І. Щодо стосується дій ворога та його союзників.

З чого починалася “московська орда”, до того і повернулася. Єдине що тоді чобіт був монгольський, а тепер китайський – отже з візитом до московії “нарешті” прибув дійсний господар “росії” Сі Цзіньпін.

Довідково. Комунікаційна особливість світових ЗМІ: Сі Цзіньпін у всіх передовицях, а ось “путіна” засунули на треті сторінки. До країн третього світу, так би мовити.

Слово: “нарешті” вжито, як інцидент в комунікації “важливого відкриття” для тих світових політиків (китаїстів), які досі продовжують сумніватись в деструктивності Китаю. На додачу до цього китайський лідер стає першим у світі хто привітався з вже офіційно визнаним “МКС” злочинцем.

Власне у Китаї також офіційно відреагували і на сам ордер щодо арешту “путіна”, назвавши це рішення заполітизованим, але одночасно з цим увімкнули всі необхідні важелі впливу на Угорщину, щоб у день приїзду Сі до “путіна” відповідна заява з визнанням рішення “МКС” була заблокована в ЄС. (Угорщина заблокувала заяву ЄС про ордер на арешт “путіна”).

Довідково. Через вето Угорщини, голова європейської дипломатії Боррель був змушений зробити заяву від власного імені. У ньому було сказано, що ЄС “бере до уваги” рішення “МКС”.

Щоправда візит Сі Цзіньпіня до “москви” до останнього виглядав великим челенджем (викликом) для українського суспільства: адже очікувалося, що Сі надасть “путіну” військову допомогу.

Для врахування. Напередодні візиту Сі “кремль” опублікував статтю “путіна” в партійній газеті “Женьмінь Жібао” – і ця стаття коктейль із лестощів і визнання своєї власної слабкості. В якій “путін” пишається тим, що керована ним держава деградувала до рівня придатку Пекіна. Скаржиться на НАТО та ниє, що Київ не хоче йти на переговори. Проте, у Китаї слабкість не люблять, а використовують.

Натомість поки все виглядає так, що ця поїздка може обернутися великим приниженням для самого фігуранта Гааги, яка на рівні світу зафіксує його васальне становище перед Китаєм, та дискредитації самого Сі, який “нарешті” виліз зі свого диктаторського вакууму (із нори) і демонструє світу свою латентну злочинність.

Довідково. Заява Блінкена: візит лідера КНР – “дипломатичне прикриття” для злочинів “росії” в Україні. Держсекретар США вважає, що візит Сі вказує на те, що Пекін не вважає “росію” відповідальною за воєнні злочини в Україні, скоєні в результаті її агресії.

Правда, щоб розвінчати в очах всього світу цю підступну китайську властивість майстерно приховувати відображення державної злочинності “під маскою панди”, Джо Байден підписав закон, згідно з яким розвідка США має негайно розсекретити всі дані про походження “COVID-19”.

Після чого, акції китайських компаній раптово, різко і миттєво впали немовби натякаючи Сі Цзіньпіню, що він робить щось не те. І це він поки що просто приїхав до “москви”.

Власне такий порядок денний підштовхує нас до висновку, що Китай проігнорує кремлівські запити щодо надання військової допомоги, оскільки це стане стартом для Заходу, щоб ізолювати Пекін в санкційному тунелі, і “колапс московитської економіки” тому яскравий приклад.

Проте, саме цей “колапс” від західних санкцій не відповідає сьогоднішнім інтересам Китаю, а тим паче прихід у “кремль” прозахідного політика стане для КНР більш ніж “стратегічним провалом”.

Певна річ, що цю “корову” Пекін налаштований доїти сам, самостійно піклуючись, аби вона “не відкинула копита”. Саме тому, Сі в перший же день свого перебування заговорив про президентські вибори в “росії” 2024 року.

Таким чином, вже немає сумніву, що Пекін ще більше посилить політичну, економічну та технологічну залежність путінського режиму від Китаю.

Отже, московія в очах всього світу офіційно перетворюється на васала Китаю. Для нас звичайно це не відкриття, оскільки Збройні Сили України, з перший днів широкомасштабної російської агресії звертали на це свою увагу.

В контексті чого, продовжуємо звертати свою увагу на те, що в Китаї, ніякої нової стратегії щодо “росії” немає. Швидше за все підходи Пекіна до московії багато в чому будуть скопійовані з іранської стратегії.

Довідково. Мова йде про так звану “велику 25-річну угоду Китаю з Іраном” 2021 року. Угода дала можливість Пекіну втримати в своїй орбіті Тегеран і його режим, який через західні санкції подавав ознаки свого внутрішнього розпаду і згоди на підписання “ядерної угоди” з Ізраїлем. Сьогодні “москва” – це Тегеран 2021 року.

Іншими словами, Сі намагається змоделювати ланцюжок для прихованої мінімальної економічної допомоги “кремлю”, щоб продовжувати тримати його в полі свого впливу.

