І. Що стосується дій ворога та його союзників.

Будь-яку державну систему управління в світі можна оцінити за двома основними показниками. Як от “політичний провал” вимірюється зростанням авторитаризму та центризму при спробі ліквідувати інакодумство в суспільстві та організовану опозицію. В той час, як “слабкість уряду” можна оцінити за градусом репресій, які необхідно запровадити державі, щоби тримати опозицію під контролем, а громадськість спокійною.

Але головним індикатором кризи і того, що керівництво не знає, що з цією кризою робити, є діяльність у форматі контролю приходів та доглядів, “пошуку зайвих працівників” та “економії на скрипках”. І сьогоднішній виступ “путіна” на засіданні “РСПП” – знак наскільки сильно систему трясе. Сьогоднішня путінська нарада – ознака того, що зазначена вище практика дісталася вже макрорівня, тобто “росія” поступово приходить до межі свого внутрішнього дефолту.

“Кремль” вже виплескав культ особистості “путіна”, в якому він зображується як спаситель, та більш того багато в чому легітимність путінського режиму лежить в системі персоналізації його лідерства. І сьогодні цей так званий лідер не знає що робити: “король голий”, і це видно вже неозброєним оком.

Одночасно з цим, ще більше настрій “кремлю” зіпсувала публікація Вашингтоном у світовий простір відео зіткнення російського літака “Су-27” з американським БПЛА MQ-9 “Reaper”.

Отже, після бравурних внутрішніх доповідей “як ми їх” та публічних запевнень “воно саме, ми просто поруч пролітали” настав час підбиття підсумків. Але це сфера публічна, де вкотре керівництво відомства “шойгу” було виставлене звичайними “брехунами” та недалекоглядними “блазнями”.

В результаті: атака була навмисною, хоч і безглуздою, але антидипломатична поведінка посла “росії” в США Антонова не залишила жодного шансу домовитись у закритому форматі про те, що “не все так однозначно”.

Америка не збирається заминати цей інцидент, і через це у “кремля” – нові версії про те, що “пілот робив, що хотів ми йому такого наказу не давали”.

Тим часом, “залишки” російського Чорноморського флоту зараз займаються нічим іншим, як звичайним піратством, намагаючись дістати з дна збитий БПЛА. Але, тут нічого цікавого “кремль” не чекає, адже головне не сам БПЛА чи навіть його залізо, а “мізки” – тобто система управління, яка була звичайно дистанційно знищена.

Цікаво, але на тлі зазначеного у військово-морській сфері ймовірно відбудеться зміна балансу сил, оскільки Туреччина раптово вирішила пропустити ряд кораблів ВМФ США через протоки, що контролює, з метою пошуку уламків американцями свого БПЛА.

Тож, постає питання: скільки і яких кораблів, а також чи надовго? У будь-якому випадку зміна балансу сил цілком очікувана.

Отже кремлівський політичний провал, слабкість уряду не минуче приводить до комунікаційного і військового хаосу, і “росія” в цілому тому яскраве підтвердження.

Тим часом, у ЗМІ активно стала поширюватись інформація, що протягом 2022 року кілька китайських компаній, серед яких одна напряму пов’язана з державною владою, відправили російським окупантам тисячу штурмових гвинтівок та інше обладнання, яке може бути використане у військових цілях проти України зокрема.

В контексті чого, ми можемо вас запевнити, що це примітивне китайське промацування на реакцію з боку Європи і США: “якщо проковтнуть то поставки дійсно будуть”, оскільки російська державність сиплеться, китайські ініціативи з кожним новим днем стають світу не цікавими, а на фоні збитого БПЛА, починається зміна балансу сил.

На жаль Китай на сьогодні – це таке ганебно-політичне утворення, якого потрібно тримати в постійному страху, як і “росію”, оскільки вони не мають ні честі ні гідності, вони ніколи не дотримуються своїх обіцянок і завжди грають не за правилами. І щоб в цьому розібратись, світовим демократіям допомагає Японія зі своїм багатовіковим досвідом спілкування з агресивними китайцями.

ІІ. Що стосується дій країн союзників.

При цьому, в контексті останнього, слід зауважити, що після того, як Японія очолила G7, Токіо буквально кожного дня в Індо-Тихоокеанському регіоні ініціює нові проукраїнські проєкти від культурно-просвітницьких до військово-енергетичних, про що засвічує веб-сторінка українського посла в Японії Сергія Корсунського. Серед останніх: 16 березня обговорювали питання, “як країни Азії можуть допомогти Запорізькій АЕС в захисті від російських терористів”.

