І. Щодо воєнно-політичної обстановки.

Взаємодія держав, міждержавних утворень і систем в умовах глобалізації і небаченого досі розвитку комунікацій – це зовсім інший вид конкурентного світового протистояння, ніж був раніше. При цьому, прагматизм, жорстке відстоювання власних інтересів все більше стає нормою міждержавних відносин.

Приклад . Заява ДеСантіса: “Нескінченно допомагати Україні — не на користь США, — губернатор Флориди, республіканець.

Інформаційно. ДеСантіс вважається основним конкурентом Трампа серед республіканців на президентських виборах у 2024 році.

Одночасно з цим протистояння між основними полюсами сили – США і Китаєм з кожним днем на наших очах стає більш ніж реальністю, де на відміну від “росії”, протистояння з Китаєм – це в першу чергу економічний виклик і лише другою чергою – військовий.

При цьому як для основних так і для другорядних гравців дедалі стає очевидніше, що сучасні війни вже неможливо виграти тільки зброєю, тоді як наративи і вчасно прийняті рішення стають авансценою в “театрі протистояння”.

Тож на тлі анонсованої поїздки китайського диктатора до “москви”, яка безумовно буде мати свої наслідки для України, ще раз наведем низку дуже показових подій, які на сьогодні стають основними реперними точками: 1. Туреччина різко скорочує експорт товарів до “росії” з $1,3 млрд у грудні до $1,04 млрд у січні, причому робить це негласно і забороняє транзит до “росії” санкційних товарів. 2. Міністр економіки Сербії Раді Башта закликає якомога швидше ввести санкції проти “росії”. 3. Казахстан заарештовує майно “роскосмосу”. 4. Індія приєдналась до західних санкцій та стелі цін на російську нафту. 5. Міжнародний трибунал в Гаазі відкриває проти “росії” дві справи про військові злочини. 6. Сі Цзіньпін окрім візиту до “кремля” планує розмову з Зеленським та Байденом.

Отже “чудотворний” вплив західних санкцій та “настійних рекомендацій” на країни, які раніше “росія” могла назвати якщо не своїми союзниками, то партнерами, підводить Китай до того, що він починає швидше бачити себе у посередницькій ролі, ніж у ролі посібника агресору.

ІІ. Що стосується дій ворога та його союзників.

Але виходячи та аналізуючи наступний наратив, Китай погоджуючись на роль посередника виставляє Вашингтону одну умову – “не добивати до кінця “путіна”.

Довідково . Зазначене Китай зробив вустами Трампа, який виступив категорично проти зміни режиму “путіна”, заявивши, що Вашингтон не повинен підтримувати зміну “російського режиму”.

Сам же “ путін” перебуваючи в робочій поїздці в Улан-Уде (Бурятія) зазначить, що він сьогодні бореться за виживання. І два видання “Deutsche Welle” (“Як війна проти України змінила Бурятію”) та “CNN” (“Пекін та “москва” – це “петля зворотного зв’язку” у поширенні наративів про війну”) недвозначно натякають, що російський диктатор готовий за цю “китайську послугу” перед Вашингтоном розрахуватися з Пекіном Бурятією.

На сьогодні це стає новою світовою інтригою, яка є підґрунтям тієї самої проблеми, що полягає в тому, що в авторитарних системах стабільність найчастіше закінчується зі зміною лідера, за рідкісним винятками, як-от Північна Корея або Куба, але які вже точно геть не можна вважати рівноправними учасниками сучасного глобального протистояння систем.

Водночас, заради справедливості треба сказати і про демократії, які побудовані на системній основі, але як показав випадок з обранням Трампа президентом США система цілком здатна адаптуватись під персоналії, а не навпаки.

Продовжуючи “тему інтриги” стає не зовсім зрозумілий наступний крок “кремля” який виразився у збитті американського БПЛА “MQ-9 Reaper” у міжнародних водах Чорного моря.

Довідково . Мова йде про два російські “Су-27”, коли один з них навмисно злив паливо перед американським безпілотником пошкодивши його пропелер.

Росіяни, звичайно, отримали свою порцію пропагандистського захоплення, але тут важливіше інше: чи стануть такі інциденти нормою і якщо так, то як тоді реагуватимуть у Пентагоні?

Довідково . Генерал ВПС США Джеймс Б. Хекер, назвав те, що сталося дуже небезпечним і непрофесійним вчинком.