А виходячи з того, що кремлівські пропагандисти вже заявили, що розвиток логістики призведе до “часткової втрати російського суверенітету на користь Китаю”, та заяви мішустіна про активніше використання російських морських портів, ми прийшли до висновку, що Китай вже нав’язує “кремлю” нові правила гри, в тому числі через розширення логістичних маршрутів між державами. А це означає, що китайський диктатор поки не відмовляється від своїх амбіцій щодо створення нового світового ланцюжка поставок між Сходом і Заходом використовуючи для цього Саудівську Аравію і Білорусь, про що ми зазначали вже раніше.

Щоправда у відповідь, “путін” недвозначно натякнув Сі, що хотів би, щоб Китай своєю масою натиснув на Київ щодо мирних переговорів з “москвою”.

Довідково . Поетапна комунікація від Білого Дому (через Кірбі): 1. “Якщо в результаті цієї зустрічі пролунає хоч якійсь заклик до припинення вогню, це буде вважатися нами, як ратифікація з боку Китаю російських завоювань. 2. “росія” та Китай підривають світовий порядок. 3. Сподіваємося, що Сі Цзіньпін триматиме відкритими лінії зв’язку з Джо Байденом, перед тим як приймати рішення.

Сі Цзіньпін в свою чергу, нагадуючи “кремлю” про свій “мирний план”, так само недвозначно, але більш жорстко дасть зрозуміти “путіну”, що “перш ніж займатися глобальними справами, порядок треба у себе навести”. Тобто, “кремлю” чітко вказали, що глобальні питання – вже не їхній рівень. Більш того, така постановка питання нервує сюзерена.

Отже, немає сумніву, що Китаю подобається, що війна послабила “росію” і зробила її вкрай залежною від Пекіна: дешеві енергоносії та повністю відкритий ринок для всіляких китайських товарів. Але ця війна вже заважає Пекіну в глобальній торгівлі, оскільки стабільний транзит до Європи та західні технології все ж таки дещо важливіше, ніж захоплення нестабільного російського ринку.

Тобто, на цьому етапі Пекін мав би бути сам зацікавлений у припиненні війни, але після його викриття в очах світової спільноти, як головного злодія, що невдовзі буде підкріплено шокуючими даними від розвідки США, що Китай ще й творець “ковіду”, це значно обмежує дії Сі Цзіньпіна. Іншими словами, він сам не знає, що робити, він в глухому куті, а тут ще якийсь “путін” під руку, щось клянчить.

Але “вишенькою на торті” в сьогоднішній світовій комунікації cтала заява ПАР (Південна Африка) про готовність заарештувати “путіна” у разі його візиту на саміт БРІКС. Інтригу додав вчорашній факт вбивства дев’яти китайців кремлівськими терористами із числа ПВК “вагнер” на території ЦАР (Центральна Африка).

Таким чином Сі нагадують, що після того, як “путін” змінив статус на обвинуваченого його будуть бити скрізь, навіть в Африці, тож Сі не личить знаходитись поруч з ним, не дивлячись на те, що по своїй природній суті китайський диктатор такий самий.

ІІ. Що стосується дій країн союзників.

Тим часом, країни Європи ще більше укріпили своє об’єднання, і на цей раз в ідеї про спільну закупівлю боєприпасів для України. Так до списку таких країн увійшли: Австрія, Бельгія, Німеччина, Греція, Кіпр, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словаччина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція, Естонія, Норвегія.

ІІІ. Що стосується внутрішньо-політичної обстановки.

В Україні тим часом, Верховна Рада вже офіційно ратифікувала звільнення з посади ганьби всеукраїнського рівня, так званого Шкарлета, який очолював Міносвіти. Ситуація в цьому відомстві настільки не проста, що навіть на цьому стартовому етапі можна стверджувати, що процес деградації сфери освіти припинився. В той час, що буде далі з української освітою, наразі невідомо.

На тлі чого, знову активізувались ватажки “московських попів” так звані “ієрархи”, які прибули до Офісу Президента України з кремлівською вимогою не виселяти “російську агентуру” з Києво-Печерської Лаври.

В контексті чого важливо зазначити, як позитивний чинник, про відсутність реакції на цей “кремлівський перфоманс з попами на Банковій” з боку Мінкультури, яке на певному етапі почало впроваджувати старий наратив: “не все так однозначно”.

Висновок.

1. Відтепер весь світ, включаючи навіть нещасні країни Африки, переконалися, що “росія” втратила будь-яку політичну суб’єктність і незалежність.
2. Китай демонстративно показує “москві”, що вона вже не керує регіональною державою: “москва” вже ні чим не керує, а лише виконує пекінські забаганки.
3. Проте, сам Пекін в глухому куті, адже з одного боку КНР буде настільки стратегічно близьким до “росії”, наскільки США та Європа блокуватимуть його шлях до глобального лідерства. Але з іншого боку, чим довше Сі Цзіньпін з “путіним” тим більше шансів скласти йому кампанію до Гааги.
4. Саме тому, китайський диктатор ще раз спробує налагодити взаємини бодай з Європою, використовуючи поки ще не впроваджений в дію статус нейтрального посередника у російсько-українській війні.