< −До змісту
Світлана КОРОБОВА
Рецензія на збірку дитячих віршів та загадок “Чарівний мішок”
Цього року мені випало познайомитися з поетичною творчістю прилуцької письменниці Світлани Коробової. Багаторічний досвід видавничої роботи привчив дещо скептично дивитися на вірші багатьох аматорів, які намагаються творити дитячу літературу. Просто по-справжньому талановиті люди виникають у літературному просторі не так часто, як би нам того хотілося, а потяг до красивого присутній в українській душі значною мірою. Отже, завдання видавця чи рецензента серед потоку активної народної творчості (віршують у нас таки багато) виділити те, що насправді може претендувати на визначення «літературний твір» і в перспективі збагатити нашу літературну скарбницю. В чому недоліки переважної більшості поетів-початківців ачи й поетів досвідченіших, які намагаються писати дитячі вірші? Головним чином – це загальне нехтування певними критеріями (чи недотримання цих критеріїв), які можемо класифікувати за кількома групами: (1) вірш має нести основну чітку, прозоро викладену, думку, яка буде зрозуміла дитині на свідомому чи підсвідомому рівні – переважно йдеться про ідею виховального значення, пізнавального або тренувального – в тому числі прочитання складних буквосполучень; (2) сюжет (історія, яку автор розповідає дитині чи картинка, яку він змальовує) має бути викладена у чіткій логічній послідовності, а не у фразах, поданих хаотично, за логікою «я так заримував, кому треба – розбереться»: діти цього просто не сприймуть; (3) вірш має легко прочитуватися вголос – в розумінні ритміки і римування.
Подібні теоретичні установки, висновки чи формулювання, звісно, полегшують роботу редактора і рецензента, але талановитий автор тим і талановитий, що розуміє ці моменти інтуїтивно. Теорія тільки допоможе йому перепровіритись, підкорегуватись, швидше набути потрібних навичок, але очікувані читачем тексти народжуються на світ з його душі і з серця.
Така Світлана. У кожному її рядку відчувається поет. Вона працює швидко, працює багато і мені, як редактору цього видання, це було одразу помітно. Нестримність творчої душі дещо заважає зупинитися, вчасно підправити свої рядки, вона йде і йде далі, але все-таки – і що дуже важливо – знаходить сили пригальмувати, перебудуватися, критично поглянути на свої тексти і взятися за правки. З цього починається справжній професіонал. З самокритичності. З вимогливості до себе. З бажання не вивищуватися над суспільством, а бути йому корисним. Це те, що ми називаємо розумінням свого соціального статусу.
Вже потім, від самої Світлани, я отримав збірку її ліричних віршів і відкрив для себе прекрасного російськомовного поета. Тим більше приємно, що письменниця, розуміючи свою соціальну роль і громадянську вівдповідальність, підтримує і зміцнює сьогодні рідномовну літературу, дбає про молодше покоління, його віру у власну країну і любов до неї через любов до рідної мови, а отже, дбає і про його майбутнє.
Збірка «Чарівний мішок» включає дитячі загадки і дитячі вірші різної тематики, але вони добре закомпоновані. Немає різношерстя. Теми шкільного життя, новорічних свят як річного підсумку у навчанні та освоєнні дітьми етичних норм, моделі дитячої поведінки прописані в алегоричній формі з необхідною мораллю чи пропозиціями замислитись та самостійно оцінити поведінку персонажів («правильно так робити чи ні», «як правильно») – ці вірші завжди потрібні і запитані, бо допоможуть у вихованні власних дітей батькам та у роботі вихователів дитячих садків, педагогів. Важливо те, що Світлана через дитячі вірші спілкується з власними дітьми, отже, вона щира – навчає, пояснює, а десь і вмовляє. І це чудово, бо немає кращого виховного прийому, як любов до дитини. А ще вміння говорити їй правду і знаходити для цього потрібні слова.
Хочеться побажати Світлані Коробовій нових дитячих віршів, нових збірок і нових вдячних читачів – а вони у неї будуть неодмінно.
Вадим КАРПЕНКО
видавець, літератор, перекладач
магістр державного управління
26.11.11
Напишіть відгук