Тим часом, окрім чергової, конференції формату “Рамштайн” щодо надання Україні зброї, новини приніс і санкційний фронт. Так, Глава Міненерго США жорстко закликала Європу відмовитися від імпорту ядерних реакторів із “росії” (зауважимо, що ця ініціатива прийшла з Японії).

Довідково . Міністр енергетики США Дженніфер Гренхолм вважає, що “росія” демонструє “зневажливе ставлення” до ядерної безпеки, у тому числі в питаннях ЗАЕС.

В той час, коли Польща, Латвія та Литва закликають знизити стелю цін на російську нафту до $51,45 за барель – спонукаючи її до ще подальшого зниження.

Довідково . Ціна нафти “Brend” опустилася нижче за $74, “WTI” – нижче за $70 за барель. Це штовхає вниз і ціну на російську нафту – яка вже тривалий час нижча за $50. А Фінляндія в цей час остаточно відмовилася від російської нафти на користь копалин з Норвегії, Великої Британії та США.

Довідково . Торік Норвегія стала найбільшим постачальником природного газу до Європи і нині покриває 30% потреб континенту в цьому товарі.

Отже, Європа підтягує власні резерви, а світ буквально на ходу вирішує фантастично складні координаційні, фінансово-економічні і логістичні задачі, вичавлюючи “росію” і Китай на грубий маргінес. І так доти, доки агресори не втратть спроможність до продовження війни та підживлення світової турбулентності.

Такі ж трансформаційні процеси світ переживає і в політичній площині, яскравий приклад цьому Ізраїль. Так, коли рік тому в нас почалася велика війна, в Ізраїлі при владі був проукраїнський уряд Лапіда, який публічно підтримав Україну, але обмежилися лише гуманітарною допомогою.

Довідково . Причина: кремлівське ППО та ВПС у Сирії, де активно діє також Іран – країна, котра відкрито декларує знищення Ізраїлю. Відтак, ускладнення стосунків із “кремлем” означатиме суттєві безпекові ризики для ізраїльтян і сильно стримує будь-які відкриті акції проти “росії”.

Аж ось уряд змінюється, до влади повертається проросійський Нетаніягу – із репутацією (принаймні, в Україні) особистого друга “путіна”. І він не лише дає команду виготовити для України систему раннього попередження про повітряні атаки, а й офіційно проводить через уряд рішення (це вже прецедент) про постачання протидронових систем захисту стратегічних об‘єктів України.

Інформаційно . Чому такий розворот? Нетаніягу прекрасно уявляє, що “росія” – це стратегічний ворог, і якщо є можливість без особливого ризику її ослабити, це слід робити обов‘язково.

Отже, це яскравий приклад елемент у великої політики, яка завжди є нелінійним процесом, і постійно потребує оновлення та свого вивчення, оскільки будувати свої прогнози й оцінки на “у такому-то році він таке-то сказав” – є безперспективною діяльністю.

ІІІ. Що внутрішньо-політичної обстановки.

Тим часом, військово-політичні події в Україні відзначилися двома показовими факторами: перший: Головнокомандувач Збройних Сил України провів телефонну розмову з начальником Об’єднаного штабу Збройних Сил Франції щодо питання посилення ППО та підготовки українських військових; Другий: 13 членів Комітету Національної премії ім. Тараса Шевченка подали у відставку через порушення правил положення про Премію і спроби в авральному порядку додати нову категорію і нові критерії відбору номінантів уже після того, як були визначені цьогорічні переможці.

Показовість факторів полягає в тому, що вони демонструють що “кремлю” не вдається розхитати суспільно-політичну обстановку в Україні, що призвело б до політичного провалу, слабкості уряду та відповідно до комунікаційного і військового хаосу.

Висновок.

1. Не дивлячись на те, що світ не україноцентричний (бо глобус України –це анекдот) Україні досі вдається тримати ситуацію так, щоб всі основні світові полюси й осі продовжували обертатись навколо неї та її національних інтересів.
2. Саме через це московія має вкрай обмежений і що головне – безперспективний порядок денний, в той час як персоналізація лідерства “путіна” підводить “росію” до межі внутрішнього дефолту.
3. 16 березня коли в світі відзначався Міжнародний день панд, символічно Китаю стає все важче приховувати свою істинно природню підлість і агресію, яка досі приховується під маскою миролюбної тваринки панди (з цією твариною Китай офіційно себе асоціює на державному рівні). Але маски, хоч і повільно, але спадають.