, що перед цим світовий міф “не варто злити “росію” успішно розвінчали Збройні Сили України.

Адже компанії саме цих трьох країн США, Японії і Нідерландів фактично контролюють всі світові ринки передових технологій у цій галузі. Тож, акцент “Bloomberg” на тому, що Індія “задоволена результатами”, вказує на те, що останній відкривають доступ до передових технологій. Ймовірно для того, щоб Індія набула відповідної воєнної ваги в Азійському регіоні.

Довідково. Нагадаємо, що завдяки впливу Великої Британії Індія стала регіонально-політичним лідером Азії, але, тільки політичним, воєнну складову лідерства за собою зберігає Китай.

ІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

Цілком зрозуміло, що в Китаї так само, як і в Україні відслідковують наративний світовий простір, тож, щоби Індія “особливо не раділа” Пекін символічно призначає міністром оборони Китаю одіозного, підсанкційного з боку США та Великобританії (як сигнал Індії: “Захід тобі не допоможе”), найближчого друга “шойгу” (як помста за приєднання Індії до стелі цін на російську нафту) генерала Лі Шанфу, який в рамках “Кашмірського конфлікту” нібито виступає на стороні Пакистану, а в рамках російсько-української війни декларує більш тісну співпрацю з “росією”.

Довідково. Індія і Пакистан до 1947 року входили до складу британського колоніального правління, яке привело до об’єднання великої кількості різних груп, між якими відбувся розкол, а саме між індуїстами та мусульманами, де останні вимагали окремої держави. Англійці їх підтримали, власне так і утворився Пакистан. Але чіткого кордону не було причина: Кашмір мав сам визначити до кого приєднуватись, але у 1950 році в конфлікт вступив Китай і забрав частину Кашміру. З того часу Індія і Пакистан у підвішеному стані.

В рамках останніх новин про те, що Пакистан почав надавати Україні пряму військову допомогу, це означає, що Китай, буде дестабілізувати регіон, нагадуючи всім його учасникам про свою воєнну складову, політично підкупаючи Ісламабад припинити допомагати Києву.

І те, що на цьому китайська комунікація з призначенням одіозного генерала на цьому поки призупиниться, тобто не перейде в більш ірраціональні форми, є наступна комунікація з боку китайського васалу Ірану, який оголосив про досягнення між Тегераном та Вашингтоном про обмін полоненими.

Довідково. Іран вже давно бере полонених із західними паспортами, щоб використовувати їх у переговорах з західними державами. Наразі відомо, що в іранських в’язницях утримуються троє американських громадян.

Інформаційно. Лукашенко прилетів до Ірану. ЗМІ стверджують, що нібито домовлятися про зброю.

ІІІ. Що стосується дій країн союзників.

Проте, така гібридна китайська комунікація викликала гнів у Вашингтоні, який виразився у повторі такої ж гібридної операції “невідомі літаки”, які цілком реально завдали чергової серії авіаударів по іранських військових об’єктах біля сирійського міста Масьяф.

Довідково . Заява Держдепу: “Іранські коментарі є ще однією особливо жорсткою брехнею, яка лише посилює страждання родин полонених”.

На до дачу до цього, ядерний бомбардувальник США “B-52” навчально “відстрілявся” по Ірану, літак вийшов на курс бойового застосування ракет з ядерною БЧ, після чого (зробивши віртуальний пуск) розпочав повернення.

Тим часом, в Туреччині розпочалась президентська виборча кампанія, і Ердоган її розпочав з наїзду на головних своїх суперників – “Національний альянс”. Дивно, як усі недемократичні режими та авторитарні правителі схожі між собою. Щоправда, у Туреччині, на відміну від “росії”, все ж таки є політична боротьба. І, згідно з опитуваннями, перемога Ердогана зовсім не гарантована.

І V. Що внутрішньо-політичної обстановки.

Тим часом, на тлі “дипломатичних обурень” з боку пана Кулеби (очільник МЗС України), через те, що американська кіноакадемія відмовилася показувати звернення Президента України на врученні премії “Оскар”, у провідних західних медіа з’явились матеріали про розбіжності між союзниками та українською владою, а також усередині самих союзників щодо визначення української перемоги – і відтак цілей у війні, і відповідно видів, обсягів і темпів допомоги. Щоправда, самі ж оглядачі зазначають, що питання такого рівня складності, як підтримка України у війні проти “росії”, ніколи не обходяться без жорстких дискусій.

Тобто, таким чином Захід нагадав МЗС Україні куди насправді потрібно направляти свою енергію, особливо на фоні доволі неоднозначної діяльності Мінкультури, яке в рамках вчорашнього рішення Президента України щодо перейменування “росії” на “московію” заявило про необхідність консультацій з експертами. Залишивши українське суспільство гадати: з якими експертами, адже головним експертом в цій галузі є само відомство Мінкультури.

Висновок.

1. Світом править “долар” а не балістичні ракети, і – це розуміють як в “москві” так і Пекіні.
2. США продовжують відповідати жорстким воєнно-політичним прагматизмом з додатковим епізодичним переходом на військові важелі впливу.
3. “Китайський досвід” для України залишається актуальним (в рамках ірраціональної поведінки Мінкультури): “місце під сонцем” ніхто не віддасть добровільно, за нього треба боротись, і починати треба з аналізу першочергових національних інтересів.