У цьому контексті нагадаємо, що росіяни мають багатий досвід провокацій без залучення засобів ураження, який дістався їм ще від срср. Ще за радянських часів практикувалися провокаційні та небезпечні дії авіації та кораблів по відношенню до супротивників.

Зараз у Білому Домі вже розмірковують над відповіддю. Яка ця відповідь буде важко сказати. І не обов’язково ця відповідь буде зараз, адже у бігові на довгу дистанцію завжди перемагає системний стаєр, а не вибуховий спринтер, який швидко згорає. В будь якому разі, цей неадекватний крок “кремля” стане додатковим аргументом для США, що режим “путіна” треба кінчати.

На додачу до цього слід також зазначити, що візит лукашенка до Ірану ознаменувався ще одним моментом: авіасполучення між Білоруссю та Іраном буде відновлено. Прогноз: ймовірно диктатори вирішили повернутися до масованих атак нелегальними мігрантами східного кордону ЄС.

На завершення розділу також інформуємо, що після інциденту у Мачулищах машина репресій у Білорусі набирає нових обертів: затримують стрільців, страйкболістів, дійшли навіть до гештальт-терапевтів. На великих підприємствах збирають телефони щодо пошуку зарубіжних контактів і листування з іноземними абонентами. Попереду – звіти про родичів за кордоном та пояснювальні за відвідування зарубіжних медіа ресурсів.

ІІІ. Що стосується дій країн союзників.

В цьому розділі ми глибше розглянемо заяву ДеСантіса про те, що “нескінченна допомога Україні не на користь США” і власне про збитий БПЛА.

Отже, цей виступ ДеСантіса на “Fox News” дійсно викликав досить спекотні суперечки в українському медіа-середовищі, проте про припинення військової допомоги в ній не йдеться. В своїй заяві республіканець акцентує свою увагу на:

• безпосередній участі американських військ (але про це ніхто не просить);
• недопущення наступальних дій України за її межами (про це мови теж немає);
• (3) виділяє зближення “росії” і Китаю (але до чого тут Україна адже зближення вже відбулося, і в разі перемоги “росії” Китай почав би війну з Тайванем, паралельно сформувавши союз в рамках ШОС).

Довідково . Байден фактично розвалив ШОС, коли виніс Індію за межі “дружби” Сі і “путіна”. Фактично, Байден зробив найкраще, що можна було зробити, щоб уникнути посилення Китаю як стратегічного суперника.

Отже, на відміну від Трампа, ДеСантіс не закликає припинити військову допомогу Україні і тим більше не говорить про те, що віддасть заради так званого “миру” українські території “росії”. Разом з тим, ДеCантіс в ефірі “жовтого каналу” повідомляє для відповідної “жовтої аудиторії” те, що ця аудиторія бажає почути, в порівнянні з українською аудиторією, це щось на кшталт “гумористичного контрнаступу” на “1+1”.

Щодо знищення росіянами американського БПЛА, зрозуміло одне, ніякої військової реакції від США на ці дії не буде, адже “росія” їх завуалювала під “нещасний випадок”.

Однак відсутність прямої військової відповіді з боку США спонукає Вашингтон по новому дивитись на речі при формуванні наступного пакету військової допомоги Україні. Адже без відповіді цей виклик аж ніяк не залишиться.

Саме через це 15 березня в терміновому порядку і було скликане засідання групи країн “Рамштайн” щодо надання Україні військової допомоги.

ІV. Щодо внутрішньо -політичної обстановки.

Тим часом в Україні Міністерство закордонних справ зовсім буквально сприйняло наші вчорашні пропозиції щодо залучення усіх кого тільки можна щоб підсилити українську культурну дипломатію і офіційно оголосило, про набір послів за оголошенням. Щоб стати послом України конкурс проходити непотрібно, достатньо лише мотиваційного листа і автобіографії – відбір кандидатів здійснюється міністром закордонних справ особисто.

Висновок.

1. Британський аналітик Ендрю Монаган (Оксфорд) зазначає: “у керівництві “росії” говорять не “якщо”, а “коли” буде велика війна. Вони давно живуть у світі війни. Тож питання кінчати чи не кінчати путінський режим не має стати перепоною для світової стабільності”.
2. Протягом року американська зброя в руках Збройних Сил України масово знищувала російських окупантів. Тож боягузливий за природою чекіст “путін” довго розмірковував, як відповісти і наважився-таки на операцію зі знищенням БПЛА.
3. Проте, це черговий “постріл собі в ногу”: Збройні Сили України отримають ще більше зброї.